Рішення № 66624981, 16.05.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2017 р. Справа № 902/88/17

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

ОСОБА_1 Матущак

за участю представників:

позивача : ОСОБА_2- згідно довіреності;

відповідача 1 : не з'явився;

відповідача 2 : ОСОБА_3- згідно довіреності.

Місце розгляду справи : приміщення суду, зал судових засідань №3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_4 (04071, м.Київ, вул. Воздвиженська, 58)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" (23600, Вінницька область, м.Тульчин, вул. Полковника Ганжі, буд.16)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський маслосирзавод" (23600, Вінницька обл., Тульчинський р-н, м.Тульчин, вул. Полковника Ганжі, буд. 16)

про стягнення 26 221 551,01 грн., з яких 1 299 999,6 грн.- простроченої заборгованості за кредитом, 21 076 103,11 грн.- строкової заборгованості за кредитом, 3 261 488,37 грн.- простроченої заборгованості за відсотками, 222 538,29 грн.- строкової заборгованості за відсотками, 108 647,88 грн.- пені за несвоєчасне погашення кредиту, 252 773,76 грн.- пені за несвоєчасне погашення відсотків.

ВСТАНОВИВ :

Відповідач 1 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд") вимог ухвали суду від 18.04.2017 р. про явку в судове засідання повноважного представника не виконав. Копія вказаної ухвали направлена відповідачу 1 рекомендованим листом на адресу вказану в позовній заяві. Копія ухвали від 18.04.2017 вручена відповідачу 1 28.04.2017, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вх.№ 2645 від 04.05.2017 (а.с.212). Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із ухвалою відповідачу 1 та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю та небажання відповідачу 1 скористатись наданим йому правом надавати свої пояснення в суді. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача 1 про час і місце судового розгляду справи за його участю.

Оскільки сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду, суд прийшов до висновку про те, що нез'явлення представника відповідача 1 в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору, та на підставі ст.75 ГПК України прийшов до висновку про розгляд справи за наявними в справі доказами у відсутність представника відповідача 1.

13.05.2017 р. від представника відповідача 1 до суду надійшло клопотання № б/н від 10.05.2017 р. про відкладення розгляду справи.

Вказане клопотання мотивоване неможливістю забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника відповідача 1 та тим, що в результаті ознайомлення з матеріалами справи у Відповідача 1 виникли заперечення стосовно правильності визначення суми заборгованості, оскільки Відповідач 1 вбачає чисельні розбіжності в розрахунку та позові. Зважаючи на розбіжності у позовних вимогах Позивача, у Відповідача 1 немає можливості здійснити та надати суду контррозрахунок позовних вимог.

Представник позивача та представник відповідача 2 при вирішенні даного клопотання поклались на розсуд суду.

Суд розцінює це клопотання як зловживання відповідача 1 своїми процесуальними правами та нехтування обов'язками, з огляду на таке.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Провадження у справі № 902/88/17 порушено 16.01.2017.

Представник відповідача 1 не явився ні в одне судове засідання у справі № 902/88/17.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що сторонам було надано достатньо часу, а саме 4 місяці з дня порушення провадження у справі, для надання додаткових доказів і в тому числі контррозрахунку позовних вимог який неодноразово витребовувався ухвалами суду від відповідача 1.

З наведеного вбачається, що відкладення розгляду справи, за відсутності на те підстав, призведе до затягування розгляду справи та порушення прав сторін на судовий розгляд упродовж розумного строку передбачених частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, клопотання відповідача 1 № б/н від 10.05.2017 р. про відкладення розгляду справи підлягає відхиленню.

16.05.2017 р. від представника відповідача 2 надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи у справі. Вказане клопотання мотивоване тим, що Згідно позовної заяви Позивач стверджує, що станом на 15.12.16 р. за ОСОБА_5 договором № 485 Ю від 07.10.13 укладеним між ПУАТ «Фідобанк» (надалі- Позивач) та ТОВ «ТЕРРА ФУД» (з врахуванням Додаткових угод № 1 від 07.03.14, № 2 від 21.03.13, № 3 від 30.04.14, № 4 від 23.07.14, № 5 від 30.10.14, № 6 від 02.02.15, № 7 від 30.09.15) (надалі - ОСОБА_5 договір) заборгованість Відповідача 1 становить: 26 221 551,01 грн., в т.ч.:

1)прострочена заборгованість за кредитом - 1 299 999,60 грн.

2)строкова заборгованість за кредитом - 21 076 103,11 грн.

3)прострочена заборгованість за відсотками - 3 261 488,37 грн.

4)строкова заборгованість за відсотками - 222 53 8,29 грн.

5)пеня за несвоєчасне погашення кредиту -108 647,88 грн.

6)пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 252 773,76 грн.

7) пеня за несвоєчасне погашення комісії - 0,00 грн..

Також відповідач 2 у вказаній заяві зазначає про те, що обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що умовами Додаткового договору № 6 від 02.10.15 до ОСОБА_5 договору сторони встановили:

- Ліміт ОСОБА_5 у розмірі 23 976 103,41 грн.;

- процентну ставку 1 у розмірі 33% річних;

- процентну ставку 2 у розмірі 35% річних;

- комісію 3 - комісію за обслуговування ліміту кредитної заборгованості у розмірі

0,33% від розміру Ліміту ОСОБА_5;

- Графік погашення ОСОБА_5.

Вказує про те, що з п. 1 додаткового договору № 6 від 02.02.15 до ОСОБА_5 договору доданого Позивачем до матеріалів справи № 902/88/17 вбачається, що терміном погашення ОСОБА_5 лінії є 29.01.16. Зазначає про те, що згідно Додатку № 1 до Додаткового договору № 7 від 30.09.15 до ОСОБА_5 договору доданого Позивачем до матеріалів справи встановлено наступний графік погашення:

- 300 000,00 грн. до 30.09.15,

- 300 000,00 грн. до 31.10.15,

- 300 000,00 грн. до 30.11.15,

- 300 000,00 грн. до 31.12.15,

- 22 776 103,11 грн. до 29.01.16.

Вказує про те, що з доданого Позивачем розрахунку заборгованості станом на 15.12.16 вбачаються зовсім інші значення ніж вказані Позивачем у позові, відтак, існують розбіжності в сумі кредиту, датах погашення, процентних ставках, зокрема:

-за умовами ОСОБА_5 договору викладеними Позивачем у позові сума кредиту становить 23 976 103,41 грн., а в розрахунку заборгованості Позивач вказує іншу суму кредиту 22 376 102,71 грн.;

-за умовами ОСОБА_5 договору викладеними Позивачем у позові дата погашення 29.01.16, а в розрахунку 27.01.17;

-за умовами ОСОБА_5 договору викладеними Позивачем у позові строки та розміри погашення кредиту 300 000 грн. до 30.09.2015, 300 000 грн. до 31.10.2015, 300 000 грн. до 30.11.2015, 300 000 грн. до 31.12.2015, 22 776 103,11 грн. до 29.01.2016, проте в розрахунку 199 999,60 грн. до 30.04.2016, 100 000 грн. до 31.05.2016, 100 000 грн. до 30.06.2016, 100 000 грн. до 31.07.2016, 100 000 грн. до 31.08.2016, 200 000 грн. до 30.09.2016, 200 000 грн. до 31.10.2016, 300 000 грн. до 30.11.2016, 300 000 грн. до 31.12.2016, 20 776 103,11 грн. до 27.01.2017.

Представник відповідача 2 підтримала подане клопотання.

Представник позивача при вирішенні даного клопотання поклався на розсуд суду.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його відхилення з огляду на наступне.

Твердження відповідача 2 в клопотанні спростовуються розрахунком заборгованості (а.с.145-148), довідкою про рух коштів (а.с.151), письмовими поясненнями від 02.02.2017 поданими позивачем до суду 07.02.2017 із супровідним листом від 03.02.2017 (а.с.109).

Вказані докази були направлені відповідачам 1,2 02.02.2017, що стверджується описами вкладення до цінного листа (а.с.116-118).

Із вказаного розрахунку вбачається, що обчислення боргу із неповернутих суми кредиту, відсотків з його користування позивач здійснює від сум підлягаючих поверненню згідно графіку який додатком № 1 до Додаткового договору № 10 від 18.03.2016 (а.с.122) до кредитного договору № 485Ю від 07.10.2013, а не згідно графіку вказаного в додатку № 1 до Додаткового договору № 7 від 30.09.2015, а саме:

- 199 999, 57 грн.- підлягало поверненню 31.03.2016;

- 22 376 103, 11 грн.- до 16.04.2016,

а не:

- 300 000,00 грн. до 30.09.15,

- 300 000,00 грн. до 31.10.15,

- 300 000,00 грн. до 30.11.15,

- 300 000,00 грн. до 31.12.15,

- 22 776 103,11 грн. до 29.01.16, як вказано в графіку Додаткового договору № 7 та як про це зазначає відповідач 2 в клопотанні про призначення експертизи, а відтак вказане клопотання не підлягає задоволенню і підлягає відхиленню.

В матеріали справи позивачем подано розрахунок позовних вимог, від відповідачів ухвалами суду від 14.03.2017 та від 18.04.2017 вимагалося надати контррозрахунки позовних вимог, що ними виконано не було.

Відповідач 2 у відзиві проти позову заперечив покликаючись на те, що так, 07.10.13 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ТУЛЬЧИНСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД», було укладено договір поруки № 485Ю-4, з метою забезпечення виконання зобовязання ТОВ «ТЕРРА ФУД» за ОСОБА_5 договором № 485 Ю від 07.10.13 укладеним між Позивачем та Боржником. Вказує про те, що позивач в своїй позовній заяві зазначив, що між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ТЕРРА ФУД» було укладено ОСОБА_5 договір № 485 Ю від 07.10.13 з Додатковими угодами № 1 від 07.03.14, № 2 від 21.03.13, № 3 від 30.04.14, № 4 від 23.07.14, № 5 від 30.10.14, № 6 від 02.02.15, № 7 від 30.09.15. Зазначає про те, що як стверджує Позивач, Додатковою угодою № 6 від 02.02.15 до ОСОБА_5 договору встановлені Ліміт ОСОБА_5 у розмірі 23 976 103,41 грн.; процента ставка 1 у розмірі 33% річних; процента ставка 2 у розмірі 35% річних; комісія 3-комісія за обслуговування ліміту кредитної заборгованості у розмірі 0,33% від розміру Ліміту ОСОБА_5; Графік погашення ОСОБА_5. Вказує про те, що відповідно до Додаткової угоди № 7 від 30.09.15 до ОСОБА_5 договору кредит погашується за наступним графіком:

- 300 000,00 грн. до 30.09.15,

- 300 000,00 грн. до 31.10.15,

- 300 000,00 грн. до 30.11.15,

- 300 000,00 грн. до 31.12.15,

- 22 776 103,11 грн. до 29.01.16.

Вказує про те, що відповідно до п.4.4. Договору поруки порука припиняється із належним і повним виконанням всіх боргових зобов'язань за основним договором, що забезпечується порукою. Зазначає про те, що разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України), вказує про те, що з наведеного випливає, що умови Договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань свідчать про те, що договором не встановлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо Позивач протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до Відповідача 2. Зазначає про те, що враховуючі вищенаведене, Відповідач 2 вважає, що згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, кінцевими строками предявлення вимог до нього є:

Сума ліміту (грн.)Сума погашенняДата погашенняСтрок предявлення вимог до поручителя 23 976 103,11 300 000,00 30.09.15 31.03.16

23 676 103,11 300 000,00 31.10.15 30.04.16 23 376 103,11 300 000,00 30.11.15 31.05.16 23 076 103,11 300 000,00 31.12.15 30.06.16 22 776 103,11 22 776 103,11 29.01.16 29.07.16

Вказує про те, що в свою чергу Позивач не предявив жодної вимоги до Відповідача 2 протягом шести місяців від дня настання строків виконання основних зобовязань, у звязку із чим Позивач вважає поруку за Договором поруки припиненою на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України. Зазначає про те, що відповідно до п. 1.1. Договору поруки (з урахуванням укладених Додаткових договорів № 1 від 07.03.14, № 2 від 30.04.14, № 3 від 30.10.14, № 4'від 02.02.15, № 5 від 30.09.15) Відповідач 2, як Поручитель, зобовязався нести відповідальність за невиконання Божником зобовязань перед Відповідачем, а саме:

-по поверненню кредиту, отриманого в межах ліміту кредитної лінії в розмірі 23 976 103,41 грн. в строк до 29.01.16 року;

-по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі обумовленому ОСОБА_5 договором, але не більше 35 % річних. Вказує про те, що незважаючи на вищезазначені умови Договору поруки, Позивач в позові до Відповідача 1 та Відповідача 2, як солідарного боржника, вимагає оплатити борг за ОСОБА_5 договором в сумі 26 221 551, 01 грн., в тому числі:

- 1 299 999,60 грн. - простроченої заборгованості за кредитом;

- 21 076 103,11 грн. - строкова заборгованість за кредитом

-З 261 488,37 грн. - простроченої заборгованості за відсотками;

- 222 538,29 грн. - строкова заборгованість за відсотками;

108 647,88 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту;

- 252 773,76 грн.- пені за несвоєчасне погашення відсотків; Вказує про те, що однак, Позивачу нічого не відомо про зобовязання Відповідача 1 перед Позивачем в частині таких сум заборгованостей:

- 108 647,88 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту;

- 252 773,76 грн.. - пені за несвоєчасне погашення відсотків. Зазначає про те, що Відповідач 2 не отримував від Позивача повідомлень про укладені будь-які Договори про внесення змін та/або додаткові угоди, якими було збільшено вищезазначену відповідальність Боржника за ОСОБА_5 договором, Відповідач 2 також не надавав своєї згоди на укладення таких угод до ОСОБА_5 договору. Вказує про те, що із позовної заяви Позивача стає очевидним, що відповідно до певних додаткових угод, було збільшено обсяг відповідальності Відповідача 2, як поручителя без отримання згоди Поручителя. Зазначає про те, що з огляду на зазначене вище та беручи до уваги те, що Позивачем без згоди Відповідача 2 змінено зобовязання, внаслідок чого збільшено обсяг відповідальності Відповідача 2 як поручителя, є всі законні підстави вважати, що відповідно до частини першої статті 559 Цивільного кодексу України порука є такою, що припинилася.

Повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 572, 590, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України підлягають задоволенню в сумі 21 076 103,11 грн.- боргу за кредитом, 3 261 488, 37 грн.- простроченої заборгованості за відсотками, 222 538,29 грн.- строкової заборгованості за відсотками.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

07 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ФІДОБАНК» (в договорі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ФУД» (в подальшому змінено назву на TOB «ТЕРРА ФУД», далі - TOB «ТЕРРА ФУД») (в договорі - Позичальник) укладено ОСОБА_5 договір №485Ю (з урахуванням укладених Додаткових угод №1 від 07.03.2014р., №2 від 21.03.2013р., №3 від 30.04.2014р., №4 від 23.07.2014р., №5 від 30,10.2014р., №6 від 02.02.2015р., №7 від 30.09.2015р.) (далі - ОСОБА_5 договір), за умовами якого Банк встановив Позичальнику ліміт кредитної лінії в сумі 50 000 000 (Пятдесят мільйонів) гривень, а Боржник зобовязався в порядку, передбаченому ОСОБА_5 договором, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 19,5 % річних - процентна ставка 1, 21,5 % річних - процентна ставка 2, а у разі прострочення платежів основного боргу та процентів, також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення та нараховані штрафи.

02 жовтня 2015 року між ПАТ «ФІДОБАНК» та ТОВ «ТЕРРА ФУД» укладено Додаткову угоду №6 до ОСОБА_5 договору №485Ю від 07.10.2013 року, за умовами якої Сторони домовилися встановити Ліміт ОСОБА_5 у розмірі 23 976 103,41 грн.; встановити процентну ставку 1 у розмірі 33% річних; встановити процентну ставку 2 у розмірі 35% річних; встановити комісію 3 - комісія за обслуговування ліміту кредитної заборгованості у розмірі 0,33% від розміру Ліміту ОСОБА_5 лінії; встановлено Графік погашення ОСОБА_5 лінії.

Відповідно до п. 2.1. ОСОБА_5 договору Банк надає Позичальнику ОСОБА_5 лінію з Лімітом ОСОБА_5 лінії, Терміном погашення ОСОБА_5 лінії з врахуванням Графіку на умовах, передбачених у цьому Договорі, а Позичальник зобовязується повернути кошти, одержані в рахунок ОСОБА_5 лінії, сплатити Проценти за користування ОСОБА_5 лінією, Комісії та виконати свої зобовязання у повному обсязі у строки/терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до Розділу 4 ОСОБА_5 договору (п. 4.1.) погашення заборгованості за ОСОБА_5 лінією здійснюється в термін погашення ОСОБА_5 лінії з врахуванням Графіку та інших умов цього Договору, у валюті заборгованості в безготівковому порядку на відповідний рахунок Банку.

Пунктом 4.2. ОСОБА_5 договору передбачається, що проценти за користування ОСОБА_5 лінією нараховуються на суму фактичного залишку заборгованості за ОСОБА_5 лінією на кінець кожного банківського (операційного) дня Банку виходячи з розміру Процентної ставки 1 та Процентної ставки 2, з врахуванням умов застосування таких ставок, передбачених цим Договором.

Пунктом 4.3. ОСОБА_5 договору передбачається, що комісія 1 нараховується Банком одноразово в день укладення цього Договору в національній валюті України та сплачується Позичальником на відповідний рахунок Банку в день укладення цього Договору. Комісія 2 нараховується Банком щоденно в національній валюті України від суми наявного щоденного невикористаного ліміту ОСОБА_5 лінії.

Пунктом 4.4. ОСОБА_5 договору передбачається, що пеня розраховується щоденно, за кожний день прострочення сплати відповідного платежу, обумовленого цим Договором (включаючи день виникнення простроченої заборгованості та день фактичного погашення простроченої заборгованості) в національній валюті України та сплачується Позичальником на відповідний рахунок Банку.

Пунктом 4.5. ОСОБА_5 договору передбачається, що штрафи розраховуються Банком в національній валюті України згідно рішення відповідного органу Банку по факту порушення Позичальником відповідних пунктів цього Договору, що передбачають відповідальність у вигляді штрафів та підлягають сплаті Позичальником.

Відповідно до БЛОКУ 1 п. 8.2. ОСОБА_5 договору Позичальник зобовязаний своєчасно у відповідності до умов цього Договору виконувати свої зобовязання за цим Договором, в тому числі погашати заборгованість за ОСОБА_5 лінією, сплачувати проценти за користування ОСОБА_5 лінією, комісії та здійснювати будь-які інші платежі, обумовлені цим Договором.

Згідно із Розділом 9 ОСОБА_5 договору (п. 9.1, 9.2., 9.4., 9.5., 9.6.) за невиконання або неналежне виконання своїх обовязків за даним Договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України, позичальник відповідає перед банком по зобовязаннях, які передбачені даним Договором і повязані з ним, усім належним Позичальнику майном, коштами та всіма активами, на які може бути звернуто стягнення згідно чинного законодавства України, при невиконанні будь-яких зобовязань Позичальника, обумовлених Блоком 1 п. 8.2. цього Договору Позичальник зобовязаний сплатити банку пеню, при невиконанні Позичальником зобовязання, обумовленого Блоком 2 п. 8.2. цього Договору Позичальник зобовязаний сплатити за вимогою Банку Штраф 1 за кожен випадок невиконання, при невиконанні будь-яких зобовязань Позичальника, обумовлених Блоком 3 п.8.2. цього Договору Позичальник зобовязаний сплатити за вимогою Банку Штраф 2 за кожен випадок невиконання.

Також, Сторони п. 12.9. домовились, що строк позовної давності за будь-якими вимогами Банку, що випливають з цього Договору встановлюється тривалістю три роки.

Частиною 2 пункту 6.2 ОСОБА_5 договору встановлено, що виконання зобовязань Позичальника перед Банком за цим Договором забезпечується шляхом укладення, зокрема, Договору поруки з ТОВ «ТУЛЬЧИНСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД» .

На виконання зазначеного пункту Договору 07.10.2013 року між ПАТ «ФІДОБАНК» та ТОВ «ТУЛЬЧИНСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД» (далі - Відповідач 2/Поручитель) укладено Договір поруки №485Ю-4 (з урахуванням укладених Додаткових угод №1 від 07.03.2014р., №2 від 30.04.2014р., №3 від 30.10.2014р., №4 від 02.02.2015р., №5 від 30.09.2015р.).

02.02.2015 року між ПАТ «ФІДОБАНК» та ТОВ «ТУЛЬЧИНСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД» укладено Додатковий договір №4 до Договору поруки №485Ю-4, за умовами якого, Сторони домовились про те, що Поручитель з укладанням цього Додаткового договору підтверджує, що він ознайомлений з умовами Додаткового договору (угоди) №6 від 02.02.2015 року до Основного договору, укладеного між Кредитором та Боржником, та підтверджує свої зобовязання за цим Договором з врахуванням такого Додаткового договору. Поручитель зобовязується перед Кредитором відповідати за невиконання Боржником усіх його боргових зобовязань в повному обсязі, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, а саме : 1). зобовязання по поверненню кредиту, отриманого в межах ліміту кредитної лінії в розмірі 23 976 103,41 гривень в строк до 29.01.2016 року, якщо інший строк не обумовлено Основним договором; 2). зобовязання по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі, обумовленому Основним договором, але не більше 35% річних; 3). комісій, неустойки (пені, штрафів), інших платежів - в сумах, терміни та на умовах, визначених Основним договором.

30.09.2015 року між ПАТ «ФІДОБАНК» та ТОВ «ТУЛЬЧИНСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД» укладено Додатковий договір №5 до Договору поруки №485Ю-4, за умовами якого, Сторони домовились про те, що «Поручитель з укладанням цього Додаткового договору підтверджує, що він ознайомлений з умовами Додаткового договору №7 від 30.09.2015 року до Основного договору, укладеного між Кредитором та Боржником, та підтверджує свої зобовязання за цим Договором з врахуванням такого Додаткового договору (угоди)».

Відповідно до п.1.1. Договору поруки Поручитель зобовязується перед Кредитором відповідати за невиконання Боржником усіх його боргових зобовязань в повному обсязі, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому щодо зобовязання по поверненню кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій, пені, штрафів тощо.

Також, п.1.4. Договору поруки передбачено, що у разі порушення Боржником боргових зобовязань, Боржник та Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позивач свої зобов'язання згідно ОСОБА_5 договору та Додаткових угод виконав в повному обсязі надав Відповідачу кредитні кошти в порядку та розмірі передбаченими в ОСОБА_5 договорі та Додаткових угодах, що підтверджується випискою про рух коштів з рахунків Відповідача 1 та довідкою щодо руху коштів.

Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту в повному обсязі не виконав.

Таким чином, станом на день розгляду справи, борг позивача перед відповідачем за кредитом становить 10 500 грн..

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідачі не надали суду доказів здійснення з позивачем розрахунків по сумі 1 299 999,6 грн.- простроченої заборгованості за кредитом, 21 076 103,11 грн.- строкової заборгованості за кредитом, контррозрахунку позовних вимог, а тому дані вимоги позивача підлягають задоволенню в повній сумі.

Також, позивачем, пред'явлено до стягнення 3 261 488,37 грн.- простроченої заборгованості за відсотками, 222 538,29 грн.- строкової заборгованості за відсотками.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач 1 повинен був сплатити позивачу 3 261 488,37 грн.- простроченої заборгованості за відсотками, 222 538,29 грн.- строкової заборгованості за відсотками, що ним вчинено не було.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач 1 не надав доказів сплати позивачу 3 261 488,37 грн.- простроченої заборгованості за відсотками, 222 538,29 грн.- строкової заборгованості за відсотками чи доказів обґрунтованих підстав неможливості виконання даного зобов'язання, а тому дані вимоги позивача також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача 2 проти позову з огляду на наступне.

У вказаному відзиві відповідач 2 посилається не на той графік погашення кредиту який застосовано позивачем при здійсненні розрахунку позовних вимог, а позивач посилається на розрахунок позовних вимог (а.с.145-148), поданий позивачем до суду 07.02.2017 із супровідним листом від 03.02.2017 (а.с.109). Заперечення відповідача 2 спростовуються вказаним розрахунком позивача.

Окрім того, суд не погоджується із запереченнями відповідача 2, оскільки згідно п.4.4 Договору поруки (а.с.30) порука припиняється із належним і повним виконанням всіх боргових зобов'язань за основним договором, що забезпечується порукою за цим договором.

Тобто визначений момент дії договору поруки. Оскільки відповідач 1 не виконав своїх зобов'язань взятих в ОСОБА_5 договорі (з урахуванням Додаткових угод), то цей момент не настав, а тому порука не припинилась.

Також Позивачем пред'явлено до стягнення 108 647,88 грн.- пені за несвоєчасне погашення кредиту, 252 773,76 грн.- пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення пені, судом встановлено наступне.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.4. ОСОБА_5 договору передбачається, що пеня розраховується щоденно, за кожний день прострочення сплати відповідного платежу, обумовленого цим Договором (включаючи день виникнення простроченої заборгованості та день фактичного погашення простроченої заборгованості) в національній валюті України та сплачується Позичальником на відповідний рахунок Банку.

Пунктом 9.4. ОСОБА_5 договору передбачається, що при невиконанні будь-яких зобовязань Позичальника, обумовлених Блоком 1 п. 8.2. цього Договору Позичальник зобовязаний сплатити банку пеню.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, сторонами не погоджено в Договорі розмір пені, відтак відсутні підстави для стягнення 108 647,88 грн.- пені за несвоєчасне погашення кредиту, 252 773,76 грн.- пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Згідно ч.2 ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Не може в даному випадку застосовуватись положення ч.2 ст.231 ГК України, оскільки ця норма застосовується коли одна із сторін відноситься до державного сектору, а також щодо строку виконання робіт, послуг, а не кредитних зобов'язань.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати на судовий збір в сумі 206 700 грн., згідно ст.49 ГПК України, підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволених вимог, а саме 201 233,68 грн. на відповідача, 5 466,32 грн. на позивача.

Керуючись викладеним, ст.4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82 - 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково в сумі 1 299 999,6 грн.- простроченої заборгованості за кредитом, 21 076 103,11 грн.- строкової заборгованості за кредитом, 3 261 488,37 грн.- простроченої заборгованості за відсотками, 222 538,29 грн.- строкової заборгованості за відсотками. У вимогах про стягнення 108 647,88 грн.- пені за несвоєчасне погашення кредиту, 252 773,76 грн.- пені за несвоєчасне погашення відсотків відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд", код ЄДРПОУ 35438742 (23600, Вінницька область, м.Тульчин, вул. Полковника Ганжі, буд.16), з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський маслосирзавод", код ЄДРПОУ 34465052 (23600, Вінницька обл., Тульчинський р-н, м.Тульчин, вул. Полковника Ганжі, буд. 16) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", код ЄДРПОУ 14351016 (04071, м.Київ, вул. Воздвиженська, 58) 1 299 999,6 грн.- простроченої заборгованості за кредитом, 21 076 103,11 грн.- строкової заборгованості за кредитом, 3 261 488,37 грн.- простроченої заборгованості за відсотками, 222 538,29 грн.- строкової заборгованості за відсотками, 201 233,68 грн. для відшкодування судових витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити рекомендованим листом, або вручити повноважному представнику відповідача 1.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 16.05.2017 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 22 травня 2017 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу 1 (23600, Вінницька область, м.Тульчин, вул. Полковника Ганжі, буд.16)