Ухвала суду № 66644248, 23.05.2017, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/37/17

Провадження № 2/604/156/17

У х в а л а

23 травня 2017 року

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

Головуючої судді Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кияшко М.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Підволочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Городницької сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2М.(далі Позивач 1 та 2) звернулися в суд із позовною заявою про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Городницької сільської ради Підволочиського району Тернопільської області №5 від 31 січня 2006 року; визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, - будинковолодіння №92 по вул. Дружби в с. Городниця Підволочиського району, яке видано Городницькою сільською радою 13 лютого 2006 року на імя ОСОБА_3; та визнання за ними права власності на 1/5 частину (за кожною) будинковолодіння №92 по вул. Дружби в с. Городниця Підволочиського району.

Через канцелярію суду позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявили відвід судді Сидорак Г.Б., покликаючись на сумніви у її обєктивності та неупередженості. Представник позивачів в судовому засіданні заяву про відвід підтримала.

Представник відповідача Городницької сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, відповідач ОСОБА_3, та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленими про дату і час розгляду справи, в судове засідання не зявилися.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 заяву про відвід підтримав.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини у відповідній частині передбачає: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру…».

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у зясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Вказане узгоджується із Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року , схваленими Резолюцією Економічної та ОСОБА_6 ООН 27 липня 2006 року № 2006/23.

Згідно зі ст. 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або коли є інші обставини, які викликають сумнів в обєктивності та неупередженості судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Кодексу відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку зясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку зясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

З аналізу вище зазначених норм чинного законодавства, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які обєктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Аналізуючи заяву про відвід, суд прийшов до висновку, що в її основу покладено доводи, які проаналізовані апеляційним судом Тернопільської області в ухвалі від 27.02.2017 року, якою скасовано ухвалу Підволочиського районного суду від 06.02.2017 року про повернення позовної заяви.

Таким чином, допущені процесуальні порушення суддею Сидорак Г.Б. усунуто апеляційним судом Тернопільської області, а справу скеровано для вирішення питання про відкриття провадження.

А інші обставини, які викликають сумнів в обєктивності та неупередженості судді, які зазначені в заяві про відвід, зокрема, самовідвід судді Сидорак Г.Б. у кримінальних провадженнях щодо ОСОБА_7, був чітко регламентований нормами КПК України.

Вислухавши думку сторін, мотивацію відводу, дослідивши зазначені в даній заяві доводи, причини та підстави для відводу, суд не вбачає підстав для його задоволення, так як останній не вмотивований, безпідставний, необґрунтований, відсутні аргументи та докази, які підтверджують наявність підстав для відводу, обставини, які покладені в основу відводу, не підтверджуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 23, 24 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про відвід судді Сидорак Г.Б., - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя Г.Б. Сидорак