Постанова № 66626349, 15.05.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2017 р. Справа№ 910/6848/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Верьовкін С.С.

за участю представників сторін:

від позивача : представник - Онішкевич М.М, (за довіреністю №57 від 03.01.2017 р.);

від відповідача: представник - Зейкан Я.П. (договір №07/16 від 11.02.2016 р.);

від третьої особи 1: представник - не з'явився;

за участі експертів - Корінько М.Д., Мухні О.О.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна"

на рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2016р.

у справі № 910/6848/15-г (суддя: Пінчук В.І.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відкрите акціонерне товариство " Птахофабрика "Немирівська"

про визнання правочину нікчемним,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 р. ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ "Арджуна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ "Птахофабрика "Немирівська" про визнання правочину нікчемним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16 липня 2015р. у справі № 910/6848/15-г у задоволенні позову відмовлено, постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 року, рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду від 09.12.2015 року касаційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк " задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2015 року скасовано, справу передано до господарського суду міста Києва на новий розгляд. При розгляді справи Вищий господарський суд України прийшов до висновку про те, що судами попередніх інстанцій не перевірено доводи банку про те, що загальна вартість предметів іпотеки та застави, а також сума боргу боржника за кредитним договором значно перевищує вартість, за якою відступлено право вимоги за оспорюваним договором. Оскаржувані судові рішення не містять висновків про з'ясування обставин щодо того, які ціни є звичайними за відступлення права вимоги на час укладання оспорюваного договору відступлення права вимоги.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.04.2016 року позов задоволено: визнано недійсним з підстав нікчемності договір відступлення права вимоги від 12.06.2014 р., який укладений між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю " АРДЖУНА " .

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив на те, що укладення оспорюваного договору про відступлення права вимоги від 12.06.2014 року фактично спрямовано на погіршення фінансового стану банку, шляхом неотримання частини активів.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Арджуна" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2016 р. у справі № 910/6848/15-г скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що суд першої інстанції при прийняті рішення не прийняв до уваги що у висновку спеціаліста, який надав позивач в підтвердження своїх вимог допущено помилку в оцінці майна. Окрім того зазначив, що позивачу в процесі ліквідації позивальника (ВАТ «Птахофабрика «Немирівська» ) були сплачені значні кошти від реалізації майна позичальника, а саме 716 023,70 грн., отже загальна сума, яку отримано позивачем в рахунок погашення кредиту з урахуванням оплати по договору відступлення права вимоги та сплачених ліквідатором коштів складає 4 716 023,7 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна" прийнято до провадження та призначено справу до розгляду.

10.06.2016 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги.

В подальшому розгляд справи декілька разів відкладався.

06.09.2016 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги.

Також, 06.09.2016 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи у справі про визнання правочину нікчемним.

У судовому засіданні 06.09.2016 року представник позивача не заперечив проти клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року у справі було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6), провадження у справі було зупинено у відповідності до ст. 79 ГПК України.

10.10.2016 року через відділ документального забезпечення суду від Київського Науково-Дослідного інституту судових експертиз надійшов лист № 15898-16 від 07.10.2016 року з матеріалами справи №910/6848/15-г.

У вищезазначеному листі експерт повідомив, що у зв'язку із відсутністю відповідних судово-експертних методик щодо визначення ринкової вартості прав вимоги за кредитним договором, виконати призначену експертизу не вбачається за можливе. У зв'язку із чим, залишає ухвалу від 06.09.2016 року без виконання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 року провадження у справі було поновлено, та призначено справу до розгляду.

24.10.2016 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи, в якому останній просив призначити судову експертизу про ринкову вартість об'єкта оцінки права вимоги за кредитним договором на дату укладення договору про відступлення права вимоги. Проведення експертизи доручити експертам ТОВ "БІЗНЕС АССІСТ" (03179, м. Київ, вул. Прилужна, 8 літ.А, офіс 200).

01.11.2016 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи у справі про визнання правочину нікчемним, в якому останній просив надати відповіді на питання по суті в рамках комісійної судово - економічної експертизи, яку доручити ТОВ "БІЗНЕС АССІСТ", яка має експертів відповідної кваліфікації, судовим експертам Коріньку Миколі Даниловичу та Мухіну Олексію Олександровичу, які внесені у відповідний перелік експертів, що мають відповідну ліцензію.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 року у справі було призначено судову експертизу, проведення якої доручено ТОВ "БІЗНЕС АССІСТ", яка має експертів відповідної кваліфікації, а саме судовим експертам Коріньку Миколі Даниловичу та Мухіну Олексію Олександровичу, які внесені у відповідний перелік експертів, що мають відповідну ліцензію (Свідоцтво Фонду Державного Майна України №10948 від 10.10.2013 року про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, Сертифікат №1361 від 1999 року, Свідоцтво Міністерства Юстиції України №1005 від 14.07.2006 року, Свідоцтво Міністерства Юстиції України №1746 від 02.10.2015р.) та зупинено апеляційне провадження у справі № 910/6848/15-г.

24.02.2017 року через відділ документального забезпечення суду з експертної установи - ТОВ "БІЗНЕС АССІСТ" надійшли матеріали справи та висновок судових експертів №204/17-1005 від 13.02.2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 року апеляційне провадження у справі було поновлено в зв'язку з поверненням матеріалів справи з експертним висновком до суду, та призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні 15.05.2017 року представник відповідач підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, в позові відмовити.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Експерти у судовому засіданні надали свої пояснення стосовно висновку за результатами проведення судово-економічної експертизи №204/17-1005 від 13.02.2017 року.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представник третьої особи за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

28 грудня 2005 року між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (кредитор) та ВАТ "Птахофабрика "Немирівська" (позичальник) укладено кредитний договір № 26 про кредитування позичальника на суму 5 000 000 гривень 00 коп., терміном користування до 27 грудня 2008 року, з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 17 % річних.(т.1 а.с.79)

У забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між ВАТ "Птахофабрика "Немирівська" та ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" укладено іпотечний договір, посвідчений 5 січня 2006 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. за реєстровим номером 81.(т.1а.с.158)

12 червня 2014 року між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ "Арджуна" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого банк передав, а ТОВ "Арджуна" прийняло всі права вимоги щодо виконання грошового зобов'язання за кредитним договором № 26 від 28 грудня 2005 року, укладеним між банком та ВАТ "Птахофабрика "Немирівська" з наступними змінами та доповненнями до них.(т.1 а.с.11)

Разом з правом вимоги, що передається за цим договором, до нового кредитора у повному обсязі перейшли всі права, що забезпечують виконання зобов'язання за кредитними договорами, зокрема: право вимоги до іпотекодавця за іпотечним договором № 26/Zl від 28 грудня 2005 року; право вимоги до заставодавця за договором застави № 26/Z2 від 29 грудня 2005 року.

За умовами п. 1.2 договору відступлення права вимоги за кредитним договором здійснено на платній основі. Вартість права вимоги складає 4 000 000 гривень 00 коп.

Право вимоги вважається відступленим в момент належного виконання новим кредитором обов'язків, передбачених п. 3.1 цього договору, а саме, сплати кредитору за відступлення права вимоги грошової суми в розмірі 4 000 000 гривень 00 коп.

Згідно п. 1.5 договору новий кредитор підтверджує, що йому відомо про те, що господарським судом Вінницької області відповідно до ухвали від 29 квітня 2010 року порушено справу № 15/27-10 про банкрутство ВАТ "Птахофабрика "Немирівська". Згідно постанови Господарського суду Вінницької області від 11 травня 2010 року ВАТ "Птахофабрика "Немирівська" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Пунктами 2.1 та 2.2 договору сторони домовились, що сплата за відступлення права вимоги за цим договором здійснюється новим кредитором протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання даного договору.

На виконання вищевказаного пункту договору, ТОВ "Арджуна" перераховано на користь позивача 4 000 000 гривень 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 12 червня 2014 року.(т.1 а.с.17).

Протягом 3-х банківських днів з дати надходження коштів у загальній сумі на рахунок кредитора останній передає новому кредитору за актом приймання-передачі документи, що підтверджують дійсність вимоги по виконанню зобов'язань. (п. 2.2. договору)

12 червня 2014 року складено, підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі документів, які підтверджують дійсність та наявність права вимоги.(т.1 а.с.15)

Як свідчать матеріали справи, 20 листопада 2014 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк", згідно якого з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ВіЕйБі Банк".

24 листопада 2014 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 128 призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "ВіЕйБі Банк".

17 лютого 2015 року рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 35 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" по 20 березня 2015 року.

20 березня 2015 року рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 63 розпочата процедура ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіну М.А.

Позивач звернувся з позовними вимогами на підставі того, що укладення договору про відступлення права вимоги від 12 червня 2014 року, на його думку, фактично спрямовано на: погіршення фінансового стану банку шляхом неотримання частини активів неплатоспроможного банку, а саме, близько 50 % відсотків боргу по кредиту; внаслідок укладення спірного договору банк зазнав збитків у розмірі 5 408 500 гривень 18 коп. Суму збитків становить різниця між розміром боргу ВАТ "Птахофабрика "Немирівська" перед ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (9408500 гривень 18 коп.) та сумою, за яку позивачем відступлено відповідачеві право вимоги щодо вказаної заборгованості (4000000 гривень 00 коп.) відповідно до спірного договору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що вартість переданого права грошових вимог за договором про відступлення права вимоги від 12.06.2014 року є значно заниженою. Тому суд вважає що оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним з підстав його нікчемності.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Як передбачено ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як передбачено, ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що:

виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків;

допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов;

вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Разом з тим, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Норми вказаного закону є спеціальними, а тому пріоритетні для регулювання спірних правовідносин, що виникли між сторонами даного спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частинами 2 та 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.ст. 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Як вже зазначалось вище позивач - публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний банк» звертаючись з позовом про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 12.6.2014 року, з підстав нікчемності зазначав на те, що при укладенні оспорюваного договору фактично було погіршено його фінансовий стан шляхом неотримання частини активів неплатоспроможного банку, а саме 50 відсотків заборгованості по кредиту. Оскільки сума заборгованості по кредиту ВАТ «Птахофабрика «Немирівська» перед ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» становить 9 408 500,18 грн., а при укладенні спірного договору відступлення права вимоги ТОВ «Арджуна» було сплачено 4 000 000,00 грн.

При розгляді даного спору колегія суддів приймає до уваги висновки Вищого господарського суду України по даній справі , які є обов'язковими . відповідно до вимог ст.111-12 ГПК України. Так, Вищий господарський суд, скасовуючи рішення у справі наголосив, що судами не перевірено чи дійсно сума боргу боржника значно перевищує вартість, за якою відступлено право вимоги за оспорюваним договором. Вказано також , що оскаржувані рішення не містять висновків про з'ясування обставин того, які ціни є звичайними за відступлення права вимоги на час укладення оспорюваного договору відступлення права вимоги.

Як видно з матеріалів справи при розгляді справи до суду першої інстанції було надано позивачем звіт про незалежну оцінку права вимоги за кредитним договором №26 від 28.12.2005 року, укладеному між ПАТ «ВіЕйБіБінк» та ВАТ «Птахофабрика «Немирівська» (а.с.62 том 3), виконаний Брокерським агентством на замовлення позивача, відповідно до якого вартість ринкова вартість об'єкта оцінки становить 5 165 000,00 грн.

Також, було надано звіт про незалежну оцінку вартості права вимоги за кредитним договором № 26 від 28.12.2005 року, що укладений між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ВАТ «Птахофабрика «Немирівська» (а.с. 222 том 3), виконаний «ЕСП Оцінка Капітал» на замовлення ТОВ «Арджуна», відповідно до якого ринкова вартість об'єкта оцінки становить 3 958 358,01 грн.

Отже на час розгляду справи у суду першої інстанції сторонами було подано два звіти спеціалістів, з різною оцінкою вартості права вимоги за кредитним договором № 26 від 28.12.2005 року. Відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2016 року суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним з підстав нікчемності договір відступлення права вимоги від 12.06.2014 року, укладений між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ТОВ «АРДЖУНА» вищезазначені докази спеціалістів належним чином не оцінив та не зазначив, що загальна вартість предметів іпотеки та застави, а також сума боргу боржника за кредитнім договором значно перевищує вартість, за якою відступлено право вимоги за оспорюваним договором.

На виконання вказівок Вищого господарського суду зазначених в постанові від 09 грудня 2015 року по даній справі, колегією суддів ухвалою від 01 листопада 2016 року було призначено у справі судово-економічну експертизу за клопотанням сторін, на вирішення якої поставлено питання визначення ринкової вартості об'єкта оцінки - права вимоги за кредитними договором № 26 від 28.12.2005 року.

Відповідно до висновку експертів ТОВ « Бізнес Ассіст» від 13.02.2017 року за № 204\17-1005 ( призначення експертної установи погодженого з сторонами справи в судовому засіданні) розбіжності між результатами незалежних оцінок вартості права вимоги за кредитним договором №26 від 28.12.2005р., що укладений між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ВАТ «Птахофабрика Немирівська», який складено юридичною особою ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» (т.3 а.с.62) та ТОВ «ЄСП Оцінка-Капітал» (т.3 а.с.222), пояснюються різницею у методиках застосованих оцінювачами для розрахунку вартості права вимоги, зокрема: у визначенні розміру ставки дисконтування та періодом реалізації (строком стягнення).

Також, за результати аналізу даних звіту про незалежну оцінку права вимоги експертами (сторінка 20 експертизи а.с. 149) встановлено, що оцінювачем прийнято « С- -вартість забезпечення з урахуванням ймовірності стягнення заборгованості по кредиту за рахунок забезпечення 14 777 452,15 грн. (р.8 Розрахунок ринкової вартості об'єкта оцінки; т.3 а.с. 89), що протирічить раніше визначений сумі вартості предмета іпотеки (забезпечення) - 12 500 000,00 грн. (т.3, а.с. 83) З умови застосування у розрахунку ринкової вартості об'єкта оцінки - вартості предмета іпотеки (забезпечення) - 12 500 000,00 грн. (т.3 ас.83), поточна вартість боргу за період з урахуванням ризику кредиту склала б розмір 4 375 000,00 грн, а не 5 165 000,00 грн. , як зазначено у розрахунку ( т.3 а.с. 90).

Отже, ринкова вартість об'єкта оцінки - права вимоги за кредитним договором №26 від 28.12.2005 року, що укладений між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ВАТ «Птахофабрика «Немирівська», обґрунтована суб'єктами оціночної діяльності:

- юридичною особою - ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» 4 375 000,00грн.;

- юридичною особою - ТОВ «ЄСП Оцінка-Капітал» 3 958 358,01 грн;

Таким чином, ринкова вартість об'єкта оцінки - права вимоги за кредитним договором

№26 від 28.12.2005 року, що укладений між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ВАТ «Птахофабрика «Немирівська» обґрунтована документально та нормативно, імовірно у розмірі 4 375 000,00 - 3 958 358,01 грн.

У процесі співставлення вартості права вимоги (4 000 000,00 грн.), визначеної сторонами у договорі відступлення права вимоги від 12.06.2014 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ТОВ «АРДЖУНА» з визначеною суб'єктами оціночної діяльності (4 375 000,00 грн. - 3 958 358,01 грн. ) судовим експертами встановлено відхилення права вимоги між сторонами по договору від 12.06.2014 та Звітів про оцінку майна права вимоги, імовірно в межах (+)9 до (-1) відсотка.

Окрім того, експерти зазначили, що відповідно до п.1.2. Відступлення права вимоги за Кредитним договором здійснюється на платній основі. Вартість права вимоги складає 4 000 000,00грн….»

Зазначене свідчить про встановлення ціни (вартості) права вимоги у договорі від 12.06.2014 р., виходячи із його умов, за домовленістю сторін.

Отже, експерти дійшли висновку про те, що обґрунтування вартості права вимоги за кредитним договором №26 від 28.12.2005 року, що укладений між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ВАТ «Птахофабрика «Немирівська» встановлено за домовленістю сторін по договору від 12.06.2014 року визначеною ринковою вартістю права вимоги за даним договором суб'єктами оціночної діяльності, станом на 12.06.2014 рік, документально та нормативно підтверджується.

Зважаючи на зазначений висновок експертів від 13.02.2017 року за № 204\17-1005 та заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що оспорюваний договір відступлення права вимоги від 12.06.2014 року, укладений між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ «АРДЖУНА» укладений на умовах, що значно гірші за звичайні ринкові умови укладення відповідних угод, також не довів , що вартість права вимоги, переданого за договором відступлення права вимоги, є нижчою за звичайні ціни, що діяли на момент укладення спірного договору відступлення права вимоги.

Крім того, відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як передбачено п. 2.5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", за змістом ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. Нікчемний правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ТІК України).

Згідно з ч. 2. ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Таким чином, статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноваженій особі Фонду надано право перевіряти правочини (у тому числі договори), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, однак лише з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з частинами 3, 4, 5 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Уповноважена особа Фонду:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» було видано відповідний розпорядчий документ щодо визнання нікчемним договору відступлення права вимоги від 12.06.2014 р. та повідомлення сторін договору про його нікчемність відповідно до ст. статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання недійсним з підстав нікчемності договору відступлення права вимоги від 12.06.2014 року, який укладений між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «АРДЖУНА» не підлягають задоволенню.

Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2016р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна" на рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2016 року у справі № 910/6848/15-г задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2016 року у справі № 910/6848/15-г скасувати. В позові відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04118, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, ЄДРПОУ 19017842) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АРДЖУНА» (03127, м. Київ, вул. Сєченова, 7, ЄДРПОУ 39175955) 1515,80 грн. судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/6848/15-г повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко