Ухвала суду № 66620583, 22.05.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Д.М.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"22" травня 2017 р. Справа № 806/2364/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Майора Г.І.

Шевчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

представника позивача Сірої А.В.

представника відповідача Кузьміної К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" лютого 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_5 до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 23 червня 2014 року №0004811702.

В апеляційній скарзі Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга задоволення не підлягає.

Встановлено, що 28 березня 2014 року посадовими особами Житомирської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету фізичною особою ОСОБА_7 за період з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складений акт перевірки від 4 квітня 2014 року №2131/17-2/НОМЕР_1, що містить висновок про порушення ОСОБА_5:

- підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового Кодексу України, у результаті неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2012 рік;

- підпункту 164.2.7 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168, пункту 179.7 статті 179 Податкового Кодексу України, у результаті чого визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік у сумі 23882 грн. 37 коп.

Підставою для таких висновків перевіряючих Житомирської ОДПІ стало те, що за період з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року ОСОБА_5 отримано суму доходу у вигляді додаткового блага (анулювання (прощення) заборгованості) у розмірі 141771 грн. 60 грн. по валютному кредиту, відкритому в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

На підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 4 квітня 2014 року №2131/17-2/НОМЕР_1 Житомирською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2014 року №0004811702, яким ОСОБА_5 визначено зобов'язання у розмірі 23882 грн. 37 коп. основного платежу з податку на доходи фізичних осіб та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6140 грн. 59 коп., всього на загальну суму 30022 грн. 96 коп.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків у розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню згідно абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України та, відповідно, і не має відображатись платником податків у податковій декларації про майновий стан та доходи платника.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком. виходячи з наступного.

Встановлено, що 29 травня 2008 року між Акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" та ОСОБА_5 укладено договір №014/911/73/134008 про надання кредиту, згідно якого банк зобов'язується надати позивачу, а позивач зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит та сплатити проценти, комісії у порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Через несвоєчасну оплату кредиту банк нарахував позивачу пеню у розмірі 141771 грн. 60 коп. (17738,08 дол. США).

24 травня 2012 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомив ОСОБА_5 про те, що йому анульовано (прощенно) заборгованість у розмірі 141771 грн. 60 коп. (17738,08 дол. США) пені, нарахованої за користування кредитом.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Підпунктом "д" 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у відповідній редакції на момент виникнення правовідносин) доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

А відтак, слід дійти висновку про те, що на відміну від прощеного за кредитним договором боргу, скасована банком пеня не є доходом, отриманим як додаткове благо.

Згідно з абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, крім випадків, передбачених ст.165 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 2 Закону України від 7 грудня 2000 року №2121-III "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Статтею 605 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту, є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України, зокрема нормами Цивільного кодексу України.

Нарахування пені є лише засобом забезпечення виконання зобов'язання перед банком.

Прощена позивачу пеня не є його доходом та додатковим благом, оскільки, сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, а пеня ним не отримується, при цьому банківська установа вправі на свій розсуд визначити доцільність її стягнення.

Отже, пеня, нарахована боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Верховним Судом України розглядалася справа з аналогічних правовідносин і у постанові №21-1364а15 від 16 вересня 2015 року Верховний Суд України не знайшов підстав для перегляду судових рішень за винятковими обставинами у справі, оскільки судові рішення були ухвалені за різних обставин справи. При цьому у справі яка розглядалася суди дійшли висновку, що прощена пеня не є доходом фізичної особи та додатковим благом, оскільки нарахування пені є засобом забезпечення виконання договірних зобов'язань, проте сума нарахованої пені не отримується боржником в грошовій формі, а банк вправі як стягувати її, так і не стягувати. Пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК, який підлягає оподаткуванню згідно з абзацом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків у розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню згідно абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України та, відповідно, і не має відображатись платником податків у податковій декларації про майновий стан та доходи платника.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" лютого 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Ю.Бучик

судді: Г.І. Майор

С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "22" травня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_5 АДРЕСА_1

3- відповідачу: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

4-третій особі: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" - вул. Перемоги,10,м.Житомир,10014

5 - представнику позивача: адвокат Сіра А.В. АДРЕСА_2