Рішення № 66637059, 10.04.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7173/16

Провадження № 2/183/992/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2017 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з секретарем - Данильченко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новомосковську Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2016 року позивач звернувся із вищезазначеним позовом, в обґрунтування посилається на те, що 15 січня 2015 року з вини відповідача, який керував автомобілем "Тойота", державний номерний знак НОМЕР_1, скоєна дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль "Шкода", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб, відповідно до висновку експерта складає 20 567,20 грн.

В зв'язку з настанням події, передбаченої ст. 41 п. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивачем виплачено відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 20 567,20 грн., розміру шкоди та 1 028,08 грн. витрат на послуги аварійних комісарів. Позивач звернувся до відповідача із проханням добровільно компенсувати завдані збитки, але сума відшкодування сплачена не була, що змусило позивача звернутися із позовом до суду. Зазначену суму, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Від представника позивача у судове засідання надійшла заява про розгляд справи без участі представника. На позовних вимогах наполягав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав частково, просив відмовити позивачу в частині вимог щодо стягнення з нього витрат на послуги аварійних комісарів.

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що 15 січня 2015 року з вини відповідача, який керував автомобілем "Тойота", державний номерний знак НОМЕР_1, скоєна дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль "Шкода" державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який належить йому на праві власності (а.с. 7 зворот).

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2015 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 4).

Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб, відповідно до висновку експерта - авто товарознавця ОСОБА_3 № 2650 від 09 лютого 2015 року складає 20 567,20 грн. без врахування ПДВ та 24 680,64 з урахуванням ПДВ (а.с. 8-14).

10 березня 2015 року ОСОБА_2 подав позивачу заяву про виплату грошового відшкодування за матеріальну шкоду, завдану відповідачем в порядку ст. 35, пп. а) ст.41.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (а.с. 5).

На підставі довідки № 1 від 24 квітня 2015 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, Наказу заступника генерального директора МТСБУ № 2329 від 30 квітня 2015 року, позивачем виплачено відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 20 567,20 грн., що також підтверджується платіжним дорученням № 2329 від 06 травня 215 року (а.с. 16, 16 зворот, 17).

07 травня 2015 року позивач звертався до відповідача із вимогою добровільно компенсувати завдані збитки (а.с. 17 зворот).

Доказів сплати виплаченої суми страхового відшкодування відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до пп. а) п.41. 1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ відшкодовує шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно зі ст.27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 993, 1191 ЦК України до страхової організації, що сплатила страхове відшкодування за майновим страхуванням в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яку особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

Згідно з підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право вимагати в порядку регресу з власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 ст. 13 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Внаслідок викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та наявні всі підстави для задоволення позову із стягненням на користь позивача з відповідача суми в розмірі 20 567,20 грн., виплаченого страхового відшкодування.

При цьому, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову про стягнення витрат на залучення аварійного комісара, оскільки стягнення витрат на послуги аварійного комісара не передбачено чинним законодавством, оскільки ці витрати не віднесені до фактичних витрат, що були сплачені потерпілому, а є наслідком виконаних робіт за дорученням МТСБУ укладеного між МТСБУ та аварійним комісаром ТОВ "Юридичне агентство" Вікторія".

Крім того, умови та порядок провадження діяльності аварійних комісарів, які з'ясовують причини настання страхового випадку та визначають розмір збитків відповідно до Закону України "Про страхування", визначені Типовим положенням про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 8 від 05 січня 1998 року, відповідно до ст. ст. 2, 5 якого аварійний комісар - особа, яка з'ясовує причини настання страхового випадку та визначає розмір збитків і відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Нацкомфінпослуг та діяльність аварійного комісара щодо з'ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків провадиться на підставі договору із страховиком.

Відповідно до ст.ст. 16, 17 зазначеного Типового положення на підставі проведеного дослідження і зібраних документів аварійний комісар складає аварійний сертифікат. Аварійний сертифікат - це документ, в якому зазначаються обставини і причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди.

За вимогами п.п. 18, 19, 20 Типового положення аварійний комісар, який складає аварійний сертифікат, несе персональну відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у ньому і такий сертифікат підписується аварійним комісаром, що з'ясував обставини і причини настання страхового випадку, і завіряється штампом.

Аварійний сертифікат складається у двох примірниках, один з яких видається страховику (страхувальнику), а другий зберігається в аварійного комісара.

Матеріали справи не містять аварійного сертифікату, складеного відповідно до зазначеного положення, а містять звіт авто товарознавчого дослідження, складений спеціалістом авто товарознавцем, внаслідок чого підстав для стягнення витрат на залучення аварійного комісара суд не вбачає.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України з урахуванням задоволених майнових вимог позивача судові витрати в розмірі 1 378,00 грн., понесені позивачем при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 207, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) суму в розмірі 20 567,20 грн. виплаченого страхового відшкодування, а також судові витрати у розмірі 1 378,00 грн., а всього 21 945,20 грн. (двадцять одна тисяча дев'ятсот сорок п'ять гривень 20 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а особами відсутніми в судовому засіданні - з наступного за днем вручення його копії.

Суддя Г.Є. Майна