Постанова № 66645101, 13.09.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 р. Справа № 804/3763/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Бузякова М.Р.,

представника позивача: Бурі Я.В.,

представника відповідача: Коваль В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», банк) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України (далі - СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС України), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 16.01.2016р. №0000064300.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпропетровськ, на якій знаходиться будівля - офіс ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правомірно сплачувало податок за землю, а не орендну плату за землю, оскільки строк дії договору оренди, укладеного позивачем з Дніпропетровською міською радою щодо користування означеною земельною ділянкою, закінчився 24.01.2009р. і донині відсутнє рішення органів місцевої влади щодо укладення такого договору оренди на новий строк, тому по закінченню дії договору оренди банк звільняється від обов'язку сплати сум орендної плати за землю у розмірі, визначеному ст.288 Податкового кодексу України (далі - ПК України). При цьому у зв'язку із фактичним користуванням вказаною вище земельною ділянкою позивач є землекористувачем та зобов'язаний сплачувати саме земельний податок, виходячи з положень ст.269 та ст.274 ПК України, в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до моменту повернення останньої, що банк і здійснював за період 2013-2014 років, сплативши земельний податок у сумі 465880,22грн. Наведене, не було враховано відповідачем при визначенні спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що проведеною документальною плановою виїзною перевіркою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», зокрема, встановлено, що протягом перевіреного періоду з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. в порушення приписів п.287.1 ст.287, п.288.2, п.п.288.5.1 п.288.5, п.288.7 ст.288 ПК України позивач не нараховував та не сплачував орендну плату за землю по земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30, та перебуває у користуванні позивача, внаслідок чого банком занижено орендну плату за землю на загальну суму 1397642,02грн. При цьому закінчення строку дії договору оренди вказаної земельної ділянки не знімає з позивача обов'язку сплачувати орендну плату за цю земельну ділянку, оскільки остання з фактичного користування банку не вибула і ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» продовжує використовувати її у власній господарській діяльності, отже, повинен сплачувати орендну плату у розмірі, не нижче встановленого ст.288 ПК України (3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України (далі - СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС України) як платник податків.

На підставі наказу СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС України від 19.08.2015р. № 175, згідно з п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.6 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок банківських установ на ІІІ квартал 2015 року фахівцями СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС України проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 28.12.2015р. №169/28-01-43-14360570, яким, зокрема, зафіксовано встановлене під час перевірки порушення позивачем приписів п.287.1 ст.287, п.288.2, п.п.288.5.1 п.288.5, п.288.7 ст.288 ПК України, внаслідок чого банком не нараховувалась та не сплачувалась орендна плата за землю по земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30, та перебуває у користуванні позивача, внаслідок чого банком занижено орендну плату за землю на загальну суму 1397642,02грн.

Вказані висновки акта перевірки обґрунтовані тим, що в користуванні ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» перебуває означена земельна ділянка, яка після закінчення строку дії договору оренди, укладеного позивачем з Дніпропетровською міською радою, продовжує фактично використовуватися позивачем у власній господарській діяльності, при цьому банк не сплачує встановлену ст.288 ПК України орендну плату за цю земельну ділянку (3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

На підставі акта перевірки від 28.12.2015р. №169/28-01-43-14360570 СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС України винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16.01.2016р. №0000064300, яким ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 1747052,53грн., з яких за основним платежем - 1397642,02грн. та за штрафними санкціями - 349410,51грн.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Як свідчать матеріали справи, між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Орендар) укладено договір оренди землі від 25.01.2006р. (реєстраційний №040610400196 від 24.02.2006р. в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі), згідно з умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, 30 (Жовтневий район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:255:0023.

Відповідно до п.1.2 цього договору цільове використання земельної ділянки за цим договором 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

Пунктом 1.3 договору оренди визначено, що підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 30.11.2005р. №392/31.

Згідно з п.2.1 договору оренди в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,8287 га.

Вказаний договір було укладено строком на три роки.

При цьому п.3.2, п.3.3, п.3.4 договору оренди встановлено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Укладання договору оренди на новий строк здійснюється виключно на підставі рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду шляхом його переукладення, державної реєстрації у встановленому порядку.

Згідно з п.7.8 договору повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі.

Строк дії договору оренди землі від 25.01.2006р. (реєстраційний №040610400196 від 24.02.2006р. в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі) закінчився 25.01.2009р. і станом на теперішній час цей договір не пролонгований та не переукладений, новий договір оренди також не укладався.

При цьому судом встановлено, що після закінчення строку дії вищезазначеного договору оренди землі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернув Орендодавцю земельну ділянку та продовжував фактично користуватися нею, що позивачем визнається.

Так, в будівлі, розташованій за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30, знаходиться офіс позивача, тобто ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» використовує приміщення у власній господарській діяльності.

Як слідує з матеріалів справи, у попередніх перевірених періодах за вищевказану земельну ділянку позивач сплачував орендну плату за землю в розмірі, передбаченому п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України, в сумі 698821,01грн. за рік (23294033,56грн.*3%), не переукладаючи та не пролонгуючи Договір оренди.

11.02.2013р. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подано до СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС України засобами телекомунікаційного зв'язку звітну податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік (орендна плата) №9005364161, на підставі якої задекларована орендна плата в сумі 1079109,24 грн., в тому числі орендна плата по земельній ділянці, площею 8287,00кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30, у сумі 698821,01грн.

Проте, 09.08.2013р. позивачем подано до СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС України засобами телекомунікаційного зв'язку уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (орендна плата) за 2013 рік №9049112007, згідно з якою нараховано до зменшення податкове зобов'язання по орендній платі за землю за 2013 рік на суму 698821,01грн. (щомісяця в сумі (-)58 235,08 грн. за січень-листопад 2013 року, за грудень в сумі (-)58 235,13 грн.) по даній земельній ділянці.

У 2014 році податкові зобов'язання з орендної плати за вищевказану земельну ділянку позивачем не декларувалися та не сплачувалися.

Таким чином, позивачем протягом перевіреного періоду 2013-2014р.р. не нараховувалась та не сплачувалась орендна плата за земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30, в загальній сумі 1397642,02грн. із розрахунку (698821,01грн. за рік (23294033,56грн.*3%))*2, зважаючи на те, що нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки, площею 8287кв.м., станом на 01.01.2011р. склала 23294033,56грн. (297,68грн.*3,53* 1,07*2,5*8 287кв.м.).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розрахована виходячи з базової вартості одного квадратного метра земельної ділянки станом на 01.01.2011р. в розмірі 297,68 грн., з урахуванням коефіцієнтів: зонального - 3,53; сукупного локального - 1,07 та функціонального - 2,5.

Згідно з пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України).

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПК України.

Пунктом 288.1 ст.288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п.288.2 ст.288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 ст.288 ПК України).

Підпунктом 288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII ПК України.

Диспозиція вказаної норми чітко розрізняє розмір орендної плати, яка визначається договором та річну суму платежу, яка не може бути меншою від затвердженого законодавцем розміру.

Тобто, з набранням чинності ПК України, пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України визначена нижня гранична межа річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

А тому, незалежно від встановленого договором розміру орендної плати сума річного платежу не може бути меншою від розміру, встановленого чинним законодавством, що регулює дані правовідносини.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.4 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, виходячи з принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2 ст.5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

Згідно з п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Крім того, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України «Про оренду землі», статтею 33 якого, зокрема, передбачено, що «по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі… Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором».

З аналізу наведених норми чинного законодавства слідує, що уразі якщо договір оренди земель державної та/або комунальної власності підлягає поновленню і платник продовжує користуватися такою земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від орендодавця щодо використання земельної ділянки, то до поновлення у встановленому порядку договору оренди земельної ділянки такий платник буде сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору, але не нижче розміру, встановленого п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

Таким чином, ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» повинен сплачувати саме орендну плату за земельну ділянку, яка перебуває у нього в користуванні, у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі, однак, на порушення п.287.1 ст.287, п.288.2, пп.288.5.1 п.288.5, п.288.7 ст.288 ПК України, банківською установою не нараховувалась та не сплачувалась орендна плата за землю по земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30, та перебуває у користуванні, за 2013-2014р.р. на загальну суму 1397642,02грн.

Щодо доводів позивача відносно того, що відповідачем при визначенні спірним податковим повідомленням-рішенням грошового зобов'язання з орендної плати за землю не враховано, що ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» сплатило за користування цією земельною ділянкою земельний податок у сумі 465880,22грн., на яку, на думку позивача, має бути зменшено нараховане грошове зобов'язання з орендної плати, суд зазначає, що орендна плата за землю та земельний податок має різні коди платежу і для того, щоб врахувати сплачені позивачем кошти за земельний податок в сплату орендної плати за землю, позивач має подати контролюючому органу відповідну заяву про перекид коштів, або скористатися правом на звернення із заявою про повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання в порядку приписів п.43.2 ст.43 ПК України, чого банком станом на час розгляду справи здійснено не було, отже підстави для зменшення суми нарахованого спірним податковим повідомлення-рішенням грошового зобов'язання з орендної плати відсутні.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС України форми «Р» від 16.01.2016р. №0000064300 є правомірним та скасуванню не підлягає.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору, відповідно до ст.94 КАС України, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова