Постанова № 66628277, 22.05.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/2791/17

пр.№ 3/464/1032/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2017 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Чорна С.З., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1, 21.06.1979р.н. (ІПН НОМЕР_1), працюючого товарознавцем ЛМКП «Львівтеплоенерго», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,-

за ч.1 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 17 квітня 2017 року о 22.59 год. на 547км. + 800м. автодороги Київ-Чоп здійснював керування автомобілем НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного спяніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя), від проходження медичного огляду на встановлення стану спяніння категорично відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

При розгляді справи ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що він 16.04.2017р. взагалі не керував автомобілем, оскільки в той день перебував разом з дружиною та дітьми в гостях у с.Пасіки-Зубрицькі. Вечором за ними приїхав його батько ОСОБА_2, який і повинен був завезти усіх їх додому. Проте, виїхавши з села на головному дорогу, його батько раптово зупинив керований ним транспортний засіб, вийшов з такого та пішов у невідомому напрямку, а через деякий час до автомобіля підійшли працівники поліції, які безпідставно звинуватили його у керуванні згаданим автомобілем в стані алкогольного спяніння. В процесі спілкування з інспекторами поліції, останні неодноразово пропонували пройти алкотест «Драгер», проте маючи сумніви щодо законності та вірності результатів даного приладу, відмовився від проходження такого тесту, а пройти медичний огляд на виявлення стану алкогольного спяніння у інший спосіб, зокрема у відповідному медичному закладі, інспекторами поліції не пропонувалось. Стверджує, що жодного порушення ним вчинено не було, оскільки він не керував транспортним засобом, а перебував у такому лише як пасажир.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3, яка являється дружиною ОСОБА_1, повідомила, що 16.04.2017р. вони з чоловіком та дітьми дійсно перебували у своїх друзів в гостях в с.Пасіки-Зубрицькі. Вечором за ним приїхав батько чоловіка ОСОБА_2, який мав їх забрати додому. Коли вони вже виїхали на головну дорогу, батько чоловіка, без жодних пояснень, різко зупинив автомобіль та вибіг з нього у невідомому напрямку. Куди вибіг і де весь той час перебував батько чоловіка їй не відомо. Фактично одразу після зупинки автомобіля, до них підійшли поліцейські, які попросили чоловіка вийти з автомобіля, на що її чоловік відповів, що він лише пасажир, а автомобілем керувала інша особа, яка відійшла. Попри дані обставини, її чоловіки всерівно звинуватили у керуванні даним транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, при цьому незаконно провили його обшук та повезли до відділку поліції, а ми повернулись назад до наших друзів. Через деякий час за нами знов приїхав батько чоловіка та забрав їх додому.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2, який являється батьком ОСОБА_1, повідомив, що ввечері 16.04.2017р. він приїхав на своєму автомобілі у с.Пасіки-Зубрицькі, щоб забрати сина з його дружиною та дітьми. В процесі руху, йому стало погано, відчув різкі болі живота, у звязку з чим здійснив різку зупинку та вибіг з автомобіля по природній потребі. Відбіг приблизно на 50 м від автомобіля, а коли повернувся побачив, що автомобіль порожній, син з дружиною та дітьми вже такий покинули. Не дочекавшись їх, а також з огляду на те, що його мобільний телефон розрядився, і він не міг нікому задзвонити, вирішив забрати автомобіль та поїхати додому. Син з дружиною та дітьми повернулись самостійно вже пізніше.

Допитані в якості свідків інспектори УПП у м.Львоі ДПП ОСОБА_4 та ОСОБА_5, пояснили, що під час патрулювання округу, вони помітили автомобіль НОМЕР_2, який виїжджав з с.Пасіки-Зубрицькі на головну дорогу Київ-Чоп. Водій даного автомобіля, виїхав на головну дорогу з грубим порушенням правил дорожнього руху, зокрема проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора. В процесі реагування на такі дії водія, ними було увімкнено проблискові маячки синього та червоного кольорів, а також дано звукову вимогу про зупинку транспортного засобу через рупор (гучномовець). Як наслідок водій зїхав на узбіччя та зупинив транспортний засіб. Коли вони підходили до даного автомобіля, було чітко видно, що особа чоловічої статури з переднього водійського місця перелазить на заднє місце для пасажирів. Підійшовши до транспортного засобу, було виявлено, що водій за кермом відсутній, на передньому пасажирському місці перебувала жінка з двома малолітніми дітьми, а на задньому пасажирському місці знаходився ОСОБА_1 Останній стверджував, що він автомобілем не керував, а водій зник у невідомому напрямку. При цьому, на відеоматеріалах було чітко видно, що жодна особа транспортний засіб не покидала, двері такого не відчинялись. За підозрою ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані спяніння, останньому було запропоновано пройти огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів (Драгер) та/або в закладі відповідної медичної установи, від чого останній в присутності свідків категорично відмовився. Знайомі ОСОБА_1, які підійшли до місця де був зупинений автомобіль, в своїх усних поясненнях підтвердили, що останній дійсно був в них у гостях, а згодом сів за кермо та поїхав зі своєю сімєю додому. Для встановлення особи ОСОБА_1, оскільки він не мав при собі жодних документів, його було запрошено проїхати у Пустомитівський ВП, а його дружина з дітьми повернулись до своїх друзів. Після складення усіх процесуальних документів, вони повернулись до місця, де був залишений транспортний засіб, однак такий вже був відсутній.

Відповідно до ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд при винесенні постанови про адміністративне правопорушення перевіряє: чи є в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, чи накладено стягнення в межах, встановлених законодавчим актом.

Незважаючи на невизнання своєї вини факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП стверджується даними протоколу серії БР № 259731 від 17.04.2017р., наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, рапортом інспектора УПП у м.Львові ДПП ОСОБА_5 від 17.04.2017р., а також відеоматеріалами фіксації даної події та оформлення правопорушення з нагрудних знаків працівників поліції. При цьому, згідно даних відеоматеріалів дійсно вбачається, що автомобіль НОМЕР_2, зупинився на вимог працівників УПП, і після його повної зупинки такий ніхто не покидав.

Дані під час розгляду справи правопорушником ОСОБА_1 та свідками ОСОБА_3, ОСОБА_2 пояснення містять істотні відмінності щодо обставин та події правопорушення, одні суперечать іншим, що ставить під сумнів достовірність таких. Зокрема, ОСОБА_1 та його дружина на місці події вказували, що за кермом був їхній знайомий, а в процесі розгляду справи стверджували, що таким вже керував батько ОСОБА_1 ОСОБА_2 Сам батько вказує, що відійшов від автомобіля на невелику відстань, приблизно на 50 м, проте яким чином він не помітив проблискових маячків транспортного засобу поліції біля свого автомобіля і де він такий тривалий час перебував, чітко пояснити не зміг. При цьому ОСОБА_2 вказує, що коли підійшов до авто, вже нікого біля нього не було, а тому він поїхав додому. Водночас, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стверджують, що батько за ними повернувся та відвіз їх додому. Наявні також інші суперечності в наданих даними особами поясненнях, які лише підтверджують, що автомобілем керував саме ОСОБА_1, а не інша постороння особа.

Оцінюючи пояснення ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_3, ОСОБА_2 вважаю їх такими, що дані з метою уникнення відповідальності правопорушника за вчинене, оскільки такі їх пояснення суперечать встановленим обставинам справи та спростовуються наявними у ній доказами.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного спяніння та від проходження в передбаченому законом порядку медичного огляду на встановлення стану спяніння категорично відмовився.

Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, грубе порушення ним правил дорожнього руху, вважаю, що призначення стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що згідно зі ст.23 КУпАП буде достатньою, справедливою та необхідною мірою відповідальності за дане правопорушення.

Окрім цього, у відповідності до ст.40-1 КУпАП, ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави слід стягнути 320 грн. судового збору.

На підставі ч.1 ст.130 КУпАП та керуючись ст.ст.40-1, 283-284, 289 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 320 гривень судового збору.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів ГУК у Львівській обл./м.Львів/21081300, р/р 31112149700001, банк: ГУ ДКСУ у Львівській обл., код ЄДРПОУ: 38008294, ЗКПО 21081300 (призначення платежу) МФО (код банку) 825014 (в порядку виконавчого провадження: стягувач Головне управління державної казначейської служби України у Львівській обл., адреса: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294).

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, р/р 31215256700001, банк: ГУ Державної казначейської служби України у м.Києві, код ЄДРПОУ: 37993783, дохід бюджету: 22030106, МФО (код банку) 820019 (в порядку виконавчого провадження: стягувач Державна судова адміністрація України, адреса: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та предявляється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: Чорна С.З.