Рішення № 66625772, 16.05.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2017 р. Справа № 911/496/17

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Аланта», м. Київдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка про стягнення 300214,04 грн.за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівкадо Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Аланта», м. Київпрозобовязання вчинити діїза участю представників:

позивача за первісним позовом:ОСОБА_1 дов. від 02.03.2017відповідача за первісним позовом:ОСОБА_2 дов. від 01.03.2017 № 59/КАМ/Юсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Аланта» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (далі відповідач) про стягнення 300214,04 грн., з яких 284950 грн. основний борг, 1477,16 грн. 3% річних та 13786,88 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором поставки кукурудзи та пшениці від 26.05.2016 № 324/2016/КАМ/О щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» до початку розгляду спору по суті звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Аланта» про зобовязання відповідача за зустрічним позовом виконати п. 4.4 договору поставки кукурудзи та пшениці від 26.05.2016 № 324/2016/КАМ/О, а саме: надати копії сертифікатів якості до кожної поставки товару за договором поставки кукурудзи та пшениці від 26.05.2016 № 324/2016/КАМ/О.

В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на неналежне виконання ТОВ «Компанія «Аланта» своїх зобовязань за договором поставки кукурудзи та пшениці від 26.05.2016 № 324/2016/КАМ/О щодо надання позивачу за зустрічним позовом копій сертифікатів якості до кожної поставки товару. Також позивач за зустрічним позовом зазначає, що в силу положень договору обовязок оплатити поставлений позивачем за первісним позовом товар у відповідача за первісним позовом виникає, зокрема, після виконання постачальником зазначених зобовязань.

Присутній в судовому засіданні представник позивача за первісним позовом повністю підтримав свої позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові. Проти зустрічного позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що відповідач за зустрічним позовом свої зобовязання щодо виконання п. 4.4 договору поставки кукурудзи та пшениці від 26.05.2016 № 324/2016/КАМ/О, зокрема, щодо надання копій сертифікатів якості до здійснених поставок товару за договором поставки кукурудзи та пшениці від 26.05.2016 № 324/2016/КАМ/О виконав в повному обсязі, про що свідчить прийняття товару відповідачем та його оплата. За вказаних обставин, відповідач за зустрічним позовом просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом повністю підтримав свої зустрічні позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в зустрічній позовній заяві. Проти первісного позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що у відповідача за первісним позовом не настав обовязок щодо оплати поставленого товару, оскільки існують порушення позивача за первісним позовом з виконання зобовязань щодо виконання п. 4.4 договору, а саме: надання копій сертифікатів якості до кожної поставки товару за договором поставки. З огляду на зазначене, відповідач за первісним позовом просить суд відмовити в задоволенні первісного позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки кукурудзи та пшениці від 26.05.2016 № 324/2016/КАМ/О (далі договір), відповідно до умов якого, позивач за первісним позовом постачальник зобовязався здійснити поставку товару, який не обтяжений правами третіх осіб, та передати його у власність відповідача за первісним позовом покупця, а покупець зобовязався прийняти та оплатити поставлений постачальником товар належної якості та в обумовлені сторонами строки (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору предметом даного договору є поставка кукурудзи та пшениці, що вирощується на полях (далі товар).

Згідно п. 7.1 договору вартість товару визначається у рахунку-фактурі, який виставляється постачальником на кожну окрему партію товару.

Пунктом 7.2 договору розрахунок за товар здійснюється на умовах оплати 100% вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 календарних днів з дати поставки товару покупцю за умови отримання документів, зазначених в п. 4.4 даного договору.

Згідно із п. 4.4 договору у момент поставки на кожну партію товару постачальник надає покупцю наступні документи: сертифікат якості (копії), товарно-транспортна накладна (ТТН), видаткову накладну, оригінал рахунку-фактури, інші супровідні документи згідно діючого законодавства.

Відповідно до п. 7.6 договору датою оплати вартості товару вважається дата списання банком грошових коштів з розрахункового рахунку покупця.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань за даним договором (п. 11.1 договором).

На виконання умов договору позивач за первісним позовом поставив відповідачу за первісним позовом товар на загальну суму 284950 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: від 12.11.2016 № 750 на суму 214348 грн., від 14.12.2016 № 791 на суму 70602 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печаткою позивача за первісним позовом та штампом відповідача за первісним позовом, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Для оплати поставленого товару позивач за первісним позовом виставив відповідачу за первісним позовом наступні рахунки-фактури: від 12.11.2016 № 750 на суму 214348 грн., від 14.12.2016 № 791 на суму 70602 грн., оригінали яких залучені до матеріалів справи.

Судом досліджені вищеперелічені видаткові накладні та встановлено, що в них зазначені вказані вище рахунки-фактури, що дає підстави дійти висновку про їх наявність у відповідача за первісним позовом.

Разом з тим, відповідач за первісним позовом свої зобовязання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар не виконав, в звязку з чим за ним за твердженням позивача за первісним позовом, на час звернення з даним позов рахувався борг в розмірі 284950 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив, що на час звернення позивача за первісним позовом з даним позовом за відповідачем за первісним позовом рахувався борг за поставлений товар згідно перелічених вище видаткових накладних в сумі 164348 грн. різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару, оскільки позивач за первісним позовом звертаючись з даним позовом 17.02.2017 не врахував здійснені відповідачем за первісним позовом часткові оплати 02.02.2017 в сумі 70602 грн. та 15.02.2017 в сумі 50000 грн., що в загальному розмірі становить 120602 грн.

Зазначені часткові оплати в сумі 120602 грн. підтверджуються наступними платіжними дорученнями: від 02.02.2017 № НОМЕР_1 на суму 70602 грн., від 15.02.2017 № НОМЕР_2 на суму 50000, оригінали яких залучені до матеріалів справи.

З відтиску штемпеля поштової установи на конверті, в якому надійшла позовна заява ТОВ «Компанія «Аланта» до господарського суду Київської області, вбачається, що позивач за первісним позовом з вказаною позовною заявою звернувся до господарського суду Київської області 17.02.2017.

За таких обставин, позивачем за первісним позовом безпідставно заявлено до стягнення суму боргу в розмірі 120602 грн. за поставлений товар по зазначеним вище видатковим накладним, у звязку з чим вказані вимоги в цій частині є безпідставними, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні. Доказів протилежного позивач за первісним позовом суду не надав.

Після звернення позивача за первісним позовом з даним позовом, під час розгляду справи відповідачем за первісним позовом сплачена решта суми основного боргу в розмірі 164348 грн., що підтверджується залученим до матеріалів справи платіжним дорученням від 15.03.2017 № НОМЕР_3 на суму 164348 грн.

Оскільки відповідачем за первісним позовом сплачена основна сума боргу в розмірі 164348 грн., то предмет спору в даній справі у вказаній частині відсутній.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального позову України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі про стягнення 164348 грн. основного боргу припинити.

Враховуючи те, що відповідач за первісним позовом порушив строки виконання грошового зобовязання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 3% річних з прострочених сум грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача за первісним позовом 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 23.11.2016 по 02.02.2017 складають 1477,16 грн.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком 3% річних, який був зроблений судом, з урахуванням заявленого позивачем за первісним позовом періоду нарахування 3% річних, стягненню підлягають 3% річних в розмірі 1477,05 грн. В решті заявлених до стягнення сум 3% річних в розмірі 0,11 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Також, позивач за первісним позовом на підставі п. 8.3.1 договору просить суд за порушення строків оплати вартості одержаного товару, стягнути з відповідача за первісним позовом пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від вартості неоплаченого товару, розмір якої за розрахунком позивача за первісним позовом за загальний період прострочення з 23.11.2016 по 02.02.2017 складає 13786,88 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.3.1 договору пеня нараховується протягом 10 років з дня, наступного за днем порушення покупцем свого зобовязання. До закінчення спливу зазначених 10 років нарахування пені припиняється лише внаслідок виконання зобовязання покупцем.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком пені, який був зроблений судом, з урахуванням заявленого позивачем за первісним позовом періоду нарахування пені, стягненню підлягає пеня в розмірі 13782 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені в розмірі 4,88 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Заперечуючи проти вимог відповідач за первісним позовом зазначає, що в нього не настав обовязок здійснити остаточний розрахунок за поставлений товар, позаяк згідно умов договору розрахунок за товар здійснюється на умовах оплати 100% вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 календарних днів з дати поставки товару покупцю за умови отримання документів, зазначених в п. 4.4 даного договору. Оскільки позивач за первісним позовом своїх зобовязань щодо виконання п. 4.4 договору, а саме: надання копій сертифікатів якості до кожної поставки товару за договором поставки, не виконав, то відсутні підстави для здійснення остаточних розрахунків з позивачем за первісним позивачем, а відтак і відсутнє зі сторони відповідача за первісним позовом прострочення виконання зобовязань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Вказані заперечення відповідача за первісним позовом не приймаються судом до уваги при вирішенні спору та відхиляються з огляду на таке.

У відповідності до п. 6.1 договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем згідно з даними, вказаними в договорі та супровідних документах на товар, які вказані в п. 4.4 даного договору та порядку, що визначається чинним законодавством України.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, укладеного між сторонами у справі, позивач за первісним позовом поставив передбачений договором товар, що підтверджується видатковими накладними: від 12.11.2016 № 750 на суму 214348 грн., від 14.12.2016 № 791 на суму 70602 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін без будь яких застережень і зауважень та скріплені печаткою позивача за первісним позовом та штампом відповідача за первісним позовом, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Враховуючи те, що товар згідно зазначених видаткових накладних прийнятий відповідачем за первісним позовом без будь-яких претензій та зауважень щодо невідповідності товару за якістю, та повністю ним оплачений, що судом встановлено вище, то вказане дає підстави дійти висновку про наявність у відповідача за первісним позовом супровідних документів на товар, які вказані в п. 4.4 даного договору, зокрема, копій сертифікатів якості, а відтак і про виконання позивачем за первісним позовом своїх зобовязань щодо надання відповідачу за первісним позовом копій сертифікатів якості до здійснених поставок товару. Доказів протилежного відповідач за первісним позовом не надав.

Крім того, суд зазначає, що відповідач за первісним позовом не був позбавлений права звернутись до позивача за первісним позовом про надання останнім копій сертифікатів якості до здійснених поставок товару необхідних для виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобовязань за укладеним договором.

За таких обставин, відповідач за первісним позовом зобовязаний був здійснити остаточні розрахунки з позивачем за первісним позовом за поставлений товар по договору протягом 10 календарних днів з дати поставки товару, як це визначено п. 7.2 договору.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом 1477,05 грн. 3% річних, 13782 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем за первісним позовом не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті повних вимог по яким не припинено провадження у справі суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Позивач за первісним позовом посилаючись на приписи ст.ст. 44, 49 ГПК України просить суд покласти на відповідача за первісним позовом понесені ним витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 15000 грн.

В підтвердження понесених судових витрат на послуги адвоката у розмірі 15000 грн., позивач за первісним позовом посилається на договір про надання адвокатських послуг від 02.03.2017 № 5/17-г, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 4785 від 28.02.2017, виданого на імя ОСОБА_1, квитанцію до прибуткового касового ордера від 11.05.2017 на підставі якого було сплачено надані адвокатські послуги за вказаним договором в розмірі 10000 грн., квитанцію до прибуткового касового ордера від 15.05.2017 на підставі якого було сплачено надані адвокатські послуги за вказаним договором в розмірі 5000 грн., акт приймання-передачі отриманих адвокатських послуг від 11.05.2017.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 1 цього Закону договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ст. 30 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно із приписами п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 відшкодування витрат повязаних з оплатою послуг адвоката здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Між позивачем за первісним позовом та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір про надання адвокатських послуг від 02.03.2017 № 5/17-г, за умовами якого позивач за зустрічним позовом клієнт доручає та оплачує, а адвокат здійснює професійну діяльність адвоката з надання послуг щодо ведення у господарському суді Київської області справи за позовом клієнта до ТОВ «Комплекс Агромарс» про стягнення суми заборгованості за договором № 324/2016/КАМ/О від 26.05.2016 з усіма правами, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України до отримання судового рішення по суті спору за позовом, яке набуло законної сили.

Згідно п. 4.1 договору за послуги, що надаються адвокатом у відповідності із умовами даного договору, клієнт сплачує адвокату суму витрат, понесених останнім або його представником у звязку із виконанням доручень клієнта (поїздки, відрядження, оплати державного мита, судового збору, аналіз положень законодавства, судової практики, розрахунки заборгованості, підготовка та виготовлення необхідних копій документів та інші витрати).

Згідно п. 4.2 договору витрати за п. 4.1 договору оплачуються клієнтом у розмірі зазначеному у акті приймання передачі наданих послуг, але не більше 5% від суми позову прийнятого судом до розгляду, що складає 15010 грн. в строк не більше 5 банківських днів з дня отримання вказаного акту.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань згідно з діючим законодавством (п. 4.2 договору).

На виконання умов договору адвокат надав позивачу за первісним позовом передбачені договором послуги на суму 15000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі отриманих адвокатських послуг від 11.05.2017, який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін за договором та скріплений печатками позивача за первісним позовом та адвоката.

За надані адвокатські послуги позивач за первісним позовом сплатив на користь адвоката грошові кошти в розмірі 15000 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера від 11.05.2017, 15.05.2017, належним чином завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Згідно сформованого Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, що міститься на веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, адвокат ОСОБА_1 діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 28.02.2017 № 4785. Копії витягу міститься в матеріалах справи.

Статус особи, яка представляла інтереси позивача за первісним позовом за вказаною угодою, відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 вирішуючи питання про розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

З огляду на зазначене, відшкодування витрат по сплаті судового збору за первісним позовом за вимоги, які були предметом розгляду у даній справі та по яким не припинено провадження у справі та витрат на оплату послуг адвоката відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, з урахуванням обставин справи, зокрема тих, що при звернення з позовом позивачем за первісним позовом не було враховано часткові оплати заборгованості за поставлений товар, суд обмежує розмір відшкодування судових витрат з оплати послуг адвоката до 1600 грн., з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, якій дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2017 рік.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» звертаючись з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Аланта» про зобовязання відповідача за зустрічним позовом виконати п. 4.4 договору поставки кукурудзи та пшениці від 26.05.2016 № 324/2016/КАМ/О, а саме: надати копії сертифікатів якості до кожної поставки товару за договором поставки кукурудзи та пшениці від 26.05.2016 № 324/2016/КАМ/О, в обґрунтування своїх вимог посилається на неналежне виконанням відповідачем за зустрічним позовом своїх зобовязань за вказаним договором щодо надання позивачу за зустрічним позовом копій сертифікатів якості до кожної поставки товару.

Відповідач за зустрічним позовом проти вказаних вимог заперечує, та зазначає, що він свої договірні зобовязання, зокрема, щодо надання позивачу за зустрічним позовом копій сертифікатів якості, виконав в повному обсязі, про що свідчить прийняття товару позивачем за зустрічним позовом та його повна оплата. За вказаних обставин, відповідач за зустрічним позовом просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову.

З огляду на зазначені підстави вимог та заперечень суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4.4 договору у момент поставки на кожну партію товару постачальник надає покупцю наступні документи: сертифікат якості (копії), товарно-транспортна накладна (ТТН), видаткову накладну, оригінал рахунку-фактури, інші супровідні документи згідно діючого законодавства.

Згідно п. 5.4 договору приймання кожної партії поставленого товару здійснюється матеріально відповідальною особою покупця за масою, встановленою на вагах покупця у присутності особи, що доставила товар, та за якістю, визначеною виробничо-технічною лабораторією покупця.

У відповідності до п. 6.1 договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем згідно з даними, вказаними в договорі та супровідних документах на товар, які вказані в п. 4.4 даного договору та порядку, що визначається чинним законодавством України.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що претензії за кількістю та якістю товару можуть бути заявлені покупцем в момент прийняття товару.

У випадку виявлення невідповідності товару за якістю, кількістю, асортиментом або іншим вимогам товару, покупець повідомляє про це постачальника шляхом направлення відповідної рекламації засобами факсимільного або електронного звязку з обовязковим підтвердженням про отримання даної рекламації постачальником у день її отримання, в якій вказується перелік та характеристики товару, в якому виявлено невідповідність за якістю, кількістю або асортиментом (п. 6.6 договору).

У відповідності до підпункту 1.3.8 пункту 1.3 договору умови даного договору викладені сторонами у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 25.04.1966 № П-7 (далі Інструкція).

Згідно п. 14 Інструкції приймання продукції за якістю і комплектності проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п. 16 Інструкції при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів.

З аналізу наведених вище умов договору вбачається, що приймання кожної партії поставленого товару здійснюється матеріально відповідальною особою покупця, зокрема, за якістю згідно з даними, вказаними в договорі та супровідних документах на товар, які вказані в п. 4.4 даного договору.

Як встановлено судом вище позивач за зустрічним позовом прийняв від відповідача за зустрічним позовом товар на загальну суму 284950 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 12.11.2016 № 750 на суму 214348 грн., від 14.12.2016 № 791 на суму 70602 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін без будь яких застережень і зауважень та скріплені штампом позивача за зустрічним позовом та печаткою відповідача за зустрічним позовом, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Доказів того, що позивач за зустрічним позовом, як це передбачено п. 6.2, 6.6 договору заявляв відповідачу за зустрічним позовом претензії щодо невідповідності товару за якістю, або ж позивачем за зустрічним позовом складено, як це передбачено Інструкцією акт, в якому вказано, які документи відсутні, позивачем за зустрічним позовом суду не надано.

Згідно листа ТОВ «Компанія «Аланта» від 15.03.2017, який міститься матеріалах справи, товариство повідомляє що в період з 12.11.2016 по теперішній час не отримувало від ТОВ «Комплекс Агромарс» ані на поштову адресу, ані засобами електронного звязку, ані телефонним звязком повідомлень про ненадання документів або несвоєчасного надання документів під час поставок за договором.

Враховуючи, що товар згідно видаткових накладних: від 12.11.2016 № 750 на суму 214348 грн., від 14.12.2016 № 791 на суму 70602 грн., прийнятий позивачем за зустрічним позовом без будь-яких претензій та зауважень щодо невідповідності товару за якістю та, крім того, повністю ним оплачений, про що судом встановлено вище, то вказане дає підстави дійти висновку про наявність у позивача за зустрічним позовом супровідних документів на товар, які вказані в п. 4.4 даного договору, зокрема, копій сертифікатів якості, а відтак і про виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобовязань, зокрема, щодо надання позивачу за зустрічним позовом копій сертифікатів якості до здійснених поставок товару. Доказів протилежного позивач за зустрічним позовом не надав.

Оскільки, позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами порушень відповідачем за зустрічним позовом своїх договірних зобовязань щодо надання копій сертифікатів якості до здійснених поставок товару, вимога позивача за зустрічним позовом є недоведеною та безпідставною, в звязку з чим суд відмовляє в її задоволенні.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору за зустрічним позовом відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст.ст. ст.ст. 43, 33, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Припинити провадження в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Аланта» про стягнення основного боргу в розмірі 164348 грн.

2.Решту первісного позову задовольнити частково.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (07350, Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка, ідентифікаційний код 30160757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Аланта» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23-А, офіс 109/1, ідентифікаційний код 39184425) 1477 (одну тисячу чотириста сімдесят сім) грн. 05 коп. 3% річних, 13782 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. пені, 228 (двісті двадцять вісім) грн. 89 коп. витрат по сплаті судового збору, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. витрат на оплату послуг адвоката.

4.В решті первісного позову відмовити.

5.В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 22.05.2017.