Постанова № 66638893, 19.05.2017, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/474/17

провадження №2-а/619/22/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року

Дергачівський районний суд Харківської області, діючий, як адміністративний суд, у складі

головуючого судді: Кононихіної Н. Ю.

при секретарі: Мєщан І. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Дергачі

адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області «про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання здійснити певні дії» ,

В С Т А Н О В И В

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 із позовом до Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області «про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання здійснити певні дії». Із матеріалів позову вбачається, що

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 10.01.2007 року , перебуває на обліку в об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дергачі Харківської області, отримує пенсію за віком, список 1.

В 2006 році він переїхав на постійне місце проживання в Україну з Білгородської області Російської Федерації та перевів свою пенсію до Пенсійного фонду м. Павлоград Дніпропетровської області.

З того часу працівники Пенсійного фонду, зловживаючи своїм службовим становищем та незнанням з боку позивача пенсійного законодавства України - протягом 10 років фальсифікували документи та всі без виключення показники необхідні для нарахування його пенсії.

А саме Конституцію України ст.ст. 19, 21, 22, 46, 56, 58, 60, 64, статті Закону «Про загальнообов язкове Державне пенсійне страхування», а саме статті 4, 25, 27, 40, 41, та розділу 15 Прикінцевих положень абз3,а також Міждержавну угоду від 15.01.1993 року.

Позивач вважає , що не правильно розраховані в Україні його показники середнього заробітку та особистого коефіцієнту для нарахування пенсії .Також сфальсифікували страховий стаж та коефіцієнт кратності:

Пенсійний фонд Дергачівського району , посилаючись на упорядкування та довідку № 106 від 12.08.2015 року - не урахував районного коефіцієнту, що суперечить Міжнародній угоді від 15.03.1993 року та незаконно понизив особистий коефіцієнт позивача для нарахування пенсії до 3,88441 , починаючи з 01 03.2016 року незаконно вилучив в позивача 169 гривень , і до цього його пенсія 3786, 68 грн. була суттєво фальсифікована та знижена.

Навіть без урахування районного коефіцієнта по довідці № 106 особистий коефіцієнт позивача складає 14.27783 і також перевищує коефіцієнт 5.6, який встановлювався Пенсійним законодавством.

З 23.01.1979 року по 01.02.1994 року позивач працював по трудовому договору, укладеному з Норильським гірничо-металургійним комбінатом. Довідка № 161 від 14.08.2015 року, свідчить про те, що

01.01.1992 року по 31.12.2001 року стаж зараховувався в полуторному розмірі, як і той, що згідно трудового договору.

На підставі Конституції України, Міжнародної угоди від 15.01.1993 року та згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», а також довідок N9 195 від 30.11.2006 року, № 317 від 30.03.2004 року, № 772 від 27.10.2003 року № 273 від 14.12.2006 року встановлено, що дії Дергачівського пенсійного фонду здійснили порушення ст.ст.19, 21, 22, 46, 56, 58, 60, 64 Конституції України, ст..ст.4, 25, 27, 40. 41, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Міжнародної міждержавної угоди від 15 січня 1993 року.

Згідно наданих розрахунків індивідуальний коефіцієнт позивача для розрахування пенсії за Списком № 1 складає 5,6. А індивідуальний коефіцієнт розрахований Пенсійним фондом з 2006 року по 01.03.2016 року дорівнює 4.10028, а з 01.06.2016 року дорівнює 3.88441.

Розрахований позивачем коефіцієнт страхового стажу з 2006 року по 01.10 2008 року складав 0.5125, а з 01.10.2008 року і по цей час 0.69187. Розрахований Пенсійним фондом з 2006 року по 01.05.2008 року дорівнює 0.44417, з 01.05.2008 року по 01.10.2008 року - 0.581. з 01.10.2008 року і по цей час дорівнює 0.65363.

Пенсія позивача була розрахована та перераховувалась в 2006 році. 2007 році, 01.05.2008 року, 01.10.2008 року, 01.05.2012 року та 01.03.2016 року. Всі розрахунки проводились з порушенням Конституції України, Пенсійного законодавства України та Міжнародної угоди від 15.011993 року.

Я вважаю, що Пенсійний фонд свідомо сфальсифікував всі необхідні документи та показники необхідні для розрахунку моєї пенсії Таким чином було порушено 19, 21, 22, 46, 56, 58, 60, 64 статті Конституції України. Статті 4, 25, 27, 40, 41, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Тому позивач прохав визнати дії Дергачівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення перерахунків моєї пенсії неправомірними,

зобов'язати Дергачівське об'єднане управління пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1, пенсії за віком за Списком № 1, у відповідності до вимог ст.ст. 40, 41, 42,46, 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувавши показники заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2006 рік складає 925,81 грн., за 2007 рік складає 1197,91 грн., за 2011 рік складає 2370,53 грн., та за 2015 рік складає 3661,41 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, додавши, що не пропустив строк для звернення у суд із позовом, так як звертався в цей час у всі інстанції Пенсійного Фонду України.

Представник відповідача Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області позов не визнав у повному обсязі і прохав відмовити у його задоволенні.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Дергачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України у своїй роботі керується Законом України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' від 09.07.2003 року № 1058- IV , Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення ", міжнародними договорами та угодами, а також іншими нормативно правовими актами.

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантування прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (учасниками якої є Україна та Російська Федерація) пенсійне забезпечення громадян-учасників даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вини проживають.

Згідно з приписами ст. 7 Угоди при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера.

Розмір пенсії переглядається у відповідності з законодавством держави-учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера.

Обчислення пенсії проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які враховані до страхового стажу. У разі, якщо в державі-учасниці Угоди введена національна валюта - розмір заробітку (доходу) визначається виходячи із офіційно установленого курсу на момент призначення пенсії (ч. З ст. 6 Угоди).

Крім цього, обчислення розміру пенсії із заробітної плати з урахуванням районних коефіцієнтів можливо за період роботи до 01.01.1992 року, так як Законом СРСР „Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" (стаття 96) з 01.01.1992 року було встановлено, що в разі виїзду особи за межі районів Крайньої Півночі чи місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі обчислення заробітної плати, із якої призначаються пенсії. проводиться із виключенням цих сум.

З 26.12.1996 року гр. ОСОБА_1 перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду м. Норильськ Красноярського краю Російської Федерації, де йому було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. відповідно до п. „а" ст. 12. ст. 29 Закону „Про державні пенсії в Російській Федерації" від 19.02.1993 року. В подальшому гр. ОСОБА_1 перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду по Білгородському району Білгородської області Російської Федерації.

Такий же вид довічної пенсії за віком за Списком №1 встановлено і пенсійним законодавством України.

З 01.11.2006 року пенсійну справу гр. ОСОБА_1 було прийнято на облік до управління Пенсійного фонду України м. Павлоград Дніпропетровської області, отриману за запитом від 06.10.2006 року за №3627/09-18.

ОСОБА_1 з 01.11.2006 року було призначено пенсію за віком за Списком №1, за наявними матеріалами отриманої пенсійної справи та додатково наданих документів про пільговий стаж роботи. Обчислення пенсії було проведено відповідно до норм пенсійного законодавства України, а саме: відповідно до приписів ст. 13 Закону №1 788 та ст. 24. 25. 27. п. 5 Прикінцевих положень Закону №1058. При цьому у зв'язку з відсутністю, на час прийняття на облік, довідки про заробітну плату за період, визначений ст. 40 Закону №1058, пенсію було обчислено без урахування заробітку.

З 01.01.2007 року управлінням Пенсійного фонду України м. Павлоград було здійснено перерахунок пенсії по заробітній платі згідно заяви від 15.01.2007 року та доданою до неї довідки про заробітну плату, виданої Надежденським металургійним заводом від 30.11.2006 року №195, за період з 01.01.1988 року по 31.12.1992 року (60 місяців) з урахуванням районних коефіцієнтів за увесь період зазначений у довідці.

При розрахунку заробітку для обчислення пенсії було застосовано середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2005 рік, а саме за рік. що передував року звернення за призначенням пенсії в Україні.

При цьому індивідуальний коефіцієнт заробітку склав 4.10028. а середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 3016 грн. 04 коп. (4.10028 (індивідуальний коефіцієнт), де 735 грн. 57 коп. (середня заробітна плата за 2005 рік) = 3016 грн. 04 коп.). Розрахунок середньої заробітної плати для обчислення було проведено відповідно приписів ст. 40 Закону №1058, за визначеною у цій статті формулою, з застосуванням при обчисленні коефіцієнтів заробітної плати, законодавчо визначених показників середньої заробітної плати робітників та службовців, зайнятих в галузях економіки, за 1988-1992 роки (постанова КМУ від 20.1 1.2003 №1783).

Крім цього, розмір пенсії за віком перераховувався з 01.01.2008 року, у зв'язку з осучасненням середнього заробітку для обчислення пенсії, визначеного в гі. 4 Прикінцевих положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік, шляхом застосування, при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсії, показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2006 рік - 928 грн. 81 коп.

З 01.05.2012 року також було перераховано пенсію гр. ОСОБА_1 шляхом осучаснення середнього заробітку для обчислення пенсії, із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2007 рік - 1197 грн. 91 коп., відповідно до п. 1 постанови КМУ „Про підвищення рівня соціального захисту населення'' від 23.04.2012 року №327.

Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за період з 01.01.2007 року по 31.10.2015 року не змінювався та складав 4.10028. В зазначений період часу, змінювався лише середньомісячний заробіток для обчислення пенсії у зв'язку з прийняттям нормативних актів щодо застосування показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні - з 01.01.2008 року показник за 2006 рік (928,81 грн.). а з 01.05.2012 року показник за 2007 рік (1197.91 грн.).

Зокрема, у зв'язку з виявленням помилки, допущеної управлінням Пенсійного фонду України м. Павлограда, при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсії, а саме прийняття до розрахунку заробітку за період з 01.01.1992 року по 31.12.1992 року з урахуванням сум районних коефіцієнтів, управлінням ДОУПФУ Харківської області було зроблено запит нової довідки про заробітну плату за 1992 рік, без нарахування сум районних коефіцієнтів.

Отже, з 01.11.2015 року гр. ОСОБА_1 було перераховано пенсію за додатково витребуваною довідкою про заробітну плату від 12.08.2015 року №106, видану Надежденським металургійним заводом, без урахування районних коефіцієнтів з 01.01.1992 року по 31.12.1992 року та за довідкою про заробітну плату №195 від 30.11.2006 року, з 01.01.1988 року по 31.12.1991 року з урахуванням районних коефіцієнтів (розрахунок заробітної плати додається).

Після проведення перерахунку заробітної плати (упорядкування сум заробітної плати відповідно до чинного законодавства) індивідуальний коефіцієнт заробітної плати склав 3,88441, а середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 4653 гри. 1 7 коп.

Окрім цього, при розрахунку середньомісячного заробітку для обчисленої пенсії за віком було застосовано також і приписи ч. 2 ст. 41 Закону №1058.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону №1058 до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії включаються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої обчислювалася пенсія та які перевищували 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум, застосовувалось до заробітку, отриманого гр. ОСОБА_1 за період з 01.09.1991 року по 30.04.1992 року та за грудень 1992 року, що відображено у протоколі розрахунку заробітної плати.

З огляду на зазначене, проведений перерахунок (упорядкування) пенсії за довідкою №195 та довідкою №106 (без урахування районних коефіцієнтів у заробітній платі за 1992 рік) суд вважає правомірним і таким, що відповідає чинному пенсійному законодавству України та Угоді про гарантування прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, а також відповідає і нормам діючого раніше законодавства СРСР щодо пенсійного забезпечення громадян.

Доводи адміністративного позову гр. ОСОБА_1 не відповідають як приписам пенсійного законодавства України, так і приписам Угоди держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 13.03.1992 року, відповідно до якої пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди здійснюється за законодавством держави за новим місцем проживання.

Позов гр. ОСОБА_3 також суперечить приписам Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації від 15.01.1993 року .

Так, відповідно до матеріалів пенсійної справи страховий стаж гр. ОСОБА_1 складає 27 років 05 місяців, з них пільговий стаж за Списком №1 складає 15 років, який було враховано відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України №1788 в кратному розмірі, а саме страховий стаж збільшено на 1 рік за кожен повний рік роботи за Списком №1.

Додатково у кратному розмірі також було враховано періоди роботи до 01.01.1991 року за письмовими трудовими договорами про роботу в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Таким чином, пенсію було обчислено з коефіцієнту стажу 0,65363. де сума місяців страхового стажу складає 581 місяць. При цьому коефіцієнт стажу було обчислено із загального стажу 27 років 05 місяців. 15 років за Списком №1 та із стажу роботи в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі (до 01.01.1991 року), де всього страховий стаж з урахуванням пільгового (кратного) врахування складає - 48 років 05 місяців або ж 581 місяць страхового стажу.

При розрахунку страхового стажу управління керувалося приписами ст. 25 Закону №1058 та провело розрахунок коефіцієнту страхового стажу за формулою:

См х Вс

Кс =--------, де:

100% х 12

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%.

(581 х 1,35) : (100% х 12) = 0,65363 коефіцієнт страхового стажу.

Також не відповідають чинному пенсійному законодавству і розрахунки коефіцієнтів заробітної плати, зазначені в позові гр. ОСОБА_1, за період з 01.01.1988 року по 31.12.1991 року , оскільки індивідуальний коефіцієнт заробітної плати обчислюється із загальної суми коефіцієнтів заробітку розрахованих за кожен місяць окремо та складених сумарно за всі 60 місяців заробітку (ч. 2 ст. 40 Закону№1058).

Зокрема зазначаємо, що при обчисленні коефіцієнтів заробітної плати управлінням використовувались показники середньомісячної заробітної плати робітників та службовців, зайнятих в галузях економіки, за 1988-1992 роки, встановлені постановою КМУ від 20.11.2003 №1783.

Походження ж коефіцієнтів, зазначених в позові гр. ОСОБА_1.. не відоме, а тому не може розглядатися як предмет доказування по справі.

Також безпідставною є вимога гр. ОСОБА_1 щодо зобов'язання управління провести перерахунок пенсії з застосуванням для цього показники середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2011 рік-2370,53 грн. та за 2015 рік - 3661.41 грн.

Відповідно ст. 40 Закону №1058 показник середньої заробітної плати (доходу), визначений в середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, застосовується лише при первинному призначенні пенсії за віком.

Згідно ж з ч. 4 ст. 42 Закону №1058. якою врегульовано порядок проведення перерахунків пенсії за віком, встановлено, що перерахунок пенсії може проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Отже, відсутні правові підстави щодо застосування іншого показника середньої заробітної плати (доходу), визначеного в середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, окрім як показника середньої заробітної плати за 2007 рік - 1 197.91 грн. передбачений постановою КМУ „Про підвищення рівня соціального захисту населення" №327 від 23.04.2012 року, що застосовується управліннями Пенсійного фонду України, починаючи з 01.05.2012 року.

Також позовні вимоги ОСОБА_1. не підлягають задоволенню, оскільки за заявою від 06.10.2006 року ОСОБА_1 виявив особисте бажання щодо запиту пенсійної справи та прийняття її на облік до УПФУ м. Павлоград Дніпропетровської області без перегляду призначеного довічного виду пенсії. При цьому пенсію ОСОБА_1 за попереднім місцем проживання було призначено за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до законодавства Російської Федерації (п. „а" ст. 12 п. Закону „Про державні пенсії в Російській Федерації").

З 01.11.2006 року пенсійну справу було прийнято на облік УПФУ м. Павлоград та подовжено виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, але обчислену відповідно до законодавства України (п. „а" ст. 13 Закону України №1788 та п. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058).

Далі відповідно ст. 10 Закону №1058 особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором. Заявою від 06.10.2006 року ОСОБА_1 зробив свій вибір щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Іншої зави (заяв) про призначення йому будь-якого іншого виду довічної пенсії ОСОБА_1 не надавав.

Таким чином. ОСОБА_1 вже з 06.10.2006 знав про вид призначеної та виплачуваної йому пенсії за новим місцем проживання на території України.

Окрім цього, на звернення ОСОБА_1 від 10.02.2016 року та від 03.03.2016 року, управлінням було надано письмові відповіді від 24.02.2016 року №772-02/11 га від 15.03.2016 року №1024-02/11 щодо розміру та порядку призначення пенсії за віком за Списком №1, починаючи з 01.11.2006 року, а також про порядок призначення пенсії (пенсій) громадянам держав-учасниць Угоди та про порядок обчислення середнього заробітку для призначення пенсії в Україні без урахування районних коефіцієнтів починаючи з 01.01.1992 року, що нараховувались працівникам які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Статтею 99 Кодексом адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду (ст. 100 КАСУ).

З огляду на зазначене, суд вважає , що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Враховуючи вищевикладене, а саме:

відсутність правових підстав застосування при обчисленні пенсій за віком, призначених до 01.01.2008 року, показників середньої заробітної плати (доходу), визначених в середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2011 рік - 2370,53 грн. та за 2015 рік 3661,41 грн.;

відсутність правових підстав щодо обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсій з включення районних коефіцієнтів, нарахованих до заробітної плати працівників, які виїхали за межі районів Крайньої Півночі чи місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01.01.1992 року;

перерахунок (упорядкування) розміру пенсії з 01.11.2015 року за довідкою про заробітну плату № 106 від 12.08.2015 року, виданої з виключенням районних коефіцієнтів із заробітку за 1992 рік, є правомірним та обґрунтованим і таким, що відповідає чинному пенсійному законодавству України;

позивачем пропущено строк для звернення до адміністративного суду; та керуючись ст. 1, 6, 7 Угоди про гарантування прав громадян держав -учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року; ч. З ст. 1 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі від 15.01.1993 року; ст. 96 Закону СРСР „Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР"; п. „а" ст. 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІ1 "Про пенсійне забезпечення"; ст. 25, 27 (ч. 1), 40, 41 (ч. 2), 42(ч. 2),п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІУ, ст.ст. 6, 49, 51, 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України -

у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі і керуючись ст.ст. 11, 71, 158 - 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області «про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання здійснити певні дії» - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н. Ю. Кононихіна