Рішення № 66625947, 18.05.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року Справа № 915/295/17

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.

з участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, дов. від 03.04.2017 р. № 110;

від відповідача ОСОБА_2, дов. від 30.11.2016 р. № 2576/02.02.01-22/02.06/14/16; розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом садівничого товариства Зорі над Бугом,

54036, вул. Північна, 1, м. Миколаїв,

до ОСОБА_3 міської ради,

54001, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв,

про зобовязання укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 12.11.2007р.,-

В С Т А Н О В И В:

Садівничим товариством Зорі над Бугом (далі - Товариство) предявлено позов до ОСОБА_3 міської ради про зобовязання останньої укласти з позивачем додаткову угоду до договору оренди землі від 12.11.2007 р., укладеного між ОСОБА_3 міською радою та обслуговуючим кооперативом (ОК) Бугський, правонаступником якого є позивач, з посиланням на порушення відповідачем ст. 19 Конституції України та ст. 11 ГПК України, а саме, що ОСОБА_3 міська рада, отримавши 01.02.2017 р. заяву Товариства про внесення змін до вищевказаного договору в частині заміни орендаря з ОК Бугський на Товариство, залишила її без реагування та виконання.

Товариство також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 07.04.2017 р. порушено провадження в даній справі.

У відзиві від 17.05.2017 р. відповідач позов не визнав, вважаючи його безпідставним, так як продовжує діяти договір оренди від 12.11.2007 р., укладений між ОК Бугський, правонаступником якого є позивач, і ОСОБА_3 міською радою, і остання не перешкоджає позивачу в користуванні орендованою земельною ділянкою, а тому права Товариства не порушуються.

Вислухавши представника позивача, який підтримав позов повністю, та представника відповідача, яка позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між відповідачем та ОК Бугський укладено договір від 12.11.2007 р. оренди землі, зареєстрований у ОСОБА_3 регіональній філії ДП Центр ДЗК 19.11.2007 р. за № 040700100614, згідно умов якого ОСОБА_3 міська рада (орендодавець) зобовязалася передати в оренду ОК Бугський земельну ділянку загальною площею 34775 кв.м. із земель громадського призначення, котра знаходиться за адресою: вул. Північна, 1, м. Миколаїв, для обслуговування боксів по зберіганню човнів строком на 15 років з дати державної реєстрації договору, а орендар прийняти зазначену земельну ділянку в оренду, використовувати її за цільовим призначенням згідно умов договору та сплачувати орендну плату (п.п. 1.1, 2.1, 3.1, 4.1, 5.1, 5.2, 9.4 договору). Сторонами погоджено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до третьої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (п. 12.8 договору).

У подальшому загальними зборами учасників ОК Бугський прийнято рішення про його ліквідацію та створення Товариства, яке є правонаступником ОК Бугський; затверджено акт ліквідаційної комісії ОК Бугський та передавальний акт майна ОК Бугський Товариству, а також статут Товариства. Вищевказані рішення оформлено протоколами: від 21.12.2014 р. № 11 загальних зборів ОК Бугський (ас. 20); від 21.12.2014 р. № 1 загальних зборів Товариства (ас. 12).

Згідно п. 1 статуту Товариства, воно є правонаступником ОК Бугський, громадською організацією добровільно обєднаних громадян, які мають земельні ділянки, розташовані за адресою: 54036, вул. Північна, 1, м. Миколаїв, загальною площею 34775 кв.м., наданою в оренду ОК Бугський ОСОБА_3 міською Радою народних депутатів на підставі рішення від 14.09.2007 р. № 14/43 (а.с. 13-19).

Викладене також випливає із змісту свідоцтва від 04.02.2000 р. серії А01 № 120047 про державну реєстрацію юридичної особи ОК Бугський за ідентифікаційним кодом 30081548 (ас. 11) та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформованої станом на 24.12.2014 р., згідно котрої за ідентифікаційним кодом 30081548 в Реєстрі зазначена юридична особа Садівниче товариство Зорі над Бугом (ас. 22).

За твердженнями представника Товариства, підтвердженими представником ОСОБА_3 міської ради, на даний час договір оренди від 12.11.2007 р. продовжує діяти, Товариство належним чином виконує свої за ним обовязки, претензій до позивача ОСОБА_3 міська рада немає.

Товариством 01.02.2017 р. подано ОСОБА_3 міській раді заяву від 29.01.2017 р. № 107, в якій викладено пропозицію про внесення змін до договору оренди. Отримання зазначеної заяви відповідачем підтверджується позначкою та підписом відповідальної особи ОСОБА_3 міської ради на корінці заяви, а також не заперечується представником відповідача.

Із пояснень представника Товариства випливає, що додаткову угоду до договору позивач не склав та до вказаної заяви від 29.01.2017 р. не додавав, так як договором оренди не передбачено обовязку орендаря складати проекти додаткових угод до договору.

Суд вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволеними у звязку з таким.

Згідно чинного законодавства, підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду (ст. 11 ГПК України). Аналогічні приписи містяться в чч. 1-4 ст. 188 ГК України.

Укладеним ОСОБА_3 міською радою та попередником Товариства договором оренди визначено, що всі зміни та/або доповнення до договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін, шляхом внесення змін у вигляді договору про зміни, що буде невідємною частиною цього договору. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до договору є його рішення, прийняте у встановленому законодавством порядку (п. 12.1 договору).

Отже, сторонами передбачено порядок внесення до договору оренди змін саме шляхом укладення відповідного правочину.

У відповідності до законодавства, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору, або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ст.11 ГПК України та ст.188 ГК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України). Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту субєктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Цивільним законодавством визначено перелік способів захисту прав, при цьому інший спосіб захисту може бути встановлений договором або законом.

Ураховуючи, що наведеними вище законами та договором, спір про внесення змін до котрого є предметом у справі, передбачено відповідний спосіб захисту, що Товариством не складено та не направлено відповідачу проект додаткової угоди до договору, то відсутні підстави вважати, що між сторонами у справі є розбіжності, котрі можуть бути передані на врегулювання суду.

Таким чином, суд визнає неналежним обраний позивачем спосіб захисту свого права.

Крім того, суд визнає, що законодавством не надано повноважень суду зобовязати орган місцевого самоврядування укласти правочин, у тому числа такий, про який звернувся з вимогами у справі позивач.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст. 49 ГПК України, у разі відмови судом у задоволені позову, судовий збір покладається на позивача.

У судовому засіданні 18.05.2017 р., згідно ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову садівничого товариства Зорі над Бугом відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 22.05.2017 р.

Суддя Ю.М. Коваль.