Рішення № 66637204, 23.03.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7094/16

Провадження № 2/183/948/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2017 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з секретарем Данильченко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новомосковську Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

19 грудня 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого, позивач посилається на те, що 11грудня 2015 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт №б/н, на підставі якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 19 425, 77 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється починаючи з "1" по "25" число кожного місяця.

Зі своєї сторони, банк виконав всі умови підписаного договору, і надав ОСОБА_1 кредит у зазначеному вище розмірі, однак, відповідач в порушення взятих на себе зобовязань, своєчасно не сплачувала кредит та відсотки за користування кредитом, в результаті чого станом на 07 грудня 2016 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 25 420,34 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 17 551,02 грн., заборгованості з процентів за користування кредитом у розмірі 2 075,16 грн., заборгованості за пенею та комісією у розмірі 4212,24 грн., та штрафу у розмірі 1 581,92 грн.

Зазначену суму, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у звязку з тим, що вона наразі перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, просила зменшити розмір пені та штрафів за кредитним договором (а.с.45 ).

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст.197ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Позивач 11 грудня 2015 року відкрив відповідачу ОСОБА_1 рахунок на умовах договору, укладеного відповідно до ст.ст. 634, 1066 ЦК України в формі приєднання позичальником до "Умов та правил надання банківських послуг", затверджених наказом № СП-2010-256 від 06 березня 2010 року та "Тарифів банку", що викладені на банківському сайті та Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, що обов'язкові для сторін згідно з ст.629 ЦК України, і підтверджується підписаною відповідачем анкетою-заявою (а.с. 4, 5, 6-29). На цих умовах позивач зобов'язався виконувати розпорядження про перерахування і видачу відповідних сум з цього рахунка та проводити інші операції за рахунком, ініційовані ОСОБА_1 згідно з п.1.14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" за допомогою платіжної картки "Универсальная". При цьому, відповідно до п. 1.1.3 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт кінцевий строк повернення заборгованості сторонами визнано 10 грудня 2018 року.

Позивач за цим договором згідно з ст.ст. 1054, 1056, 1069 ЦК України зобов'язався в майбутньому кредитувати рахунок під проценти за ставкою 18 % річних, визначивши максимальною сумою для грошового переказу 19 425,77 грн.

Відповідач зобов'язалась відповідно до умов надання кредиту за п. 2.1 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт використовувати і повернути банку кредит належним чином, сплативши щомісячний платіж у розмірі 704,27 грн., проценти та інші платежі у період з 1 до 25 числа кожного місяця на користь відповідача, що вона мала виконати згідно з ст. 526 ЦК України.

Зобовязання відповідача за укладеним договором щодо дотримання строків виконання відповідно до ст.ст. 548, 551 ЦК України забезпечені в п.п. 1.3.3, 2.2 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт штрафом в розмірі 1581,92грн. Також, ці зобовязання забезпечені пенею, умови про яку сторонами договору визнано істотними і погоджені в п. 2.8 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт та в п.п. 2.1.1.12.6.2, 2.1.1.12.8.1 згідно ст.ст. 638, 642 ЦК України, та яка розраховується як: пеня = базова відсоткова ставка за договором/30 (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50 грн. (одноразово). Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Суд за браком доказів підтвердження відповідачем виконання зобовязання за правилами ст. 545 ЦК України дійшов висновку згідно з ст.ст. 10, 60 ЦПК України про відсутність сумнівів в істинності перевірених в судовому засіданні розрахунків суми грошового боргу, виконаних позивачем (а.с. 3), які з огляду на не спростовану вірогідність відомостей про несплачені позивачу суми безспірно спростовують добросовісність відповідача. Оскільки іншого не доведено, за внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 в порушення ст.ст.529, 530, 536 ЦК України відступила від умов про повернення суми кредиту в межах ліміту і від строків виконання за договором, чим прострочила виконання згідно з ст. 612 цього Кодексу щодо повернення кредиту та сплати процентів.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 порушила взяте перед позивачем зобов'язання, на підставі чого з урахуванням визнаних позивачем сум, як ним отриманих, його права згідно ст. 611 ЦК України підлягають захисту з присудженням з відповідача 17 551 гривні 02 коп. боргу за кредитом і 2 075 гривень 16 коп. боргу з процентів. Так само, відповідно до ст. 550 ЦК України, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, з урахуванням того, що відповідач ОСОБА_1 на даний час не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_2, інших доходів не має та має на утриманні ще трьох неповнолітніх дітей (а.с. 46, 47), з неї на користь позивача належить стягнути штрафи, розмір яких суд вважає можливим зменшити до 100 грн.

В той же час, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми, яка зазначена в позовній заяві як заборгованість за пенею та комісією, необхідно відмовити, оскільки відповідно до розрахунку, долученого позивачем до позовної заяви, ця сума є комісією, а не пенею.

Однак, зі змісту поданого позивачем до суду договору не вбачається будь-яких істотних умов, які б вказували відповідно до ст.ст. 628, 638 ЦК України на укладання змішаного договору з елементами договору комісії за визначенням ст. 1011 цього Кодексу, і умови нарахування комісійної плати та її розмір не зазначені, а так само не вбачаються будь-які умови нарахування пені та її розмір. Згідно ст.ст. 202, 203, 509 ЦК України за загальним правилом не допускається зобов'язання без відповідної правової підстави його виникнення, через що відсутність факту надання послуг комісії та умов і розміру нарахування пені, виключає нарахування комісійної плати та пені, а тому в позові в частині цих вимог належить відмовити за відсутності згідно ст. 11 ЦК України підстав виникнення права у позивача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІПННОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, м.Дніпро) заборгованість за кредитним договором № б/н від 11 грудня 2015 року у розмірі 19 726 гривень 18 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 17 551,02 грн., заборгованості з процентів за користування кредитом у розмірі 2 075,16 грн., заборгованості за штрафами у розмірі 100,00 грн., а також судовий збір у розмірі 1 378,00 грн., а всього на суму 21104,18грн. (двадцять одна тисяча сто чотири гривні 18 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а особами відсутніми в судовому засіданні - з наступного за днем вручення його копії.

Суддя Г.Є. Майна