Рішення № 66633800, 18.05.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/6774/15-ц

Провадження № 2/521/865/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2017 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Мазун І.А.,

при секретарі Бурдейному В.О.,

за участю представника ОСОБА_1 ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника ОСОБА_3 ОСОБА_4,

представника третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_5 ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -

В С Т А Н О В И В:

З 28.04.2015р. в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом.

17.07.2016р. до суду звернулася третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 з позовом до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 вказувала, що вона є основним наймачем квартири АДРЕСА_1. В даній квартирі зареєстровані вона, онука ОСОБА_8,1995р.н., онук ОСОБА_9, 2002р.н., дочка ОСОБА_10, 1975р.н., правнука ОСОБА_11, 2014р.н., та онук ОСОБА_7, 1990р.н.

Відповідач ОСОБА_7 вже понад двох років не проживає у вказаній квартирі, комунальні послуги не сплачує, не отримує кореспонденції за вказаною адресою, його особистих речей в квартирі немає і взагалі квартирою не цікавиться. Відповідач добровільно вивіз належне йому майно зі спірної квартири, тобто добровільно змінив місце свого проживання.

Позивачка зазначала, що вона повинна нести витрати за комунальні послуги і реєстрація відповідача у зазначеній квартирі порушує її права користувача щодо заключення цивільно-правових угод.

Посилаючись на викладене, позивачка просить визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою №34 будинку №66 по вул. Степовій в м. Одесі.

Третя особа, як заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, в якому зазначав, що з 2012р. відповідач у спірній квартирі не проживає, жодних спроб вселитися до квартири не здійснив, з чого можна зробити висновок про те, що він на підставі ст.ст.71,72 ЖК України втратив право на користування квартирою №34 по вул. Степовій, 66 в м. Одесі.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 та представник ОСОБА_5 ОСОБА_6 підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_4 заперечували проти позову, вказуючи на те, що відповідач інтересу до спірної квартири не витратив, сплачував комунальні послуги, через неправомірні дії позивачки змушений був тимчасово проживати у підсобному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, яке рішенням виконкому Малиновської районної ради народних депутатів від 05.01.1990р. №10 приєднано до спірної квартири, в даний час винаймає житлову площу у квартирі АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_12, іншого житла немає.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні первісного позову та позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є наймачем неприватизованої квартири АДРЕСА_4 та на неї відкрито особовий рахунок.

Згідно рішення виконавчого комітету Малиновської районної ради народних депутатів від 05.01.1990р. №10 дозволено користування звільнившоїся 3-кімнатної квартири №13 площею 26,46кв.м. у старому будинку №56 по вул. Мізікевича (нині вул. Степова) ОСОБА_13, проживаючому в квартирі №34 старого будинку №66 по вул. Мізікевича (нині вул.Степова) як підсобного приміщення без права проживання членів сім»ї на приєднаній площі у квартирі №13.

Згідно довідки № 55 від 02.02.2015 року в квартирі окрім позивача зареєстровані онука ОСОБА_8, 1995р.н., онук ОСОБА_9, 2002р.н., дочка ОСОБА_10, 1975р.н., правнука ОСОБА_11, 2014р.н., та онук ОСОБА_7, 1990р.н. (т.1 а.с.6)

Як вбачається з розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради №958/01-04 від 19.08.2003 року та розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради №1003/01-04 від 14.10.2005 року позивачку призначено опікуном над неповнолітніми ОСОБА_8,1995р.н., ОСОБА_9, 2002р.н., ОСОБА_7, 1990р.н. (т.1 а.с.26-27)

Згідно відповіді Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області №31/21-во3593 від 18.06.2015 року (вх.26115 від 24.06.2015 року) згідно з Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України «Армор» інформація щодо звернення гр. ОСОБА_7, 06.04.1990р.н., щодо проведення розшукових заходів на вищевказаного громадянина відсутня.(т.1 а.с.38)

З довідки КУ «ЦПМСД №10» від 10.04.2015 року вбачається, що ОСОБА_7, 06.04.1990р.н., на диспансерному обліку не перебуває, в поліклініку раніше не звертався, амбулаторна картка в реєстратурі відсутня.(т.1 а.с.5)

Відповідно до відповіді Малиновського районного відділу Кримінально-виконавчої інспекції управління Державної Пенітенціарної служби в Одеській області № 1685 від 09.06.2015 року вбачається, що згідно журналів обліку засуджених до покарань, які виконує кримінально-виконавча інспекція вищезазначений громадянин (ОСОБА_7О.) не значиться. (вх. 24107 від 11.06.2015 року). (т.1 а.с.37)

Згідно відповіді Одеської дирекції українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» № 12/178-70К від 12.06.2015 року (вх. №24938 від 17.06.2015 року) вбачається, що за період з 01.06.2014 року по 10.06.2015 року рекомендована кореспонденція та періодичні видання (газети, журнали) за адресою: АДРЕСА_5 на імя ОСОБА_14 не значиться. (т.1 а.с.35)

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02 липня 2015 року ОСОБА_7 визнано втратившим право користування квартирою №34 по вул.Степовій,66 в м. Одесі. (т.1 а.с.43-44).

03.08.2015р. позивачка отримала копію вказаного рішення суду, про що свідчить розписка в його отриманні, яка знаходиться в матеріалах справи. (т.1 а.с.50)

25.02.2016р. до суду звернувся ОСОБА_7 із заявою про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 липня 2015 року. (т.1 а.с.78-80)

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси в м. Одеси від 14 березня 2016 року заочне рішення Малиновського районного суду від 02 липня 2015 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку. (т.1 а.с.96, 100).

14.03.2016р. копію вступної частини ухвали суду від 14.03.2016р. отримала ОСОБА_15, яка представляла інтереси ОСОБА_1 на підставі довіреності від 25.06.2015р. (т.1 а.с.93,98).

Згідно розпорядження органу приватизації № 260268 від 19 квітня 2016 року квартиру АДРЕСА_6 передано у власність ОСОБА_15. (т.2 а.с.34)

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_15 отримала свідоцтво про право власності н квартиру АДРЕСА_7. (т.2 а.с.33).

29 квітня 2016 року ОСОБА_15, яка представляла інтереси ОСОБА_1 в судовому засіданні та яка отримала копію ухвали суду від 14.03.2016р. про скасування заочного рішення, знаючи, що заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02.07.2015р. скасоване, продала ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_6, про що свідчить копія договору купівлі-продажу від 29.04.2016р. (т.1 а.с.154-156).

В копії паспорта позивачки ОСОБА_1 є відмітка про те, що відділом ДРАЦС у Малиновському районі Одеського МУЮ 29.08.2012р. між нею та ОСОБА_16 зареєстровано шлюб. 30.10.2015р. Малиновським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області позивачці видано паспорт на прізвище «Генцар». (т.1 а.с.125)

В судовому засіданні позивачка, яка також за її згодою була допитана в якості свідка пояснила, що відповідач не проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.08.2009р. по зиму 2012 року, взимку 2012 р. відповідач зі своєю дівчиною ОСОБА_12 попросилися тимчасово пожити у спірній квартирі у звязку з тим, що у її квартирі проводиться ремонт. В травні 2013 року після скандалу з ОСОБА_12 позивачка переїхала до свого чоловіка на вул.Туристську,7 в м. Одесі, а відповідач залишився проживати у спірній квартирі і жив там до кінця листопада 2013р., після чого він виїхав зі спірної квартири, а потім позивачка поміняла у квартирі АДРЕСА_6 верхній замок у дверях, ключів від яких у відповідача не було.

Таким чином, судом встановлено, що з травня 2013 року у спірній квартирі позивачка постійно не проживала, а інколи приїжджала туди купатися.

Відповідач в судовому засіданні пояснював, що він з 2013р. по 2015р. проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1.

06.02.2015р. він прийшовши додому побачив позивачку та її доньку ОСОБА_15, які йому сказали, щоб він тимчасово на три місяці переселився у підсобне приміщення квартири АДРЕСА_8, де проживала його сестра - ОСОБА_8, оскільки ОСОБА_15 та її чоловіку необхідно було пожити у спірній квартирі. В цей же день відповідач переїхав до підсобного приміщення і проживав там до листопада 2015р., а в подальшому переїхав проживати до помешкання своєї дівчини ОСОБА_12 у квартиру АДРЕСА_9. В матеріалах справи є копія розписки позивачки від 06.02.2015р.. в якій вона дала обіцянку своєму онуку ОСОБА_7 сплачувати щомісячно 1000 грн. зі своєї пенсії, яка складає 1063 грн. та буде сплачувати три місяці.

В судовому засіданні позивачка вказувала, що вона такої розписки не писала, однак належних доказів зазначеному вона не надала. Також позивачкою не надано доказів, що у відповідача є друге житло.

Із висновку Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 06.02.2015р. вбачається, що 06.02.2015р. до Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області надійшло повідомлення «102» АДРЕСА_10, дзвонила ОСОБА_1 сімейний скандал, бійка, однак ОСОБА_1 прибувшим на місце події працівникам міліції пояснила, що вони розібралися самостійно до приїзду міліції, претензій ні до кого вона немає, скаржитися не збирається. (т.1 а.с.237-239)

Свідок позивачки ОСОБА_17, яка є онучкою позивачки, пояснила, що в 2012р. відповідач попросив позивачку пожити у квартирі №34 по вул.Степовій.66 в м. Одесі і вона йому дозволила пожити три місяці. Однак після скандалу дівчини відповідача з позивачкою в травні 2013р., коли ОСОБА_12 побила позивачку, позивачка переїхала проживати на ІНФОРМАЦІЯ_2, а відповідач залишився проживати ІНФОРМАЦІЯ_3, та їх у спірну квартиру не впускав. В кінці 2013р. позивачка запропонувала йому зїхати з цієї квартири в обмін на те, що вона забере свою заяву про побиття її побиття ОСОБА_12, на що відповідач погодився та зїхав із зазначеної квартири і більше там не проживав. В 2015р. приїхала донька позивачки ОСОБА_15 і у спірній квартирі між відповідачем, його дівчиною ОСОБА_12 та ОСОБА_15 стався скандал, це їй відомо зі слів позивачки та ОСОБА_15 Свідку відомо, що в 2013р. свої речі відповідач перевіз до підсобного приміщення квартири АДРЕСА_8, де проживала ОСОБА_8 Адреса, де він проживав відповідач після 2013р. свідку невідома, він проживав у своєї дівчини ОСОБА_12

Допитана в судовому засіданні свідок позивача ОСОБА_18, яка є невісткою покійного чоловіка позивачки, пояснила, що відповідач з 1997р. проживав ІНФОРМАЦІЯ_4, після цього він проживав на ІНФОРМАЦІЯ_5, а з серпня 2009р. почав проживати у своєї дівчини ОСОБА_12 В 2012р. відповідач попросив позивачку пожити у квартирі АДРЕСА_6 і вона йому дозволила пожити, у них були постійні конфлікти і в травні 2013р., позивачка переїхала проживати на ІНФОРМАЦІЯ_2, а восени 2013р. відповідач зїхав з цієї квартири. Також свідок пояснила, що відповідач за вказаною адресою проживав з 2012р. по осінь 2013р., а в подальшому жив у своєї дівчини по вул. Скісній. Все це їй відомо зі слів позивачки.

Свідок відповідача ОСОБА_8, яка є його рідною сестрою, пояснила, що відповідач до лютого 2015р. проживав у ІНФОРМАЦІЯ_6, а коли 06.02.2015р. в цю квартиру приїхала донька позивачки ОСОБА_15 (дівоче прізвище ОСОБА_1) Я.П. стався скандал, була викликана міліція і вони домовилися, що відповідач тимчасово поживе у квартирі АДРЕСА_8, де в той час вже проживала свідок разом з дитиною. В зазначеній квартирі відповідач проживав до вересня 2015р., а коли у свідка народилася ще одна дитина, відповідач переїхав на АДРЕСА_11. До народження другої дитини свідка відповідач намагався вселитися у спірну квартиру, однак не зміг, оскільки були поміняні замки у дверях. Свідок пояснила, що відповідач в 2009 році деякий час не проживав у ІНФОРМАЦІЯ_6. Також свідок пояснила, що у позивачки з відповідачем почалися конфлікти в 2013-2014р.р. із-за його дівчини ОСОБА_12, коли відповідач та його дівчина ОСОБА_12 переїхали у спірну квартиру. Свідку відомо, що позивачка просила відповідача зїхати із вказаної квартири, вона буде давати кошти для сплати йому іншого житла, поки в цій кватирі буде жити ОСОБА_15 Також свідок пояснила, що позивачка пообіцяла прописати її на вул. Туристську, 7, якщо вона буде знята з реєстрації у квартирі АДРЕСА_6, однак своєї обіцянки не дотрималася і свідок в листопаді 2015 року була змушена зареєструватися за адресою: м. Одеса, вул. Л.Толстого,7.

Допитана в судовому засіданні свідок відповідача ОСОБА_12 вказувала на те, що з 2009р. вона почала проживати з відповідачем і так як її квартира згоріла, позивачка дозволила їм проживати у ІНФОРМАЦІЯ_6 і з 2012р. вони там проживали до 2015р. поки не приїхала ОСОБА_15 донька позивачки. Після скандалу, який стався в лютому 2015р., позивачка та відповідач домовилися, що вона та відповідач переїдуть у квартиру АДРЕСА_12 і вони погодилися. До жовтня 2015 року вони проживали у зазначеній квартирі разом з ОСОБА_8, після чого переїхали проживати у квартиру свідка за адресою: АДРЕСА_13. Свідку відомо, що позивачка влітку 2015р. зверталася до енергопостачальної компанії з проханням про відключення світла у квартирі АДРЕСА_12. Також свідок пояснила, що позивачка хотіла здавати квартиру АДРЕСА_14 та квартиру АДРЕСА_12 та отримувати за це кошти. Зазначений свідок підтвердила, що позивачка дійсно писала розписку про те, що вона три місяці буде сплачувати відповідачу по 1000 грн. за те, що він буде винаймати інше житло, однак вказані кошти надані не були.

Матеріалах справи є роздруківки з Інтернету, з яких вбачається, що спірна квартира з січня 2016 року була виставлена на продаж. (т.1 а.с.67-69)

Відповідачем надані копії квитанцій, які залучені до матеріалів справи, які свідчать про сплату комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_12 та за квартиру АДРЕСА_15 за 2014р. (т.1 а.с.63-64).

Також в матеріалах справи є лист Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП України в Одеській області від 11.05.2016р. 8/вх. 2436, в якому зазначено, що 24.08.2015р. ОСОБА_7 звернувся до Малиновського РВ (ЄО №25994 від 24.08.2015р. ЄРДР №12015160470005302 від 25.08.2015р. із заявою про те, що невстановленою особою в період часу з 10.00 23.08.2015р. по 12.00 таємно шляхом вільного доступу викрала із загальної кухні, що розташована в будинку №13 по вул. Степовій,56 мобільний телефон «Леново». (т.1 а.с.173-174).

Вказане свідчить, що в серпні 2015р. відповідач проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, що також підтверджується показами допитаних свідків відповідача.

Згідно до вимог ст. ст.71-72 Житлового кодексу України наймач або члени його сім»ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зокрема за умови, що вони не проживають у ньому без поважних причин понад шість місяців.

Відповідно до ч.2 ст.107 Житлового кодексу України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

На даний час відповідач винаймає житло у ОСОБА_12, що підтверджується довором оренди від 01.04.2016р., копія якого є в матеріалах справи (т.2 а.с.42-45)

Таким чином, аналізуючи всі вищеперелічені докази, пояснення сторін та допитаних в судовому засіданні свідків, суд прийшов до висновку про те, що у відповідача на законних підставах виникло право користування квартирою, яке не припинилося у зв'язку з неприязненими відносинами з позивачкою, позивачка з 2013 року постійно за адресою спірної квартири не проживала, відповідач проживав у спірній квартирі а також у підсобному приміщенні квартири АДРЕСА_12, яке приєднано до спірної квартири та не заперечується сторонами, сплачував комунальні послуги, а відтак не втратив інтересу щодо проживання в вищезазначеній квартирі. Позивачкою не надано переконливих доказів щодо не проживання відповідача понад двох років у спірній квартирі, її показання суттєво відрізняються від показань допитаних свідків, в тому числі і нею заявлених, спростовуються матеріалами справи, а відтак її позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 суд зазначає, що ОСОБА_5 не проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1, у період, який вказаний позивачкою ОСОБА_1, не був свідком подій, які вказані в її позовній заяві, а його посилання на матеріали справи, якими встановлено факт відсутності відповідача понад встановлений законодавством строк, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а отже його позовні вимоги задоволенню також не підлягають.

Керуючись ст.16 Цивільного кодексу України, ст.ст.71, 72, 107 Житлового кодексу України, ст.ст. 11, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом залишити - без задоволення.

В задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк зі дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН