Рішення № 66626078, 17.05.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2017р. Справа № 914/831/17

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом : Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ, в особі регіональної філії Одеська залізниця, м.Одеса

до відповідача: Державного підприємства Бібрське лісове господарство, м.Бібрка Перемишлянського району Львівської області

про: стягнення 98690,00 грн. штрафу..

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: ОСОБА_2 представник (довіреність в матеріалах справи).

Права та обовязки згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України суд розяснив представникам позивача і відповідача. Заяви про відвід судді не надходили. Клопотань про технічну фіксацію від сторін не надходило.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця, м.Одеса звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства Бібрське лісове господарство, м.Бібрка Перемишлянського району Львівської області про стягнення 98690,00 штрафу.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 28.04.2017р. призначив розгляд справи на 17.05.2017 р.

13.05.2017р. за вх.№16940/17 позивач подав клопотання в якому підтвердив, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає судових рішень цих органів, а також подав пояснення у якому зазначив, що комерційний акт в даному випадку не складався, а відповідно до правил складання актів Затверджено наказом Мінтрасу України від 28.05.2002р. №334 було складено акт загальної форми №39 від 17.11.2016 року про відношення відповідальності, які судом прийнято і приєднано до матеріалів справи

13.05.2017р. за вх.№16921/17 відповідач подав відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги заперечив, який судом прийнято і приєднано до матеріалів справи.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, позовні вимоги підтримав. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач при здійсненні відправлення вагонів у накладній №39391404 неправильно зазначив адресу одержувача ДП «Спеціалізований морський порт» «Октябрьск» для фірми ТОВ «Югекотоп», а саме: 54017, м.Миколаїв, вул.Чкалова, буд.20/8, натомість адреса одержувача 1100, м.Миколаїв, а/с 170. Відповідно до положень статей 118, 122 Статуту залізниць України за невірно зазначену адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі пятикратної провізної плати. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача штраф за невірно зазначену адресу у залізничній накладній №39391404 в розмірі 98690,00 грн.

Відповідач в судове засідання явку представника забезпечив, позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

11 листопада 2016 року відповідачем ОСОБА_3 підприємством «Бібрське лісове господарство» зі станції Глібовичі Львівської залізниці було відправлено вагони №№91503839,91503227 згідно залізничної накладної №39391404 з вантажем древесина топ ливна, станція призначення Жовтнева Одеської залізниці, одержувач ДП «Спеціалізований морський порт» «Октябрьск» для фирми ТОВ «Югекотоп» 54017, м.Миколаїв, вул.Чкалова, буд 20/8.

17 листопада 2016р. після прибуття зазначених вагонів на станцію призначення Жовтнева Одеської залізниці дані вагони було затримано по станції призначення з причин підтвердження адреси вантажоодержувача в залізничній накладної №39391404, про що складено акт загальної форми №7165 від 17.11.2016 року станцією Жовтнева та підтверджується накопичувальною карткою №17112436.

17.11.16р. станцією призначення була направлено телеграму №52 на станцію відправлення Глібовичі Львівської залізниці про зазначення неправильної адреси одержувача у залізничній накладній №39391404.

17.11.16р. зі станції відправлення телеграмою №4 отримано відповідь про те що, вірно вважати адресу код 1100 м.Миколаїв а/с 170.

Факт неправильного зазначення адреси одержувача був зафіксований актом загальної форми №39 від 17.11.2016 р. про відношення відповідальності на відправника вантажу.

У якості доказу про виявлені невідповідності у залізничній накладній, позивач також надав суду договір № 4/39, укладений між Одеською залізницею та ДП "Спеціалізованим морським портом "Октябрьск" про обробку вагонів з вантажами від 01.02.2015, з якого вбачається місцезнаходження вантажоодержувача: ДП «Спеціалізований морський порт «Октябирьск»: м.Миколаїв, 54052, а/с 170.

За невірне зазначення адреси вантажоодержувача позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі пятикратної провізної плати (розмір якої становив 19738,00 грн.), відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, що становить 98690,00 грн.

В свою чергу, у відзиві на позовну заяву, відповідач заперечує позовні вимоги та зазначає, зокрема що на виконання договору від 30.08.2016р. №114/08 ДП «Бібрське лісове господарство» 11.11.2016 зі станції Глібовичі, Львівської залізниці відправлено вагони з деревиною для ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрськ» для ТОВ «Югекотоп». При відправленні вказаного вантажу у накладній в графах 4 і 5 вказано одержувачем: ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрськ» для ТОВ «Югекотоп» та код отримувача - 1100, відповідно.

Відтак, відповідач зазначає, що жодної помилки в адресі отримувача, як вбачається із даних телеграм, та на які посилається позивач, при заповненні накладної, зокрема у графах №4 та №5 адреса одержувача та код одержувача, допущено не було, а тому вважає, що підстави для стягнення штрафу у позивача відсутні.

При прийняття рішення суд виходить з наступного.

Зважаючи, що предметом спору у даній справі є стягнення штрафу за невірне зазначення у перевізних документах адреси одержувача, слід вказати, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч. 5 ст. 307 ГК України).

Зокрема стаття 2 Статуту залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

У п. 1.1 розділу 1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну).

За положеннями ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил оформлення перевізних документів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправником заповнюються, зокрема, графа комплекту перевізних документів, як-то Одержувач вантажу.

Згідно з п. 2.3 вище вказаних Правил, у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

При цьому, п. 5.5 Правил встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Складення акту передбачене і статтею 129 Статуту залізниць України, в якій зазначено, що комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць, засвідчуються обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевіряти правильність зазначених у накладній відомостей. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Слід зазначити, що передбачений ст. 122 Статуту залізниць України штраф, є засобом забезпечення належного виконання відправником зобов'язання, яке випливає з договору залізничного перевезення вантажів, оформленого відповідною накладною.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З матеріалів справи вбачається, що за неправильно зазначену у залізничній накладній адресу одержувача вантажу, позивачем, на підставі ст. ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України, було нараховано відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення в сумі 98690,00 грн. (19738,00 грн., провізна плата вагону, х 5).

Суд вважає, що позивач, в порядку ст. 34 ГПК України, факт невідповідності адреси вантажоодержувача підтвердив належними доказами, а саме актами загальної форми від 17.11.2016р. №7165 та №39 , складеними відповідно до Статуту залізниць України і Правил складання актів, та іншими матеріалами справи, зокрема договором №4/39, укладеним між Одеською залізницею та ДП "Спеціалізованим морським портом "Октябрьск" про обробку вагонів з вантажами від 01.02.2015р.

Таким чином, господарський суд вважає встановленими та доведеними доводи позивача про допущення відповідачем при заповненні залізничної накладної помилки в зазначенні адреси вантажоодержувача, що є підставою притягнення відповідача до відповідальності та покладення обов'язку сплатити штраф на підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

При цьому, щодо порядку застосування статей 118, 122 Статуту залізниць України при визначенні підстав для стягнення штрафу, суд враховує позицію Вищого господарського суду України викладену в п. 21 оглядового листа від 29.11.2007 № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" та п. 6.1 роз'яснення президії від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" де зазначено, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд встановив, що обставини, які б виключали вину відповідача або звільняли останнього від відповідальності за вчинене правопорушення у матеріалах справи відсутні.

Матеріалами справи спростовуються твердження відповідача щодо зміни вантажоодержувача, оскільки мало місце уточнення одержувача на запит залізниці в порядку ст. 43 Статуту залізниць України. Належні докази на підтвердження заперечень, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву відсутні. Твердження щодо відсутності відповідальності відповідача за допущене ним як відправником вантажу порушення у зв'язку з неправильним зазначенням у накладній назви вантажоодержувача, суд не приймає до уваги, оскільки підставою для стягнення штрафу у даній справі є неправильне зазначення у перевізних документах саме адреси вантажоодержувача.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази та зроблені господарським судом в процесі розгляду справи висновки, суд вважає позов заявленим у відповідності до вимог чинного законодавства, обґрунтованим, таким, що підтверджується належними доказами, які є в матеріалах справи, та таким, що підлягає задоволенню на суму 98690,00 грн. штрафу за неправильне зазначення в залізничній накладній адреси одержувача вантажу.

Витрати позивача, повязані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.1, 2, 4-3, 12, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства «Бібрське лісове господарство» (81220, Львівська область, Перемишлянський район, м.Бібрка, вул.Василя Стуса, 44, ідентифікаційний код 00992488) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ, вул.Тверська, 5 (ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії Одеська залізниця (65012, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19, ідентифікаційний код 40081200) 98690,00 коп. штрафу, 1600,00 грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено - 22.05.2017 р.

Суддя Кітаєва С.Б.