Ухвала суду № 66627810, 17.05.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер2-245/2012 Головуючий у 1 інстанції Капітонов Є.М.

Номер провадження 22-ц/778/1911/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 лютого 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ТОВ «Кредитні ініціативи» звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 20204,39 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 11.06.2007 між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір №SME0001306, відповідно до умов якого ОСОБА_6 було надано кредит на загальну суму 50000,00 гривень. Згідно умов кредитного договору ОСОБА_6 зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки, виконати інші зобов'язання згідно умов договору. Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 20204,39 гривень., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Одночасно 11.06.2007 ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_5, уклали договір поруки №SME0001306/1, відповідно до умов якого ОСОБА_5 взяв на себе зобовязання відповідати за зобовязаннями ОСОБА_6 за кредитним договором №SME0001306 від 11.06.2007.

Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», 19.08.2009 року, було приведено у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» назву організаційно-правової форми, шляхом перейменування Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» в Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк».

30.09.2009 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні Ініціативи» було укладено Договір Факторингу, відповідно до якого умов якого останньому було передано право вимоги до боржників, відповідно до Додатку №1 до Договору, зокрема за зобовязаннями ОСОБА_6 за кредитним договором №SME0001306 від 11.06.2007.

26.09.2016 між ТОВ «Кредитні Ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу №2016-3КІ/ДГ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №SME0001306 від 11.06.2007, заборгованість за яким є предметом спору за даною цивільною справою.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 19.01.2017 за клопотанням ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» залучено правонаступника позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до участі у справі.

Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 лютого 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з солідарно з ОСОБА_6, та ОСОБА_5, заборгованість за кредитним договором №SME0001306 від 11.06.2007 в розмірі 20204 (двадцять тисяч двісті чотири) гривень 39 коп. Стягнуто з ОСОБА_6, на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239, 04112 м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, поверх 6, оф.32, п/р №26506013098901 в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346) судові витрати у виді державного мита в розмірі 97,20 грн. та витрат інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 60,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_5, на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» судові витрати у виді державного мита в розмірі 97,20 грн. та витрат інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 60,00 грн.

В апеляційній скарзіОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині задоволення позову до нього та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В частині задоволення позову до ОСОБА_6 рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржене, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В силу ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник і поручитель свої зобовязання за договором про надання споживчого кредиту та договором поруки не виконали, що є підставою для солідарного стягнення з них заборгованості за вищевказаним договором.

Проте повністю погодитись із таким висновком суду не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Таким вимогам закону в оскаржуваній частині судове рішення не відповідає.

Судом установлено, що 11.06.2007 між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_6 уклали кредитний договір №SME0001306, відповідно до умов якого ОСОБА_6 було надано кредит на загальну суму 50000 гривень. Згідно умов кредитного договору ОСОБА_6 зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки, виконати інші зобов'язання згідно умов договору. Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 20204,39 гривень та підтверджується розрахунком заборгованості станом на 18.10.2011.

11.06.2007 ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_5, уклали договір поруки №SME0001306/1, відповідно до умов ОСОБА_5 взяв на себе зобовязання відповідати за зобовязаннями ОСОБА_6 за кредитним договором №SME0001306 від 11.06.2007.

Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», 19.08.2009 року, було приведено у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» назву організаційно-правової форми, шляхом перейменування Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» в Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк».

30.09.2009 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні Ініціативи» було укладено Договір Факторингу, відповідно до якого умов якого останньому було передано право вимоги до боржників, відповідно до Додатку №1 до Договору, зокрема за зобовязаннями ОСОБА_6 за кредитним договором №SME0001306 від 11.06.2007.

26.09.2016 між ТОВ «Кредитні Ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу №2016-3КІ/ДГ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №SME0001306 від 11.06.2007, заборгованість за яким є предметом спору за даною цивільною справою.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 19.01.2017 за клопотанням ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» залучено правонаступника позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до участі у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Колегією суддів установлено, що договором поруки визначено строк дії договору поруки, після закінчення якого відповідно до зазначених приписів ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється.

Так, відповідно до п. 3.1. договору поруки від 11 червня 2007 року строк цього договору 36 (тридцять шість) календарних місяців.

Таким чином порука припинилась 12 червня 2010 року, позов при цьому до суду був поданий 16 січня 2012 року (а.с. 3), тобто після припинення поруки.

Окрім іншого, строк виконання основного зобовязання був теж визначений у 36 місяців, тобто днем настання строку виконання основного зобовязання є 11 червня 2010 року.

Дія договору поруки на момент пред'явлення позову вважається припиненою, а тому підстав для солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя не вбачається.

Зазначений правовий висновок Верховного суду України викладений у постановах від 8 жовтня 2014 року у справі № 6-128цс14, який в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суд першої інстанції безпідставно при вирішенні цієї справи не застосував положення ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Таким чином рішення суду попередньої інстанції у цій справі в частині задоволення позову та стягнення судових витрат до ОСОБА_5 необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові до поручителя.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 лютого 2017 року у цій справі в частині солідарного стягнення заборгованості та окремо судових витрат з ОСОБА_5 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_5 відмовити повністю.

В іншій частині рішення суду в апеляційному порядку не перевірялось.

Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в частині, яка перевірялась протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий:

Судді: