Вирок № 66639434, 23.05.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/204/17

Номер провадження 1-кп/629/146/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

при секретарі судових засідань - Фалькової І.М.,

за участю прокурора - Решетняк В.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальне провадження № 12015220380002994 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 09.09.2008 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 186 ч. 2, 357 ч.3, 185 ч.2, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 3 роки,

- 03.09.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 186 ч. 2, 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 06.04.2015 року з Диканівської ВК Харківської області (№ 12) умовно-достроково на не відбутий строк: 1 рік 3 місяці 14 днів;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

В ході судового слідства установлено, що 07 листопада 2016 року близько 13.00 години ОСОБА_2 знаходився у знайомої ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, де вони разом розпивали спиртні напої. Колі потерпіла ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння пішла спати, у ОСОБА_2 виник умисел на таємне викрадення телевізору «Liberton LED 4032 AB UV», який стояв в одній із кімнат квартири потерпілої. Переконавшись, що він залишається непоміченим та скориставшись тим, що потерпіла спить, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди ОСОБА_3 і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу, таємно викрав вище вказаний телевізор «Liberton LED 4032 AB UV» вартістю 2191,00 грн.

Викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_3 майнові збитки на суму 2191,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним в інкримінованому йому правопорушенні в повному обсязі та пояснив, що 07.11.2016 року він знаходився в гостях у ОСОБА_3, вони разом розпивали спиртні напої, а потім, коли ОСОБА_3 заснула, він викрав телевізор, який потім продав. В скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особистість, вивченням доказів, що стосуються судових витрат.

Суд вважає, дії ОСОБА_2, які виразилися у викраденні майна гр. ОСОБА_3, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, за місцем проживання характеризується формально, не працює.

В досудовій доповіді відносно ОСОБА_2 зазначено, що загальний рівень ризику для суспільства є високий, який може зростати за умови зміни обставин, таких як зловживання алкогольними напоями, відсутність стабільного джерела доходів. З метою виправлення та запобігання вчинення повторного правопорушення в майбутньому рекомендовано застосувати наступні заходи: контроль за поведінкою місцем проживання особи, працевлаштування.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає каяття у скоєному, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст. 69 КК України суд не вбачає.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_2, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлений.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 5969 від 30.11.2016 року в сумі 263,88 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи з обвинуваченого.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки:

- повідомляти Лозівський міськрайонний відділ з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (кримінально-виконавчу інспекцію) про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації до Лозівського міськрайонного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (в кримінально-виконавчу інспекцію).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати в сумі 263,88 (двісті шістдесят три грн. 88 коп.) гривень за проведення товарознавчої експертизи № 5969 від 30.11.2016 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська