Рішення № 66626056, 16.05.2017, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2017 р. Справа № 918/265/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості в сумі 2 639 грн. 77 коп.

Представники:

Від позивача: Янкевич Л.Д. (довіреність №072др-21-1216 від 30.12.2016р.);

Від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 2 639 грн. 77 коп.

14.04.2017р. ухвалою суду порушено провадження по справі №918/265/17, розгляд якої призначено на 28.04.2017р.

28.04.2017р. ухвалою суду розгляд справи відкладено на 16.05.2017р.

У судовому засіданні 16.05.2017р. представник позивача підтримав позов в повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання 16.05.2017р., хоча про дату, місце та час судового засідання був належним чином повідомлений, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 31), згідно якого ухвалу про відкладення розгляду справі від 28.04.2017р. було вручено особисто відповідачу 10.05.2017р.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки явка відповідача у судове засідання обов'язковою не визнавалась. Крім того, розгляд даної справи вже відкладався. Отже, відповідачу було надано достатньо часу для висловлення своєї правової позиції по суті спору та надання додаткових доказів. Проте у призначені судові засідання відповідач жодного разу не забезпечив явку свого повноважного представника.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, беручи до уваги те, що відповідачу надавалося достатньо часу для залучення до розгляду справи представників, а також для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" (далі - Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - Споживач) укладено Договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 11417KFUQWAP026 від 01 лютого 2016 року (далі - Договір, а.с. 9 - 16), за яким Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядок, що визначені Договором. (п. 1.1. Договору).

Згідно пункту 1.5 договору передача газу за договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (надалі - пункти призначення).

Пунктом 2.9.1. договору сторони погодили, що за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим зобов'язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаний уповноваженим представником Постачальника.( п. 2.9.2. Договору).

Ціна газу становить з ПДВ 7 687 грн. 80 коп. за 1000 куб.м.. (п.3.2. Договору)

Згідно п. 4.2 Договору оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:

4.2.1. 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує сум платежу, за ціною, що діяла у попередньому місяці.

4.2.2. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

4.2.3. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Пунктом 4.4. Договору сторони передбачили, що у разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати вартості газу, сторони за взаємною згодою можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору. Укладення сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від виконання поточних зобов'язань за Договором.

Пунктом 6.2.1. Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Договір підписаний уповноваженими представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

На час розгляду справи доказів недійсності чи розірвання договору 11417KFUQWAP026 від 01 лютого 2016 року на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, зокрема відповідних судових рішень з цього приводу, господарському суду не надано.

На виконання умов договору позивач, відповідно до актів прийому - передачі природного газу (а.с. 17, 18), у січні - лютому 2017 року поставив відповідачу природного газу на суму 4 545 грн. 46 коп.

Про належне виконання ТзОВ "Рівнегаз збут" своїх зобов'язань за Договором щодо поставки природного газу також свідчить відсутність з боку Фізичної особи - підприємцем ОСОБА_2 претензій та повідомлень про порушення Постачальником умов даного Договору.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого газу виконав частково, сплативши 2 431 грн. 71 коп. (платіжні доручення а.с. 19 - 21), внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість на суму 1 969 грн. 99 коп.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень частини 1 та частини 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Окрім того, позивач покликаючись на пункт 6.2.1 договору просив суд стягнути з відповідача на свою користь пеню нараховану за період з 10 лютого 2017 року по 31 березня 2017 року в розмірі 57 грн. 81 коп. (розрахунок а.с. 22).

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 статті 549 ЦК України вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем судом встановлено, що він здійснений арифметично вірно, відтак до стягнення з Фізичної особи - підприємцем ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" підлягає пеня в сумі 57 грн. 81 коп.

Окрім того, позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 06 грн. 19 коп.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши їх нарахування, судом встановлено, що вони здійснені арифметично вірно, відтак до стягнення з Фізичної особи - підприємцем ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" підлягає 06 грн. 19 коп. три процента річних .

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Ст. 43 ГПК України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи усе вищезазначене позов підлягає задоволенню на загальну суму 2 639 грн. 77 коп., з яких: 2 575 грн. 77 коп. основна суму боргу, 57 грн. 81 коп. пеня та 06 грн. 19 коп. три процента річних.

Згідно статті 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статті 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 600 грн. 00 коп.

Керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємцем ОСОБА_2 (33000, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" (33027, місто Рівне, вулиця Білякова,4, код ЄДРПОУ: 39589441) 2 575 (дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 77 коп. основної суми боргу, 57 (п'ятдесят сім) грн. 81 коп. пені, 6 (шість) грн. 19 коп. три процента річних.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "22" травня 2017 року

Суддя Войтюк В.Р.