Ухвала суду № 66624913, 19.05.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

19 травня 2017 року Справа № 906/1058/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.11.2016 в частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідокс Інвестмент", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн Констракшн", Приватного підприємства "ФЕЛД" по справі № 906/1058/14 про визнання банкрутом Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко", -

В С Т А Н О В И В:

До Вищого господарського суду України 16.05.2017 надійшла касаційна скарга ДП "Фірма "Дайленко" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.11.2016 в частині грошових вимог ТОВ "Мідокс Інвестмент", ТОВ "Рейн Констракшн", ПП "ФЕЛД" по справі № 906/1058/14, разом з клопотанням про зменшення сплати судового збору та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, які міститься в тексті касаційної скарги.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2017 по справі № 906/1058/14 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.11.2016 в частині грошових вимог ПП "ФЕЛД" по справі № 906/1058/14 залишено без змін.

Відповідно до положень ст. 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви (в даному випадку касаційної скарги), якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.

Відповідно до вимог ГПК України повторний перегляд Вищим господарським судом України судових рішень судів попередніх інстанцій, що вже були предметом касаційного перегляду, не передбачений.

Враховуючи те, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 та ухвала Господарського суду Житомирської області від 03.11.2016 в частині грошових вимог ПП "ФЕЛД" по справі № 906/1058/14 була переглянута в касаційному порядку, про що свідчить постанова Вищого господарського суду України від 25.04.2017, то касаційна скарга в зазначеній частині не може бути прийнята до повторного касаційного перегляду в частині грошових вимог ПП "ФЕЛД" по справі № 906/1058/14 та підлягає відмові.

Касаційна скарга ДП "Фірма "Дайленко" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.11.2016 в частині грошових вимог ТОВ "Мідокс Інвестмент", ТОВ "Рейн Констракшн" по справі № 906/1058/14 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав, а саме ст. 111 ГПК України, якою передбачено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, зокрема, відповідно до ч.4 даної статті до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, далі - Закон) ставка судового збору з касаційної скарги на судове рішення, винесене у справі про банкрутство за наслідками розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами, складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви чи скарги.

В касаційній скарзі ДП "Фірма "Дайленко" оскаржується постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2016, прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Житомирської області від 03.11.2016 в частині грошових вимог ТОВ "Мідокс Інвестмент" та ТОВ "Рейн Констракшн" по справі № 906/1058/14.

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.11.2016 по справі № 906/1058/14,прийняті за результатами розгляду вимог кредитора до боржника, обчислюється виходячи із ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника, та становить 120% від її розміру.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата становила 1 218 грн. 00 коп.

Оскільки відповідні заяви були подані до 01.09.2015, то розмір судового збору за подання касаційної скарги розраховується виходячи з суми, сплаченої при поданні заяв кредиторів, а саме 1 розмір мінімальної заробітної плати (п.п. 15 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній до 01.09.2015).

При зверненні у листопаді 2014 із заявами про визнання грошових вимог ТОВ "Мідокс Інвестмент" та ТОВ "Рейн Констракшн" було сплачено судовий збір у сумі 1 218 грн. 00 коп. за кожну заяву, а відтак ставка судового збору за подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.11.2016 в частині визнання грошових вимог ТОВ "Мідокс Інвестмент" та ТОВ "Рейн Констракшн" по справі № 906/1058/14 становить 2923,20 грн. (1218*120%)+(1218*120%).

Проте, до касаційної скарги боржником додано квитанцію від 25.04.2017 № 820019 про сплату судового збору за подання касаційної скарги у сумі 800 грн., тобто у меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством на момент звернення з касаційною скаргою.

Разом з тим, звертаючись із касаційною скаргою, ДП "Фірма "Дайленко" подано клопотання про зменшення сплати судового збору за подання касаційної скарги до розміру фактично вже сплаченого судового збору за подання касаційної скарги, яке обгрунтоване важким фінансово-матеріальним становищем; боржник має значні боргові зобов'язання перед кредиторами; арештовані рахунки в банківських установах, а також тим, що боржник не здійснює господарської діяльності та не отримує жодних прибутків, а від так, боржник позбавлений можливості сплати судовий збору за подання касаційної скарги у визначеному законодавством розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-VIII)").

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

Згідно ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ДП "Фірма "Дайленко" не було подано до касаційної скарги, доказів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору за подання касаційної скарги в повному обсязі.

Крім того, перебування боржника в процедурі не є підставою для зменьшення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відтак, клопотання ДП "Фірма "Дайленко" про зменшення сплати судового збору за подання касаційної скарги, з урахуванням вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", не підлягає задоволенню.

Таким чином, касаційна скарга ДП "Фірма "Дайленко" підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Клопотання ДП "Фірма "Дайленко" про поновлення строку на касаційне оскарження колегією суддів не розглядається, оскільки касаційна скарга ДП "Фірма "Дайленко" підлягає поверненню, з підстав зазначених вище.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 62, 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у прийнятті касаційної скарги ДП "Фірма "Дайленко" в частині оскарження постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.11.2016 в частині грошових вимог ПП "ФЕЛД" по справі № 906/1058/14.

2. Відмовити ДП "Фірма "Дайленко" в задоволенні клопотання про зменшення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.11.2016 в частині грошових вимог ТОВ "Мідокс Інвестмент", ТОВ "Рейн Констракшн" по справі № 906/1058/14.

3. Касаційну скаргу ДП "Фірма "Дайленко" в частині оскарження на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.11.2016 в частині грошових вимог ТОВ "Мідокс Інвестмент", ТОВ "Рейн Констракшн" по справі № 906/1058/14 повернути без розгляду.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.