Постанова № 66645120, 26.04.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2017 року м.Київ № 810/2859/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2016 №0000741012.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на протиправність висновків контролюючого органу про заниження позивачем суми податкових зобов'язань, задекларованих в податковій декларації з ПДВ за березень 2016 року, на суму 39429,00 грн., які мотивовані включенням позивачем до податкового кредиту ПДВ за податковою накладною №48 від 10.02.2016, яку було виписано позивачу ТОВ «Український лізинговий фонд» внаслідок придбання за договором фінансового лізингу автомобілю Cherry Tiggo.

Проте, позивач не погоджується з такими висновками податкового органу, оскільки сума ПДВ по вказаній накладній у розмірі 49100,00 грн. була включена позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2016 року.

При цьому, позивач зауважив про те, що податковим органом також була проведена камеральна перевірка його податкової звітності з ПДВ за лютий 2016 року, за результати якої було встановлено заниження позивачем суми податкового зобов'язання з ПДВ на суму 49100,00 грн., що в свою чергу, зумовило прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000931700 від 26.04.2016.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що в ході проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на додану вартість за березень 2016 року встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було допущено порушення, оскільки при заповненні податкової звітності позивачем не були враховані висновки, відображені в акті перевірки від 11.04.2016 №84/17-00.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується підписом представника Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на розписці про отримання повістки про виклик до суду, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи докази в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а сторони є належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, та приймаючи до уваги заявлене позивачем клопотання, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з п.10 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 №1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця та як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів і перебуває на податковому обліку у Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року від 14.04.2016, в якій визначено:

- суму податкового зобов'язання у розмірі 65644,00 грн.

- суму податкового кредиту у розмірі 26215 грн.;

- суму від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, у розмірі 40788,00 грн.,

- загальну суму податкового кредиту у розмірі 67003,00 грн.

18.05.2016 Миронівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРОПУ НОМЕР_1) в податковій звітності з ПДВ за березень 2016 року, за результатами якої було складено акт від 18.05.2016 №124/1700/НОМЕР_1.

Як вбачається з акта, перевіркою були виявлені порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_1 було занижено суму податкових зобов'язань, заявлених в податковій звітності з ПДВ за березень 2016 року, у сумі 39429,00 грн.

В акті перевірки зазначено про те, що перевіркою показників податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року та додатків до неї на арифметично-логічні помилки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було включено до податкового кредиту відповідного періоду суму ПДВ у розмірі 39429,00 грн., визначену у податковій накладній №48 від 10.02.2016, яка була виписана позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд».

На підставі акта перевірки Кагарлицьким відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000741012 від 02.06.2016, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 59143,50 грн., у тому числі податкове зобов'язання на суму 39429,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 19714,50 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся зі скаргою до Головного управління ДФС у Київській області із вимогою про його скасування, за результатами розгляду якої Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято рішення №1259/10/10-36-10-01-04/330 від 22.07.2016, яким податкове повідомлення-рішення №0000741012 від 02.06.2016 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України, у якій просив вказаний орган скасувати податкове повідомлення-рішення №0000741012 від 02.06.2016 та рішення Головного управління ДФС у Київській області №1259/10/10-36-10-01-04/330 від 22.07.2016.

Розглянувши вказану скаргу, Державною фіскальною службою України було прийнято рішення №8346/н/99-99-11-02-01-14 від 17.08.2016, яким податкове повідомлення-рішення №0000741012 від 02.06.2016 та рішення Головного управління ДФС у Київській області №1259/10/10-36-10-01-04/330 від 22.07.2016 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

12.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» (Лізингодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Лізингоодержувач) було укладено договір генерального фінансового лізингу №4170, за умовами якого лізингодавець зобов'язався передати у користування лізингоодержувачу автомобіль Cherry Tiggo, 2014 р.в.

Відповідно до п.3.3.1 договору загальна вартість предмету лізингу становить 294 600,01 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 49100,00 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Український лізинговий фонд» було виписано позивачу податкову накладну №48 від 10.02.2016 на суму 294 600,01 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 49100,00 грн.).

Судом встановлено, що сума ПДВ за податковою накладною №48 від 10.02.2016 у розмірі 49100,00 грн. була включена позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2016 року, про що свідчить Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2016 року від 09.03.2016.

При цьому, за результатом діяльності позивача виникло від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 39673 грн., яке було відображено у рядку 20.3 декларації як таке, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що 11.04.2016 Миронівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в податковій звітності з ПДВ за лютий 2016 року, за результатами якої складено акт №84/17-00 від 11.04.2016.

У вказаному акті податковий орган дійшов висновку про те, що ФОП ОСОБА_1 було безпідставно віднесено до складу податкового кредиту вказаного звітного періоду суми ПДВ в розмірі 49100,00 грн. за податковою накладною №48 від 10.02.2016.

На підставі вказаного акта перевірки Кагарлицьким відділенням Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000931700 від 26.04.2016, яким позивачу нараховане донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 61375,00 грн., у тому числі податкове зобов'язання на суму 49100,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 12275,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі №810/1726/16 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.04.2016 №0000931700 на підставі висновку суду про правомірне формування позивачем податкового кредиту за податковою накладною №48 від 10.02.2016.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до змісту листа Вищого адміністративного суду України "Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України" від 14.11.2012 року № 2379/12/13-12 наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування. При застосуванні цих процесуальних норм судам варто враховувати, що правове значення преюдиційних обставин, які передбачені частиною першою статті 72 КАС України, відрізняється від такого для обставин, що визначені частиною четвертою цієї ж статті.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Як зазначено вище, підставою прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення є висновки контролюючого органу про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту березня 2016 року суми податку на додану вартість в розмірі 39429 грн. саме за податковою накладною №48 від 10.02.2016.

Однак, враховуючи постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі №810/1726/16, якою встановлено правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту лютого 2016 року суми ПДВ за податковою накладною №48 від 10.02.2016 у розмірі 49100,00 грн., суд дійшов висновку про те, що ФОП ОСОБА_1 було правомірно віднесено до суми від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за березень 2016 року суму ПДВ у розмірі 39429,00 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження висновків про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за податковою накладною №48 від 10.02.2016, у той час як правомірність таких дій платника податків була підтверджена у судовому порядку.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000741012 від 02.06.2016 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір в сумі 591 грн. 45 коп. підлягає стягненню на його користь з Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кагарлицького відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 02.06.2016 №0000741012.

3.Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 591 (п'ятсот дев'яності одна) грн. 45 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (09117, Київська область, місто Біла Церква бульвар 50-річчя Перемоги, будинок 12, ідентифікаційний код 39468482).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.