Вирок № 66643599, 23.05.2017, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/2458/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2017 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Кирилюк А.І.,

за участю секретаря: Фрейдун А.М.,

прокурора: Бабірад О.Б.,

потерпілого: ОСОБА_1,

представника потерпілого: ОСОБА_2

захисника: Попівняк Н.М.

обвинуваченого: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016140060000819 від 11.03.2016 року, відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Львова, українець, громадянин України, не працюючий, одружений, з середньою спеціальною освітою, без місця реєстрації, проживаючий у АДРЕСА_1, раніше не судимий,

за ознакамиі кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, суд-

в с т а н о в и в :

05.03.2016 близько 17:00 год ОСОБА_4 перебуваючи на парковці неподалік Залізничного вокзалу, по вул. Чернівецькій, у м. Львові, на грунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_1, через спір з приводу порушення правил дорожнього руху під час їзди автомобілем, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, наніс йому удари кулаками рук в ділянку обличчя зліва та тулуба, а також пластиковою палицею в ділянку правого колінного суглобу, чим спричинив, у відповідності до висновку судово-медичного експерта №492, від 11.03.2016 - синці на обличчі зліва, забій м'яких тканин в ділянці правого колінного суглобу, які утворились від дії тупих предметів, могли виникнути 05 березня 2016 року, та відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.125 КК України, не визнав та пояснив що, 05.03.2016 року, близько 16.30 год. він рухався на автомобілі Ауді-100, сірого кольору, в сторону вокзалу, з метою обміну квитка. З ним в цей час їхали його син ОСОБА_5, та його двоє друзів ОСОБА_6 і ОСОБА_7. Під час проїзду по вул. Чернівецькій в сторону вокзалу на машині в нього почало клинити заднє колесо, через що він був вимушений різко зупинятися та здавати назад, щоб його розкачати. В цей час ззаду його автомобіля рухався автомобіль Фольксваген-Т4 червоного кольору. Приїхавши на територію перед вокзалом він припаркувався на стоянці неподалік входу в приміщення адмінбудівлі вокзалу, де до нього з автомобіля Фольксваген-Т-4, підійшов раніше невідомий йому чоловік - ОСОБА_1 Останній вчинив скандал з приводу його манери їздити та вдарив ОСОБА_4 в груди. ОСОБА_4 достав з свого автомобіля пластикову палицю та вдарив його по тулубу. В ході конфлікту палиця, якою він бив невідомого гуляла по руках, то ОСОБА_1 забирав її в ОСОБА_4, то навпаки. Далі конфлікт припинився, після чого останній пішов на вокзал, зачинивши автомобіль, в якому також залишив вказану палицю.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні злочину, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 об'єктивно підтверджується всією сукупністю досліджених судом доказів.

Допитананий в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1, пояснив що 05.03.2016 близько 17.00 год. він рухався за кермом власного автомобіля Фольсваген Транспортер Т-4, ІНФОРМАЦІЯ_5, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 вулицею Чернівецькою м.Львова, їдучи на вокзал. Разом з ним в машині була його дівчина ОСОБА_8, (на даний час його жінка) та її мати ОСОБА_9. Вони везли в цей час ОСОБА_9 на електричку. На вулиці Чернівецькій його автомобіль обігнав з правої сторони автомобіль марки Ауді-100, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2, та перед його авто під час руху різко загальмував, таким чином створивши аварійну ситуацію, через яку він теж був вимушений різко гальмувати. Водій вказаного автомобіля продовжив свій рух, та набравши швидкості знову різко загальмував, через що він був вимушений різко гальмувати. Але водій вказаного авто включив задню передачу, що ОСОБА_1 зрозумів з включених його задніх ліхтарів та почав рухатися назад в сторону його авто. Приїхавши до входу в приміщення Залізничного вокзалу м. Львова потерпілий припаркувався на автостоянці, а водій автомобіля Ауді припаркувався поруч. Вийшовши зі свого авто ОСОБА_1 побачив, що з Ауді вийшов раніше незнайомий йому обвинувачений ОСОБА_4 Підійшовши до останнього потерпілий запитав його навіщо так їздити, та чому створює аварійні ситуації, на що ОСОБА_4 відповів, що як хоче так і їздить, в ході чого дістав з салону свого автомобіля палицю довжиною близько 50 см„ та вдарив ОСОБА_1 Останній відбив відбив палицю лівою рукою, але ОСОБА_4 вдарив його кулаком правої руки в обличчя зліва. Палицею ОСОБА_4 крім того бив його по нозі.

Допитана як свідок ОСОБА_8 пояснила, що 05.03.2016 близько 17.00 год. вона спільно з ОСОБА_1 рухалися на автомобілі марки Фольксваген Транспортер Т-4, червоного кольору, д.н.з.НОМЕР_1 вулицею Чернівецькою м. Львова, їдучи на вокзал, з метою завезти її мати ОСОБА_9 на електричку. Під час руху свідок сиділа спереді на пасажирському сидінні, а її мати на задньому сидінні. Рухаючись вулицею Чернівецькою їх автомобіль різко обігнав і підрізав автомобіль марки Ауді-100, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2, та виїхавши перед ними, під час руху різко загальмував, таким чином створивши аварійну ситуацію. Далі водій вказаного атомобіля продовжив свій рух, та набравши швидкості знову різко загальмував, через що ОСОБА_1 був вимушений різко гальмувати та звертати в праву сторону. Зупинившись водій Ауді включив задню передачу та почав рухатися в сторону їх авто, після чого різко рушив і продовжив рух. Приїхавши до входу в приміщення Залізничного вокзалу м. Львова ОСОБА_1 припаркувався на автостоянці, а водій вказаного автомобіля припаркувався поруч. Вийшовши зі свого автомобіля ОСОБА_1 підійшов до вказаного авто Ауді, де став запитувати його водія навіщо він так їздить, після чого з Ауді вийшов його водій, раніше їй не знайомий - ОСОБА_4 Останній дістав з салону свого автомобіля трубу сірого кольору, довжиною близько 50 см., та замахнувся на ОСОБА_1 з метою вдарити. В цей час ОСОБА_1 був одягнений в дуту балонову куртку, та відбив удар нападника лівою рукою, але він вдарив потерпілого кулаком правої руки в область обличчя зліва. На момент конфлікту в салоні автомобіля нападника були також троє хлопців, з вигляду неповнолітні. ОСОБА_4 бив палицею потерпілого по корпусу, під час чого до них підійшли перехожі люди і припинили конфлікт, а далі підійшли працівники поліції, яких покликала її мати з приміщення вокзалу.

Допитана як свідок ОСОБА_9 пояснила, що 05.03.2016 близько 17.00 год. вона спільно з ОСОБА_1 та дочкою ОСОБА_8 рухалися на автомобілі марки Фольксваген Транспортер Т-4, червоного кольору, д.н.з.НОМЕР_1 вулицею Чернівецькою м. Львова, їдучи на вокзал, з метою завезти її - ОСОБА_10 на електричку. Під час руху свідок сиділа на задньому сидінні. Рухаючись вулицею Чернівецькою їх автомобіль різко обігнав і підрізав автомобіль марки Ауді-100, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2, та виїхавши перед ними, під час руху декілька разів безпричинно різко гальмував та здавав задом, таким чином створюючи аварійні ситуації. Приїхавши до входу в приміщення Залізничного вокзалу м. Львова ОСОБА_1 припаркувався на автостоянці, а водій вказаного автомобіля припаркувався поруч. Вийшовши зі свого автомобіля ОСОБА_1 підійшов до вказаного авто Ауді, де став запитувати його водія навіщо він так їздить, після чого з Ауді вийшов його водій, останній дістав з салону свого автомобіля трубу сірого кольору, довжиною близько 50 см., та замахнувся на ОСОБА_1 з метою вдарити. Побачивши бійку свідок побігла кликати поліцію.

Відповідно до даних висновку судово-медичного експерта №492, від 11.03.2016 (кримінальне провадження, а.с. 35) у потерпілого ОСОБА_1 виявлені синці на обличчі зліва, забій м'яких тканин в ділянці правого колінного суглобу, які утворились від дії тупих предметів, могли виникнути 05 березня 2016 року, та відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Із дослідженого в судовому засіданні протоколу слідчого експерименту 24.03.2016 р. з участю підозрюваного ОСОБА_4 (кримінальне провадження, а.с. 123-127), підозрюваний показав, і це зафіксовано фотознімками, долученими до даного протокола. яким чином він наносив удари рукою та палицею потерпілому.

Із дослідженого в судовому засіданні протоколу слідчого експерименту від 24.03.2016 р. з участю потерпілого ОСОБА_1 (кримінальне провадження, а.с. 36-41), потерпілий показав, і це зафіксовано фотознімками, долученими до даного протокола, яким чином ОСОБА_4 наносив йому удари.

Із дослідженого в судовому засіданні протоколу слідчого експерименту від 24.03.2016 р. з участю свідка ОСОБА_11 (кримінальне провадження, а.с. 67-72), свідок показала, і це зафіксовано фотознімками, долученими до даного протокола. яким чином ОСОБА_4, наносив удари потерпілому.

Із дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду місця події 14.03.2016 р. з участю ОСОБА_4 (кримінальне провадження, а.с. 47-51), відповідно до якого з автомобіля марки Ауді-100, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2вилучені дві пластикові палиці.

Із дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду предметів 15.03.2016 р. (кримінальне провадження, а.с. 55-57), відповідно до якого були оглянуті предмети, що 14.03.16 року вилучені з автомобіля марки Ауді-100, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2. Це дві пластикові палиці виготовлені з твердого пластику світло сірого кольору, та являються частинами труб, призначених для проведення автономного опалення. Перша труба загально довжиною 87 см., діаметром 2 см., в середині пуста. Маса вказаної труби близько 100-150 грамів. Друга труба загальною довжиною 62 см., діаметром 2 см., в середині заповнена дрібними металевими предметами, знизу труба має обмотану жовтим паперовим «скетчем» ручку довжиною 15 см.. Низ палиці заклеєний розплавленою речовиною типу прозорої пластмаси, а верх закладений округлим металевим болтом, з метою недопускання випадіння з її основи металевих частин. Маса вказаної труби близько 300-400 грамів.

Визнаний на досудовому слідстві речовий доказ, відеозапис, що здійснений з допомогою відеореєстратора ОСОБА_1 05.03.16 р. (кримінальне провадження,а.с. 31-33), що досліджувався в судовому засіданні, вбачається непрямим доказом, на підтвердження фактичних обставин справи та дій ОСОБА_4 на створення підстав для конфлікту. Вказаний відеозапис спростовує покази ОСОБА_4, про технічну несправність його автомобіля, та невимушеність його дій. З аналізу відеозапису виходить неодноразове безпричинне його гальмування та намагання рухатись заднім ходом саме в момент коли автомобіль потерпілого наближався до автомобіля ОСОБА_4 і навпаки коли автомобіль потерпілого знаходився на великій дистанції, автомобіль ОСОБА_4 не гальмував жодного разу. З огляду на викладене думка захисту про неналежність вказаного доказу суд вважає необґрунтованою.

Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що такі докази об'єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного і не суперечать між собою, а тому в суду не виникає ніяких сумнівів щодо їх достовірності.

З врахуванням досліджених доказів, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_4 умисно цілеспрямовано завдав удари кулаками рук в ділянку обличчя зліва та тулуба, а також пластиковою палицею в ділянку правого колінного суглобупотерпілому ОСОБА_1

Показаннями потерпілого і свідків ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, показами самого обвинувченного, та переліченими вище доказами підтверджуються ті обставини, які свідчать про нанесення ударів потерпілому саме ОСОБА_4 зокрема, що останній поводився агресивно, в обвинуваченого з потерпілим була суперечка, інші явні джерела отримання потерпілим тілесних ушкоджень, окрім ударів ОСОБА_4, не встановлені.

Суд критично оцінює показання допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, що в цілому не заперечували бійку між обвинуваченим і потерпілим, але визначали ініціатором конфлікту та особою, що наносила тілесні ушкодження потерпілого, а не обвинуваченого. На думку суду викривлення обставин справи з їх боку викликане тим, що перший є сином обвинуваченого, а два інших його друзями. З огляду на їх молодий вік, помилкове поняття дружби та допомоги, знаходження їх у салоні автомобіля, яким керував обвинувачений, а також безпосередню участь їх у бійкі. Вказане підтверджується протоколом пред'явлення для впізнання 07.04.16 року (кримінальне провадження, а.с. 91-93), відповідно до якого потерпілий впізнав ОСОБА_6, серед чотирьох пред'явлених осіб, як особу, що наносила удари йому. Крім того, вказані свідчення спростовуються показами потерпілого, які є послідовними і узгоджуються з показаннями інших свідків, а вказаний ОСОБА_1 механізм нанесення удару і ділянки тіла, куди було завдано удари, відповідає даним судово-медичної експертизи. Отже, суд вважає дані свідчення ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, надуманими і такими, що направлені на уникнення обвинуваченим відповідальності за вчинення злочину.

З огляду на дату видання (16.03.16 р.), відсутність оригіналу довідки, що була долучена захистом до відгуку на цивільний позов (а.с. 33-35) суд не має можливості дослідити та визнати її допустимість як доказу.

Сторона захисту просила закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_4, оскільки потерпілий підійшов до нього перший, щоб зробити зауваження. Даний факт, на розсуд суду не може слугувати доказом відсутності умислу у ОСОБА_4 Про наявність умислу в діях обвинуваченого на спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень свідчить його зухвала поведінка, спосіб, характер та механізм заподіяння тілесних ушкоджень, а саме свідоме нанесення концентрованих ударів безпосередньо в ділянку обличчя зліва та тулуба, а також пластиковою палицею в ділянку правого колінного суглобу, та сам фактвикористання, як засобу нанесення тілесних ушкоджень пластикової палиці, що знаходилась в його автомобілі.

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що легке тілесне ушкодження спричинене потерпілому саме ударами ОСОБА_4 та перебуває в прямому причинному зв'язку з діями останнього.

Вказані факти свідчать про цілеспрямовані, обдумані та умисні дії обвинуваченого, спрямовані на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень.

Покликання захисту на стан необхідної оборони у обвинуваченого, також спростовуються вищеозначеним, та протирічать всім встановленим судом обставинам справи, що підтверджені доказами.

Таким чином, сукупність наведених доказів дає підстави дійти висновку, що вина ОСОБА_4 у заподіянні легкого тілесного ушкодження доведена повністю і кваліфікація його дій дана органами досудового слідства за ч.1 ст.125 КК України вірно.

Відповідно до висновку органу пробації (а.с. 80-83) ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6, має середній ризик до вчинення кримінального правопорушення, злочин вчинив умисно насильницький. Із соціально-побутових характеристик об'єктивної інформації зібрати невдалось у з'явку із відсутністю обвинуваченого.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Суд враховує думку потерпілого, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, конкретні обставини вчинення злочину; особу винного, що раніше не судимий, не працює, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває, характеризується позитивно (т.1, а.с. 53-56, кримінальне провадження, а.с. 103-110).

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.125 КК України.

Заявлений ОСОБА_1 цивільний позов по стягнення у якості моральної шкоди 90.000 гривень, заперечується ОСОБА_4 в повному обсязі. З огляду на вимоги ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 59-60 ЦПК України, ст. ст. 128, 129 КПК України, з огляду на встановлені факти та обставини справи, досліджені докази, враховуючи загальні засади кримінального провадження (ст. 7 КПК України), необхідно частково задовольнити заявлений цивільний позов. На думку суду з огляду на характер та обсяг моральних страждань, характер немайнових втрат потерпілого справедливою буде стягнення суми моральної шкоди в розмірі 7.000 гривен.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 100, 368-371, 373-375 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 45 неоподатковуваних минимумів доходів громадян, а саме 765 (сімсот шістьдесят п'ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 7.000 грн.

Речовий доказ по справі: Диск CD-R 52х, 700 MB, 80 min «VS», із відеозаписами з відеореєстратора автомобіля потерпілого ОСОБА_1 залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього строку його зберігання.

Речові докази по справі: дві пластикові палиці, що були вилучені 14.03.16 року в ході огляду автомобіля марки Ауді-100, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2- знищити.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: (підпис) З оригіналом згідно.

Суддя: