Постанова № 66624886, 16.05.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року Справа № 905/2353/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк"на рішення та постановугосподарського суду Донецької області від 31.08.2016 Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2017 у справі№ 905/2353/16 господарського суду Донецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гросер"до1. Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (відповідач-1); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аккорд" (відповідач-2) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача1. Товариство з обмеженою відповідальністю "НВК ГРУПП" (третя особа-1); 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Авточист Плюс" (третя особа-2); 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Продзернопром" (третя особа-3)третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖИ ЕС ГРУП" (третя особа-4)простягнення 2 644 129,05 грн.,за участю представників: від позивача не з'явивсявід відповідача-1Моісеєв П.А.від відповідача-2не з'явивсявід третьої особи-1не з'явивсявід третьої особи-2не з'явивсявід третьої особи-3не з'явивсявід третьої особи-4не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гросер" (далі - ТОВ "Гросер") звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення солідарно з Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "УБІБ") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аккорд" (далі - ТОВ "ЮФ "Аккорд") грошових коштів у сумі 2 644 129,05 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.08.2016 у справі № 905/2353/16 (суддя Уханьова О.О.) задоволено позов ТОВ "Гросер" у частині стягнення коштів з ПАТ "УБІБ"; стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 2 644 129,05 грн.; у вимозі щодо стягнення 2 644 129,05 грн. з ТОВ "ЮФ "Аккорд" відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2017 (колегія суддів у складі: Геза Т.Д. - головуючий, Мартюхіна Н.О., Будко Н.В.) рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2016 у справі № 905/2353/16 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Донецької області від 31.08.2016 та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2017 у справі № 905/2353/16, ПАТ "УБІБ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені судові акти і направити справу на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

В обґрунтування своїх вимог відповідач-1 посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.04.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "УБІБ" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 25.04.2017 о 10 год. 10 хв.

24.04.2017 до Вищого господарського суду України надійшли письмові заперечення ТОВ "Гросер" на касаційну скаргу ПАТ "УБІБ", у яких позивач проти касаційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 25.04.2017 продовжено строк розгляду касаційної скарги ПАТ "УБІБ" на п'ятнадцять днів та відкладено її розгляд на 16.05.2017 о 09 год. 30 хв.

13.05.2017 до Вищого господарського суду України надійшли електронною поштою додаткові пояснення ПАТ "УБІБ" до касаційної скарги.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, що призначено на 16.05.2017, однак позивач, відповідач-2 та треті особи передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористалися.

Заслухавши представника відповідача-1, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між ПАТ "УБІБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК ГРУПП" (далі - ТОВ "НВК ГРУПП") було укладено кредитний договір № LV/U/04-0253 від 25.12.2013 (далі - Кредитний договір № LV/U/04-0253), відповідно до умов якого відповідач-1 відкриває третій особі-1 відновлювальну кредитну лінію (відкличну), а третя особа-1 зобов'язується використовувати кредитні кошти на цілі, зазначені в п. 2.2 цього Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати відповідачу-1 проценти за користування кредитом, повертати відповідачу-1 кредитні кошти за кредитною лінією в повному обсязі та у строки, передбачені цим Договором, а також виконувати інші умови цього Договору (п. 1.1 Кредитного договору № LV/U/04-0253).

Відповідно до п.п. 2.1-2.4 Кредитного договору № LV/U/04-0253 ліміт кредитної лінії складає 1 200 000,00 грн. Кредитні кошти надаються на поповнення обігових коштів, на термін з 25.12.2013 по 24.12.2014. Процентна ставка за користування кредитними коштами складає 25% річних.

Погашення основної заборгованості за кредитом здійснюється відповідно до Графіка зменшення ліміту заборгованості (п. 1.3 Кредитного договору № LV/U/04-0253).

Між ПАТ "УБІБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авточист Плюс" (далі - ТОВ "Авточист Плюс") було укладено кредитний договір № LV/U/04-0255 від 25.12.2013 (далі - Кредитний договір № LV/U/04-0255), за умовами якого відповідач-1 відкриває третій особі-2 відновлювальну кредитну лінію (відкличну), а третя особа-2 зобов'язується використовувати кредитні кошти на цілі, зазначені в п. 2.2 цього Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати відповідачу-1 проценти за користування кредитом, повертати відповідачу-1 кредитні кошти за кредитною лінією в повному обсязі та у строки, передбачені цим Договором, а також виконувати інші умови цього Договору (п. 1.1 Кредитного договору № LV/U/04-0255).

Згідно з п.п. 2.1-2.4 Кредитного договору № LV/U/04-0255 ліміт кредитної лінії складає 400 000,00 грн. Кредитні кошти надаються на поповнення обігових коштів, на термін з 25.12.2013 по 24.12.2014. Процентна ставка за користування кредитними коштами складає 25% річних.

Погашення основної заборгованості за кредитом здійснюється відповідно до Графіка зменшення ліміту заборгованості (п. 1.3 Кредитного договору № LV/U/04-0255).

Між ПАТ "УБІБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продзернопром" (далі - ТОВ "Продзернопром") був укладений кредитний договір № LV/U/04-0281 від 22.07.2014 (далі - Кредитний договір № LV/U/04-0281), за умовами якого відповідач-1 відкриває третій особі-3 відновлювальну кредитну лінію (відкличну), а третя особа-3 зобов'язується використовувати кредитні кошти на цілі, зазначені в п. 2.2 цього Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати відповідачу-1 проценти за користування кредитом, повертати відповідачу-1 кредитні кошти за кредитною лінією в повному обсязі та у строки, передбачені цим Договором, а також виконувати інші умови цього договору (п. 1.1 Кредитного договору № LV/U/04-0281).

Відповідно до п.п. 2.1-2.4 Кредитного договору № LV/U/04-0281 ліміт кредитної лінії складає 2 700 000,00 грн. Кредитні кошти надаються на поповнення обігових коштів, на термін з 22.07.2014 по 24.12.2014. Процентна ставка за користування кредитними коштами складає 26% річних.

Погашення основної заборгованості за кредитом здійснюється відповідно до Графіка зменшення ліміту заборгованості (п. 1.3 Кредитного договору № LV/U/04-0281).

Додатковим договором № 1 від 24.12.2014 до Кредитного договору № LV/U/04-0281 внесено зміни до п. 2.3 Договору, відповідно до яких кредитні кошти надаються на термін з 22.07.2014 по 24.12.2015.

25.12.2013 між ПАТ "УБІБ" (Іпотекодержатель) та ТОВ "Гросер" (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір (посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., за реєстровим № 13045) (далі - Іпотечний договір-1), який, з урахуванням договорів про внесення змін до нього, забезпечує вимоги відповідача-1, що витікають із Кредитного договору № LV/U/04-0253, та вимоги відповідача-1, що витікають із Кредитного договору № LV/U/04-0255 (п. 1.1 Іпотечного договору-1).

Згідно з п. 1.2 Іпотечного договору-1 у забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1 Договору, Іпотекодавець на умовах, передбачених цим Договором, передає в іпотеку:

- нежитлове приміщення, виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями літ. Б, загальною площею 1 665,8 кв.м, що знаходяться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 11 (предмет іпотеки-1). Предмет іпотеки-1 належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого Хміль Т.М., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області 18.12.2013 за реєстровим номером 3750. Державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки-1 за Іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено Хміль Т.М., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, право власності зареєстровано 18.12.2013 за № 14887016, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 230230732105. Предмет іпотеки-1 знаходиться на земельній ділянці площею 0,8013 га, кадастровий номер якої: 3210500000:06:006:0016. Вартість предмета іпотеки-1 за згодою сторін становить 4 957 421,00 грн.;

- ДОК ДБХ літ. В, загальною площею 220,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 11 (колишня вул. Броварська, 7) (предмет іпотеки-2). Предмет іпотеки-2 належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу ДОК ДБХ, посвідченого Хміль Т.М., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області 18.12.2013 за реєстровим номером 3756. Державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки-2 за Іпотекодавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено Хміль Т.М., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, право власності зареєстровано 18.12.2013 за № 14899048, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2850832105. Предмет іпотеки-2 знаходиться на земельній ділянці площею 0,8013 га, кадастровий номер якої: 3210500000:06:006:0016. Вартість предмета іпотеки-2 за згодою сторін становить 657 101,00 грн.;

- земельна ділянка, на якій знаходяться нежитлові приміщення, вказані в п.п. 1.2.1, 1.2.2, площею 0,8013 га, кадастровий номер якої: 3210500000:06:006:0016, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 11 (предмет іпотеки-3).

Предмет іпотеки-3 належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Хміль Т.М., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області 18.12.2013 за реєстровим номером 3753. Державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки-3 за Іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено Хміль Т.М., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, право власності зареєстровано 18.12.2013 за № 14890701, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 229498232105. Відповідно до Висновку про експертну грошову оцінку оціночної вартості земельної ділянки, зробленого оцінювачем ПП "Експертзапезпечення", ринкова вартість предмета іпотеки-3 станом на 25.12.2013 становить 1 797 704,00 грн.

Надалі за текстом предмет іпотеки-1, предмет іпотеки-2, предмет іпотеки-3 як кожний окремо, а разом іменуються - предмет іпотеки. Загальна вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 7 412 226,00 грн.

Сторони домовилися, що іпотекою забезпечується погашення заборгованості за кредитом, сплата процентів за користування кредитом, штрафні санкції та збитки, які можуть бути завдані в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та Іпотекодавця за цим Договором.

31.07.2014 між ПАТ "УБІБ" (Іпотекодержатель) та ТОВ "Гросер" (далі - Іпотекодавець) укладено іпотечний договір (посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., за реєстровим № 4047) (далі - Іпотечний договір-2), який, з урахуванням договору про внесення змін до нього, забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають із Кредитного договору № LV/U/04-0281 (п. 1.1 Іпотечного договору-2).

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору-2 у забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1 цього Договору, Іпотекодавець на умовах, передбачених цим Договором, передає в іпотеку:

- нежитлове приміщення, виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями літ. Б, загальною площею 1 665,8 кв.м, що знаходяться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 11 (предмет іпотеки-1). Предмет іпотеки-1 належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого Хміль Т.М., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області 18.12.2013 за реєстровим номером 3750.

Державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки-1 за Іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено Хміль Т.М., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, право власності зареєстровано 18.12.2013 за № 14887016, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 230230732105. Предмет іпотеки-1 знаходиться на земельній ділянці площею 0,8013 га, кадастровий номер якої: 3210500000:06:006:0016. Вартість предмета іпотеки-1 за згодою сторін становить 4 957 421,00 грн.;

- ДОК ДБХ літ. В, загальною площею 220,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 11 (колишня вул. Броварська, 7) (предмет іпотеки-2).

Предмет іпотеки-2 належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу ДОК ДБХ, посвідченого Хміль Т.М., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області 18.12.2013 за реєстровим номером 3756. Державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки-2 за Іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено Хміль Т.М., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, право власності зареєстровано 18.12.2013 за № 14899048, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2850832105. Предмет іпотеки-2 знаходиться на земельній ділянці площею 0,8013 га, кадастровий номер якої: 3210500000:06:006:0016. Вартість предмета іпотеки-2 за згодою сторін становить 657 101,00 грн.;

- земельна ділянка, на якій знаходяться нежитлові приміщення, вказані в п.п. 1.2.1, 1.2.2, площею 0,8013 га, кадастровий номер якої: 3210500000:06:006:0016, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 11 (предмет іпотеки-3).

Предмет іпотеки-3 належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Хміль Т.М., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області 18.12.2013 за реєстровим номером 3753. Державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки-3 за Іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено Хміль Т.М., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, право власності зареєстровано 18.12.2013 за № 14890701, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 229498232105. Відповідно до Висновку про експертну грошову оцінку оціночної вартості земельної ділянки, зробленого оцінювачем ПП "Експертзапезпечення", ринкова вартість предмета іпотеки-3 станом на 31.07.2014 становить 1 613 200,00 грн.

Надалі за текстом предмет іпотеки-1, предмет іпотеки-2, предмет іпотеки-3 як кожний окремо, а разом іменуються - предмет іпотеки. Загальна вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 7 227 722,00 грн.

Сторони домовляються, що іпотекою забезпечується погашення заборгованості за кредитом, сплата процентів за користування кредитом, штрафні санкції та збитки, які можуть бути завдані Іпотекодержателю в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та Іпотекодавця за цим Договором.

За умовами п. 1.3 Іпотечного договору-2, на час укладання цього Договору предмет іпотеки уже знаходиться в іпотеці Іпотекодержателя згідно з іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 25.12.2013 за реєстровим № 13045, та договором про внесення змін № 1, що були укладені між позивачем та відповідачем-1.

Згідно з п. 2.3 Іпотечних договорів-1, 2 відповідач-1 набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо кредит, що забезпечений іпотекою, проценти, штрафні санкції та інші видатки, пов'язані з його виконанням, не будуть сплачені у встановлені кредитним договором строки.

У випадку, якщо в момент настання терміну виконання будь-якого зобов'язання за кредитним договором (сплата процентів та/або повернення кредиту), зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі або в частині виконано не буде, Іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: за рахунок коштів, виручених від реалізації предмета іпотеки, одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами або залишити у своїй власності предмет іпотеки шляхом погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок власних коштів у відповідності з цим Договором (п. 3.2.6 Іпотечних договорів-1, 2).

За умовами п. 3.2.7 Іпотечних договорів-1, 2 Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку прострочки позичальником сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту Іпотекодержателю, використання кредиту не за цільовим призначенням або порушення інших умов кредитного договору.

Згідно з п.п. 6.1-6.3 Іпотечних договорів-1, 2 Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або часткового невиконання Іпотекодавцем умов цього Договору та/або умов кредитного договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюється на розсуд Іпотекодержателя: або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або в позасудовому порядку. Якщо Іпотекодержатель приймає рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, то задовольнити свої вимоги він може на свій розсуд одним із наступних способів, зокрема:

Іпотекодержатель набуває право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених у Законі України "Про іпотеку". При цьому ціною продажу предмета іпотеки є його вартість, визначена експертним шляхом. Реалізація предмета іпотеки безпосередньо Іпотекодержателем здійснюється усіма можливими способами або самостійно, або через торгівельні організації у будь-який спосіб. Заборгованість Іпотекодавця за кредитним договором вважається погашеною в день отримання Іпотекодержателем від покупця за договором купівлі-продажу ціни купівлі-продажу предмета іпотеки в повному обсязі. Після продажу предмета іпотеки, погашення заборгованості за кредитним договором та компенсацій витрат Іпотекодержателя, пов'язаних з виконанням кредитних договорів та цього іпотечного договору, решта коштів повертається Іпотекодавцю. Якщо виручених від продажу предмета іпотеки коштів буде недостатньо для погашення заборгованості позичальника перед кредитором, позичальник зобов'язаний погасити решту боргу за рахунок своїх коштів чи майна. Умови цього пункту іпотечного договору є застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору про задоволення вимог Іпотекодержателя (п. 6.3.2 Іпотечних договорів-1, 2).

Відповідно до п. 8.2 Іпотечних договорів-1, 2 усі повідомлення за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вони вручені особисто під розпис за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх вручення під розпис, або поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача.

ПАТ "УБІБ" звернулося до ТОВ "НВК ГРУПП" з вимогою № 364 від 02.04.2015 про погашення заборгованості за Кредитним договором № LV/U/04-0253 у сумі 1 091 927,56 грн.

ТОВ "НВК ГРУПП", розглянувши вимогу ПАТ "УБІБ", 22.05.2015 надало відповідь № 22/05/15 про неможливість виконати свої зобов'язання у зв'язку зі складним матеріальним становищем.

ПАТ "УБІБ" звернулося до ТОВ "Авточист плюс" з вимогою № 365 від 02.04.2015 про погашення заборгованості за Кредитним договором № LV/U/04-0255 у сумі 861 907,71 грн.

ТОВ "Авточист плюс", розглянувши вимогу ПАТ "УБІБ", 22.05.2015 надало відповідь № 22/1/15 про неможливість виконати свої зобов'язання у зв'язку зі складним матеріальним становищем.

Внаслідок невиконання ТОВ "НВК ГРУПП" та ТОВ "Авточист плюс" зобов'язань за Кредитними договорами № LV/U/04-0253 та № LV/U/04-0255 ПАТ "УБІБ" звернулося до ТОВ "Гросер", як майнового поручителя, з вимогами № 525 від 23.04.2015 та № 540 від 28.04.2015 про погашення заборгованості, а саме 1 115 970,46 грн. за Кредитним договором № LV/U/04-0253 та 879 755,24 грн. за Кредитним договором № LV/U/04-0255.

Листом № 22-05/15 від 22.05.2015 позивач повідомив відповідача-1 про неможливість виконати свої зобов'язання за Іпотечним договором-1, а саме сплатити 1 115 970,46 грн. у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № LV/U/04-0253 та 879 755,24 грн. у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № LV/U/04-0255 та зазначив, що не заперечує проти проведення відповідної процедури реалізації майна згідно з вимогами чинного законодавства України та умовами Іпотечного договору-1.

У зв'язку з існуванням заборгованості за Кредитним договором № LV/U/04-0281 у сумі 2 886 861,62 грн., ПАТ "УБІБ" звернулося до ТОВ "Продзернопром" з вимогою № 363 від 02.04.2015 про погашення заборгованості.

У відповідь на вказану вимогу ТОВ "Продзернопром" у листі за вих. № 79/04 від 15.04.2015 гарантувало повернення кредитних коштів, а у листі за вих. № 131/05 від 20.05.2015 пропонувало придбати заставлене майно, яке належить ТОВ "Гросер".

03.09.2015 ПАТ "УБІБ (Продавець), який є Іпотекодержателем за Іпотечним договором, укладеним ним з ТОВ "Гросер", посвідченим 25.12.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 13045, та Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖИ ЕС ГРУП" (Покупець) підписали три договори купівлі-продажу, згідно з якими відповідач-1 передав у власність третьої особи-4, а третя особа-4 прийняла:

- нежитлове приміщення, виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями (літ. Б), загальною площею 1 665,8 кв.м, що знаходяться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 11;

- ДОК ДБХ літ. В, загальною площею 220,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 11;

- земельну ділянку розміром 0,8013 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 11, кадастровий номер якої: 3210500000:06:006:0016, і зобов'язався сплатити 3 025 856,03 грн., 401 073,97 грн. та 1 422 726,40 грн. відповідно.

Відповідно до звіту про розподіл коштів № 1099 від 18.09.2015 грошові кошти в сумі 4 849 656,40 грн., отримані відповідачем-1 від звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу, були розподілені наступним чином:

- 339 615,89 грн. - на покриття заборгованості ТОВ "Авточист плюс" за Кредитним договором № LV/U/04-0255;

- 1 271 658,74 грн. - на покриття заборгованості ТОВ "НВК ГРУПП" за Кредитним договором № LV/U/04-0253;

- 2 644 129,05 грн. - на покриття заборгованості ТОВ "Продзернопром" за Кредитним договором № LV/U/04-0281;

- 571 155,00 грн. - на сплату податку на додану вартість згідно з договорами купівлі-продажу;

- 23 097,72 грн. - на часткове відшкодування витрат з реалізації предмета іпотеки.

12.07.2016 позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою повернути грошові кошти в розмірі 2 644 129,05 грн., які були розподілені останнім на покриття заборгованості ТОВ "Продзернопром" за Кредитним договором № LV/U/04-0281, яка (вимога) відповідачем-1 отримана 15.07.2016, але залишена без відповіді та задоволення.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.02.2015 ТОВ "Гросер" (Кредитор) та ТОВ "ЮФ "Аккорд" (Поручитель) підписали договір поруки (далі - Договір поруки), в якому, зокрема, визначили наступні терміни:

Зобов'язання боржників - зобов'язання, що виникли або можуть виникнути в майбутньому перед кредитором у зв'язку з правовідносинами, пов'язаними з перебуванням майна кредитора в іпотеці банку, зокрема, але не виключно зобов'язання позичальників з відшкодування на користь кредитора сплаченої ним суми у разі виконання кредитного зобов'язання кредитором до моменту реалізації предмета іпотеки в порядку ст. 42 Закону "Про іпотеку"; зобов'язання позичальників за кредитними договорами перед кредитором, який набуде прав за кредитними договорами в порядку ст. 11 Закону "Про іпотеку" у разі задоволення вимог банку за рахунок предмета іпотеки; зобов'язання банку перед кредитором, які можуть виникнути у зв'язку з порушенням (невиконанням або неналежним виконанням) умов іпотечних договорів або вимог законодавства, в тому числі зобов'язання з відшкодування перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог, передбаченого ст. 37 Закону "Про іпотеку", зобов'язання з повернення решти коштів, що залишилися після розподілу коштів згідно зі ст. 38 Закону тощо; зобов'язання інших осіб перед кредитором з відшкодування збитків або позадоговірної шкоди, завданих у зв'язку з порушенням вимог законодавства під час звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі під час визначення вартості предмета іпотеки експертним шляхом, проведення торгів/аукціону з продажу предмета іпотеки, проведення виконавчих дій органами Державної виконавчої служби щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та інше.

Боржники - особи, які є або можуть стати боржниками кредитора у зв'язку з правовідносинами, пов'язаними з перебуванням майна кредитора в іпотеці банку, а саме: ТОВ "НВК ГРУПП", ТОВ "Авточист Плюс", ТОВ "Продзернопром", ПАТ "УБІБ", інші особи, що мають або будуть мати в майбутньому зобов'язання боржників.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору поруки Поручитель у повному обсязі поручається перед Кредитором за належне виконання зобов'язань боржників. Поручитель відповідає перед кредитором за зобов'язаннями боржників як солідарний боржник.

Згідно з п. 2.3 Договору поруки Поручитель відповідає за зобов'язання боржників у повному обсязі, в тому числі: за суму боргу, включаючи інфляційні витрати і проценти річних, встановлені ст. 625 Цивільного кодексу України; за збитки (у т.ч. упущену вигоду), а також позадоговірну шкоду; за завдані боржником та/або залученим ним особам під час звернення стягнення на предмет іпотеки - у розмірі завданих збитків та упущеної вигоди; за штрафні санкції (штраф, пеню).

Цей договір набирає чинності з моменту набрання чинності Угодою про інвестиції від 20.02.2015 і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 4.1 Договору поруки).

Відповідно до умов угоди про інвестиції, підписаної 20.02.2015 ТОВ "Гросер" (Забудовник) та ТОВ "ЮФ "Аккорд" (Інвестор) (далі - Угода), сторони дійшли згоди про спільну участь у завершенні будівництва і оздоблення виробничо-складського комплексу, що розташований на земельній ділянці площею 0,8013 га (кадастровий номер 3210500000:06:006:0016) за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 11, із отриманням у власність часток у Комплексі на умовах і в порядку, передбачених окремим договором, залежно від визначеного сторонами обсягу інвестування (п. 1.1 Угоди).

Відповідно до п. 8.1 Угоди, ця угода вважається укладеною з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і набирає чинності з моменту внесення першого інвестиційного внеску.

Задовольняючи позов ТОВ "Гросер" у частині стягнення коштів з ПАТ "УБІБ" та стягуючи з відповідача-1 на користь позивача 2 644 129,05 грн., місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач-1 безпідставно використав кошти в розмірі 2 644 129,05 грн. на покриття заборгованості за Кредитним договором № LV/U/04-0281, оскільки, Банк, у порушення вимог ст. 35 Закону України "Про іпотеку", не звертався до позивача з вимогою про сплату заборгованості за даним кредитним договором та повідомленням про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за ним, тоді як на вимогу ч. 7 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" та п. 6.3.2 Іпотечного договору-1 повинен був повернути позивачу решту коштів.

Щодо доданих до апеляційної скарги додаткових доказів - копії вимоги про погашення заборгованості № 442 від 15.04.2015, адресованої ТОВ "Гросер", в якій ПАТ "УБІБ" просить сплатити 2 852 563,13 грн. упродовж 30 днів з моменту цієї вимоги в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Продзернопром" за Кредитним договором № LV/U/04-0281, та копії квитанції кур'єрської доставки компанії "POST MEDIA" від 15.04.2015, доданої на підтвердження направлення відповідачем-1 зазначеної вимоги, суд апеляційної інстанції вказав таке.

У рядку "отримання доставлено" зазначеної квитанції наявний запис: 17.04.2015 відмова отримувача від вручення" без зазначення прізвища, імені, по-батькові та посадового становища особи, яка відмовилася від вручення відправлення, та особи, яка безпосередньо зробила цей запис.

Посилаючись на додану до відзиву на апеляційну скаргу відповідь Приватного підприємства "Пост Медіа" № 1 від 06.02.2017 на адвокатський запит від 25.01.2017, ТОВ "Гросер" зазначило, що у березні-квітні 2015 року на території м. Харкова та м. Києва не були наявні відділення або пункти приймання кореспонденції ПП "Пост Медіа". ПП "Пост Медіа" не здійснювало приймання до відправлення та доставку кореспонденції у м. Харків та м. Київ.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновків, що відповідачем-1 не доведено факт та дату отримання позивачем вимоги про погашення заборгованості ТОВ "Продзернопром" за Кредитним договором № LV/U/04-0281, виконання якого забезпечене Іпотечним договором-2, а отже, відповідач-1 не повідомляв позивача як майнового поручителя за Іпотечним договором-2 про порушення кредитного зобов'язання третьою особою-3 за Кредитним договором № LV/U/04-0281 у порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку", як і про намір укласти договір купівлі-продажу на підставі Іпотечного договору-2, та жодних дій в рамках реалізації іпотечного зобов'язання за Іпотечним договором-2 відповідачем-1 не вчинялося.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за відсутності повідомлення ТОВ "Гросер" як майнового поручителя за Іпотечним договором-2 про порушення основного кредитного зобов'язання ТОВ "Продзернопром", надісланого в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку", а також повідомлення про намір укласти договір купівлі-продажу на підставі Іпотечного договору-2, надісланого в порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку", у відповідача-1 відсутні правові підстави для направлення коштів, отриманих від продажу предмета іпотеки, на покриття інших зобов'язань, крім зобов'язань ТОВ "Авточист Плюс" та ТОВ "НВК ГРУПП", виконання яких було забезпечене Іпотечним договором-1.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 2 644 129,05 грн. з ТОВ "ЮФ "Аккорд", господарські суди попередніх інстанцій вказали про те, що будь-яких доказів на підтвердження здійснення інвестицій відовідачем-2 (внесення інвестиційного внеску), всупереч вимог ст.ст. 33, 43 ГПК України позивачем до матеріалів справи не надано, а отже, зазначена Угода не набрала чинності, відповідно, і Договір поруки, з огляду домовленості, обумовлені п. 4 Договору поруки, також не набрав чинності.

У зв'язку з цим, за висновками судів попередніх інстанцій, наразі відсутня правова підстава для стягнення з відповідача-2 як з поручителя грошових коштів у сумі 2 644 129,05 грн.

Проте висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України у мотивувальній частині рішення господарського суду вказуються обставини справи, встановлені господарським судом, доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом (п.п. 1, 2, 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України"), і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це, зокрема, і право на обґрунтоване рішення. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003).

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про іпотеку" предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем наступний іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед наступним іпотекодержателем не настав. При зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог.

Відхиляючи доводи відповідача-1 з посиланням на положення ст. 13 Закону України "Про іпотеку", суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що такі доводи не спростовують факт необхідності дотримання Банком вимог ст. 35 цього Закону щодо беззаперечного обов'язку іпотекодержателя звернутись з вимогою про усунення порушення та попередженням про звернення стягнення при застосуванні позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 7 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта коштів повертається іпотекодавцю.

Разом з тим, застосовуючи до спірних правовідносин положення ч. 7 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" та вказуючи про необхідність повернення відповідачем-1 решти коштів, що залишилася після розподілу коштів від продажу предмета іпотеки за Іпотечним договором-1, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що відповідно до вказаної норми розподіл коштів від продажу предмета іпотеки здійснюється між іпотекодержателем та будь-якими іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки. У цьому правовому аспекті належна правова оцінка спірним правовідносинам судами не була надана.

Крім того, у силу приписів ч. 7 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" кошти від продажу предмета іпотеки повертаються іпотекодавцеві, тільки якщо вони залишились після вищезазначеного розподілу коштів.

Проте, у порушення вимог ст. 43 ГПК України судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином (у тому числі на підставі первинних документів) питання щодо розмірів заборгованості за кожним Кредитним договором (№ LV/U/04-0253, № LV/U/04-0255, № LV/U/04-0281) на момент звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу. А тому висновки судів щодо залишку коштів після їх розподілу у порядку ч. 7 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" (щодо існування такого залишку та його розміру), є передчасними.

Також, апеляційним господарським судом не надано правової оцінки доводам відповідача-1, викладеним у доповненнях до апеляційної скарги, про те, що Закон України "Про іпотеку" не встановлює обов'язку для наступних іпотекодержателів направляти будь-які повідомлення іпотекодавцю у випадку, якщо первісним іпотекодержателем розпочато процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, натомість, відповідні повідомлення наступні іпотекодержателі направляють іпотекодавцеві тільки у разі, якщо вони перші бажають звернути стягнення на предмет іпотеки.

З урахуванням вищевикладеного, слід визнати передчасними також і висновки судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем-1 як Іпотекодержателем за Іпотечним договором-2 приписів ч. 1 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" (згідно з якою якщо договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір), оскільки такі висновки зроблені без надання правової оцінки цій обставині у контексті положень Закону України "Про іпотеку", які регулюють питання попередньої та наступної іпотек та щодо порядку здійснення розподілу коштів від продажу предмета іпотеки.

Також, слід зазначити, що апеляційним господарським судом не досліджено належним чином докази, надані учасниками судового процесу на підтвердження (спростування) обставин щодо надсилання відповідачем-1 на адресу позивача вимоги № 442 від 15.04.2015 про погашення заборгованості, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що судом при з'ясуванні даного питання було лише враховано пояснення позивача з цього приводу (без дослідження відповідних доказів).

Крім того, висновки судів попередніх інстанцій зроблені без з'ясування та урахування правових наслідків для відповідача-1 (як Іпотекодержателя за Іпотечним договором-2) у результаті реалізації предмета іпотеки, що відбулась.

Таким чином, оскаржувані судові рішення прийнято без належної правової оцінки спірних правовідносин з урахуванням вищевикладеного, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Отже, суди попередніх інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.

Враховуючи встановлені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають права касаційній інстанції встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2017 та рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2016 у справі № 905/2353/16 скасувати.

Справу № 905/2353/16 передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук