Ухвала суду № 66626966, 18.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Притула Н.Г.

№22-ц/796/4957/2017 Доповідач - Борисова О.В.

справа №759/4957/16-ц

м. Київ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

при секретарі: Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: товариства з обмеженою відповідальністю «Корн-Сервіс», про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів,-

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

визнати недійсним правочин з відчуження транспортного засобу КАМАЗ 5320, 1990 року випуску, колір оранжевий, шасі НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 23.08.2007 року, державний номерний знак НОМЕР_1, оформлений довідкою-рахунком №755031 від 16.11.2012 року, виданої ТОВ «Корн-Сервіс»;

визнати недійсним правочин з відчуження транспортного засобу КАМАЗ 5320, 1987 року випуску, колір оранжевий, шасі НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 24.06.2010 року, державний номерний знак НОМЕР_2, оформлений довідкою-рахунком №755082 від 16.11.2012 року, виданої ТОВ «Корн-Сервіс»;

визнати недійсним правочин з відчуження транспортного засобу екскаватор марки ZEPPELIN ZM13, заводський номер НОМЕР_7, двигун НОМЕР_8, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9, державний номерний знак НОМЕР_10;

застосувати наслідки недійсності правочинів, зобов'язавши ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 транспортний засіб КАМАЗ 5320, 1990 року випуску, колір оранжевий, шасі НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 23.08.2007 року, державний номерний знак НОМЕР_1, транспортний засіб КАМАЗ 5320, 1987 року випуску, колір оранжевий, шасі НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 24.06.2010 року, державний номерний знак НОМЕР_2, транспортний засіб екскаватор марки ZEPPELIN ZM13, заводський номер НОМЕР_7, двигун НОМЕР_8, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9, державний номерний знак НОМЕР_10.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував на те, що він був власником вищезазначених транспортних засобів та 14.12.2012 року надав відповідачам нотаріально посвідчені довіреності на розпорядження ними.

Як зазначав позивач, після посвідчення довіреностей всі три транспортні засоби були вилучені у позивача відповідачем ОСОБА_3, яка користується ними на даний час.

Після закінчення дії довіреностей позивач звернувся до ОСОБА_3 з проханням повернути транспортні засоби, а якщо вони продані, то повернути виручені кошти. Проте відповідачі прохання проігнорували.

В подальшому позивач намагався з'ясувати в чиїй власності перебувають транспортні засоби та згідно письмових відповідей вони зареєстровані за ОСОБА_3

Зазначав, що у всіх випадках відчуження спірних транспортних засобів ОСОБА_4 діяв від імені позивача як продавець, а ОСОБА_3 як покупець від власного імені. Так як відповідачі вчинили оспорювані правочини як представники, позивач вважає, що на підставі п.3 ст.238 ЦК України ці правочини мають бути визнані недійсними та на підставі ст.216 ЦК України суд має застосувати наслідки недійсності правочину та повернути транспортні засоби позивачу.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28.02.2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Посилався на те, що рішення суду є необґрунтованим та постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права при не повному з'ясуванні обставин справи. Зазначав, що факт вчинення ОСОБА_4 спірних правочинів від імені позивача був визнаний, як позивачем так ОСОБА_3, а тому вказані обставини мали розглядатись судом як такі, що не підлягають доказуванню на підставі ч.1 ст.61 ЦПК України.

Вказував, що видані позивачем на ім'я відповідачів довіреності передбачали виключно представництво відповідачами інтересів та прав ОСОБА_1 перед третіми особами, а не на представництво його інтересів один перед одним.

Зазначав, що судом безпідставно не прийнято до уваги пояснення представника позивача та не надано їм належної оцінки.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та третя особа ТОВ «Корн-Сервіс» в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності її представника та в якій просила рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи 14.11.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло С.Ю. посвідчено три довіреності згідно з якими ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3. та ОСОБА_4, які діють незалежно один від одного бути його представниками у відповідних органах Державтоінспекції, Міністерстві транспорту, на митниці або в будь-яких інших установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування з усіх без винятку питань, пов'язаних з експлуатацією та відчуженням належних йому транспортних засобів: КАМАЗ 5320, 1990 року випуску, колір оранжевий, шасі НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 23.08.2007 року, державний номерний знак НОМЕР_1; КАМАЗ 5320, 1987 року випуску, колір оранжевий, шасі НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 24.062010 року, державний номерний знак НОМЕР_2; екскаватор марки ZEPPELIN ZM13, заводський номер НОМЕР_7, двигун НОМЕР_8, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9, державний номерний знак НОМЕР_10.

Згідно з вказаними довіреностями ОСОБА_1 надав право ОСОБА_3. та ОСОБА_4, які діють незалежно один від одного представляти інтереси ОСОБА_1 в суді, в органах нотаріату, комісійних магазинах, відповідних органах Державтоінспекції, комісіях, будь-яких інших установах, підприємствах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування і форм власності з усіх без винятку питань, пов'язаних з експлуатацією (керування, тощо) та відчуження транспортного засобу (продаж, міна, застава, тощо), його переобладнанням, зняття з обліку транспортного засобу, в тому числі укладати від імені ОСОБА_1 договори цивільно-правового характеру щодо розпорядження та користування транспортним засобом, визначаючи на власний розсуд ціну та інші умови, одержувати належні останньому за цими договорами грошові суми.

Довіреності видані строком на три роки до 14.11.2015 року, з правом передоручення.

Довіреності були зареєстровані в реєстрі за відповідними номерами №№ 4500,4496 та 4498.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки №01-11/972 від 27.05.2016 року, яка видана Державною інспекцією сільського господарства в м. Києві екскаватор марки ZEPPELIN ZM13, заводський номер НОМЕР_7, двигун НОМЕР_8 26.09.2012 року був зареєстрований за ОСОБА_1 та знятий з обліку 28.112012 року. Станом на 27.03.2016 року зазначений транспортний засіб з 10.12.2012 року зареєстрований за ОСОБА_3.

Відповідно довідок №№ВН-216 та ВН-217 від 26.05.2016 року, виданими Регіональним сервісним центром в місті Києві територіальний сервісний центр 8041 та відповіді Регіонального сервісного центру в м. Києві від 21.11.2016 року №31/26-1538916 транспортні засоби КАМАЗ 5320, шасі НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 23.08.2007 року, державний номерний знак НОМЕР_1 та КАМАЗ 5320, шасі НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 24.06.2010 року, державний номерний знак НОМЕР_2 з 23.08.2007 року та 24.06.2010 року відповідно по 16.11.2012 року перебували у власності ОСОБА_1 та з 16.11.2012 року перебувають у власності ОСОБА_3.

Частиною 1 ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.3 ст.238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що оскільки представник позивача ОСОБА_4 вчинив правочини (договори купівлі-продажу спірних транспортних засобів) від імені особи яку він представляє, не в своїх інтересах і не в інтересах іншої особи, представником якої він є, так як безпосереднього покупцем за договорами є ОСОБА_3, яка не надавала ОСОБА_4 довіреності на представництво її інтересів, а тому підстав для визнання правочинів недійсними за ч.3 ст.238 ЦК України та ст.215 ЦК України немає.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Посилання апелянта на те, що видані на ім'я відповідачів довіреності передбачали представництво відповідачами інтересів та прав позивача перед третіми особами, а не на представництво відповідачами інтересів та прав позивача один перед одним колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в довіреностях відсутні застереження щодо обмежень кола покупців за договорами купівлі-продажу транспортних засобів. При цьому, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 як покупець укладаючи договори діяла в своїх інтересах, а не як представник позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги пояснення представника позивача не заслуговують на увагу, оскільки судом в своєму рішенні надано їм належну оцінку.

Посилання апелянта щодо безпідставного неприйняття судом зміненої позовної заяви не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, і на законність оскаржуваного рішення не впливають.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не є суттєвими, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення цього спору.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення відповідно до ст.212 ЦПК України оцінив докази з урахуванням вимог ст.ст. 58, 59 ЦПК України про їх належність та допустимість.

Відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального права, внаслідок чого підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошеннята може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: