Ухвала суду № 66621661, 15.05.2017, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/1090/13-ц Провадження № 4-с/358/4/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2017 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

державного виконавця Ульвака О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» на дії старшого державного виконавця Богуславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_3 акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1», звернувшись до суду з даною скаргою, просить визнати рішення старшого державного виконавця Богуславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у провадженні № 51701873 від 27.02.2017 року неправомірним та скасувати вказану постанову, а також, зобовязати старшого державного виконавця Богуславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 поновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 358/1090/13-ц від 06.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1 банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») заборгованості за кредитним договором № ВЕ_КГ 100091460 від 17.01.2012 року в загальній сумі 32897 грн. 36 коп.

Свої вимоги заявник обґрунтувує тим, що на підставі рішення Богуславського районного суду Київської області, у Богуславському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було відкрито виконавче провадження № 51701873 по виконанню виконавчого листа № 358/1090/13-ц, виданого Богуславським районним судом Київської області 06.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1 банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») заборгованості за кредитним договором № BL_КГ100091460 від 17.01.2012 року в загальній сумі 32897,36 грн.

27.02.2017 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» з посиланням на те, що майно, на яке можливо звернути стягнення у боржника відсутнє.

Стягувач ПАТ «ВіЕйБі Банк» не погоджується із зазначеною постановою державного виконавця з наступних підстав.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 № 202/98-ВР вбачається, що працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 6 Розділу 1 наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень», під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Але жодним із вищевказаних прав для виконання рішення, державний виконавець не скористався, в тому числі не звернувся до суду з клопотанням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням, що свідчить про те, що виконавчі дії не проведені належним чином. Також державний виконавець поверхнево підійшов до виконання своїх обовязків, не в повному обсязі вчинив дії щодо пошуку майна та коштів боржника.

Представник заявника в судове засідання не зявився, але подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, що не перешкоджає розгляду скарги.

Старший державний виконавець Богуславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 у судовому засіданні висловив заперечення проти скарги та пояснив, що у процесі виконання вказаного виконавчого документу, було накладено арешт на все майно боржника, оголошено заборону на його відчуження та внесено дані відомості до відповідних Державних реєстрів. Однак згідно неодноразово сформованих інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, та запитів до органів місцевого самоврядування, майно, належне боржнику виявлено не було. Також рахунки боржника в установах банків та її місце отримання доходів не виявлені. Згідно інформації Іванівської сільської ради Богуславського району Київської області, боржник на території сільської ради зареєстрована, але на даний час не проживає, та майно, належне боржнику на території сільської ради відсутнє.

Крім того, 14.09.2015 року ухвалою Богуславського районного суду Київської області обмежено боржника у праві виїзду за кордон України, яка на даний час не скасована і перебуває на виконанні у Держаній прикордонній службі України.

Також, у п. 2 постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачеві від 27.02.2017 року, стягувачу було розяснено, що він має право повторно предявити виконавчий документ до виконання в строк до 27.02.2020 року.

Щодо вирішення питання про оголошення розшуку боржника, то державний виконавець погодився, що дану виконавчу дію необхідно було провести та оголосити розшук боржника ОСОБА_4, оскільки її місце перебування чи проживання у результаті вжитих заходів не було встановлено.

Суд, заслухавши старшого державного виконавця Богуславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 та дослідивши додані до скарги документи прийшов до висновку, що скарга публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

При цьому за змістом ч. 2 ст. 384, ч.1 ст. 385 ЦПК України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Судом встановлено, що на виконанні Богуславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебував виконавчий лист № 358/1090/13-ц, виданий 06 вересня 2013 року Богуславським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» боргу у сумі 32571 (тридцять дві тисячі пятсот сімдесят одну) гривню 64 копійки та 325 грн. 72 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього 32897,36 гривень.

19 липня 2016 року старшим державним виконавцем Богуславського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику в строк до 25 липня 2016 року з моменту винесення постанови самостійно виконати рішення суду.

19 липня 2016 року, 04 жовтня 2016 року та 27 лютого 2017 року старший державний виконавець Ульвак О.О. отримав відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта ОСОБА_4, згідно яких у боржника ОСОБА_4 відсутнє будь яке майно.

Згідно довідки № 540 від 27.10.2016 року, наданої сільським головою Іванівської сільської ради на вимогу про надання інформації № 4229/03-33 від 20.10.2016 року старшого державного виконавця Ульвака О.О. вбачається, що ОСОБА_4 дійсно зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1, але на території Іванівської сільської ради на даний час вона не проживає, також наявного майна, яке належить ОСОБА_4 на території сільської ради не має.

Крім того, із наданих старшим державним виконавцем Ульваком О.О. до свого заперечення документів вбачається, що під час виконання вищевказаного виконавчого листа, він провів наступні дії: отримав відповідь від Державної податкової служби України про джерела отримання доходів щодо боржника, від Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках боржником, від Пенсійного Фонду України про осіб боржників, які працюють за трудовими та цивільно правовими договорами, про останнє місце роботи, від адресно довідкового підрозділу територіального органу ДМС України УДМС України в Київській області, від МВС України, від Реєстру цивільних повітряних суден України станом на 27.02.2017 року.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження вбачається, що згідно постанови відділу Державної виконавчої служби Богуславського районного управління юстиції, 13 листопада 2013 року було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Також, згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вбачається, що постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.11.2013 року, було накладено арешт на все рухоме майно боржника та заборону на його відчуження.

За поданням старшого державного виконавця відділу ДВС Богуславського РУЮ ОСОБА_2, 14 вересня 2015 року ухвалою Богуславського районного суду Київської області було встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянці ОСОБА_4 до виконання грошового зобовязання, покладеного на неї.

Тобто, з викладеного вбачається, що державний виконавець здійснив ряд необхідних дій щодо пошуку майна, яке могло належати боржнику ОСОБА_4, але в повному обсязі не провів необхідні дії для виконання рішення, в тому числі щодо розшуку боржника, а також державним виконавцем не було зясовано, чи є у власності боржника нерухоме майно, яке могло бути зареєстроване в органах БТІ до 01.01.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.п. 2, 5 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобовязаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розяснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обовязки.

Як убачається із досліджених матеріалів виконавчого провадження з дня відкриття виконавчого провадження з 19 липня 2016 року і до 27 лютого 2017 року боржник ОСОБА_4 на виклики до державного виконавця не зявлялась і її місце знаходження не було встановлено.

Як наслідок, боржнику не було розяснено її права та обовязки, а також у боржника не було зясовано про наявність іншого рухомого майна чи грошових коштів, на які можливо було б звернути стягнення.

Такі дії державного виконавця по виконанню виконавчого листа №358/1090/13-ц, виданого Богуславським районним судом 06.09.2013 року не можливо розцінити, як проведені неупереджено, своєчасно і в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Оскільки старший державний виконавець на виконання вимог ч.1 ст.18, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» не вжив усіх можливих заходів примусового виконання рішення, не прийняв мір щодо встановлення місцезнаходження боржника шляхом оголошення його розшуку, суд приходить до висновку, що заявлені в скарзі вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 383-387 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 2, 18, 36 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» на рішення старшого державного виконавця Богуславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Богуславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачеві у провадженні №51701873 від 27.02.2017 року.

Зобовязати старшого державного виконавця Богуславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 поновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 358/1090/13-ц від 06.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1 банк» (ПАТ « ВіЕйБі Банк») заборгованості за кредитним договором № ВЕ_КГ 100091460 від 17.01.2012 року в загальній сумі 32897 грн. 36 коп. та виконати вимоги ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» і вчинити дії щодо отримання інформації щодо наявності у боржника нерухомого майна, яке могло бути зареєстроване в органах БТІ до 01.01.2013 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області протягом 5 днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Текст повної ухвали виготовлено 19 травня 2017 року.

Головуючий: суддя ОСОБА_5