ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2017 р.м. ОдесаСправа № 821/135/17
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Федусика А.Г.
За участю: секретаря - Брижкіної І.О.
представника апелянта - Колганової Ю.М. (довіреність від 21.04.2017 року)
представника апелянта - Ярмощук К.С. (довіреність від 17.05.2017 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 07.12.2016 року №0010191201 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у сумі 37 499,99 грн.; визнати протиправними дії Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, які полягають у нарахуванні ПАТ «Херсонська ТЕЦ» пені у сумі 255 752,93 грн.; зобов'язати Херсонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області вчинити дії по скасуванню неправомірно нарахованої пені в сумі 255 752,93 грн. шляхом приведення у відповідність інтегрованої картки ПАТ «Херсонська ТЕЦ» стосовно відомостей з ПДВ; визнати протиправними дії Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, які полягають у зарахуванні коштів, що надійшли до бюджету з рахунку в СЕА ПДВ згідно платіжного доручення Держказначейства від 30.11.2016 року №8783401, не в рахунок погашення податкового зобов'язання з ПДВ, а на погашення нарахованої 30.11.2016 року пені у сумі 255 752,93 грн.; зобов'язати Херсонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області вчинити дії по зарахуванню коштів, що надійшли до бюджету з рахунку в СЕА ПДВ згідно платіжного доручення Держказначейства від 30.11.2016 року №8783401, в рахунок погашення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 255 752,93 грн. шляхом приведення у відповідність інтегрованої картки ПАТ «Херсонська ТЕЦ» стосовно відомостей з ПДВ; визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 05.12.2016 року №4502-17; визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №620 від 06.12.2016, прийняте Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.
В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість та наявність у позивача заборгованості з цього податку не відповідають дійсності, а отже у відповідача не було підстав для винесення оскаржуваних рішень, у зв'язку із чим ці рішення підлягають скасуванню, а відомості в електронній системі адміністрування по підприємству щодо вказаного податку мають бути приведені у відповідність до вимог чинного законодавства.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційні скарзі Приватне акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області проведено камеральну перевірку ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» з питань своєчасності сплати податку на додану вартість по декларації з ПДВ за березень 2016 року, за результатами якої складено акт від 23.11.2016 №1146/21-03-12- 01/00131771.
Зазначеною перевіркою встановлено порушення ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, в результаті чого позивач несвоєчасно здійснив сплату зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 374 999,88 грн. за березень 2016 року, кількість днів затримки склала 25 календарних днів.
На підставі виявлених порушень Херсонською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.12.2016 року №0010191201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10% від основного зобов'язання, а саме у сумі 37 499,99 грн.
Також, відповідачем нараховано пеню з ПДВ (КБК 14010100) в сумі 255752,93 грн. та 08.12.2016 року ПАТ «Херсонська ТЕЦ» отримано податкову вимогу від 05.12.2016 року №4502-17 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з основного платежу ПДВ за жовтень 2016 року у розмірі 255 752,93 грн., що утворились станом на 04.12.2016 року.
Враховуючи наявну у підприємства заборгованість з цього податку, відповідач склав акт опису майна ПАТ «Херсонська ТЕЦ» у податкову заставу від 06.12.2016 року №602/21-03-17-02-12 та прийняв рішення про опис майна у податкову заставу від 06.12.2016 №620.
Посилаючи на те, що визначена відповідачем сума боргу виникла саме в результаті неправомірних дій та бездіяльності контролюючого органу, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування позивачу зобов'язань відбулось у відповідності до вимог чинного законодавства, а оскільки обов'язок сплати податку не має виключень, в тому числі щодо відсутності винних дій платника, що призвели до виникнення податкового боргу, позовні вимоги є необґрунтованими та підстави для їх задоволення відсутні.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи та не узгоджуються із нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, з огляду на наступне.
Відповідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У відповідності до п. 4 розділу 3 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом від 05.12.2013 року №765, нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.
Пунктом 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строк визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно із пп. 129.4. ст. 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із рахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного: банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.
Відповідно до п. 129.5 ст. 129 Податкового кодексу України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.
Також, відповідно до п. 87.1, 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника, податковий та індивідуальний податковий номер платника та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету. Порядок формування та надсилання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики.
Разом з цим, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року підприємство визначило грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 4 981 766 грн. (реєстраційний № 9059767307 від 19.04.2016) по строку сплати 30.04.2016 року.
Оскільки станом на 31.03.2016 ПАТ «Херсонська ТЕЦ» мало переплату з податку на прибуток підприємств (КБК 11020100) в розмірі 4 683 914,28 грн., керуючись ст. 43 Податкового кодексу України ПАТ «Херсонська ТЕЦ» 07.04.2016 року звернулось до Херсонської ОДПІ із заявою від 06.04.2016 року №05-1/843 про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 4 000 000 грн. на поточний рахунок підприємства.
Відповідно до п. 14.1.115 ст. 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Згідно із пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Згідно п. 43.2 ст. 42 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Пунктом 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Відповідно до п. 6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, який затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21 грудня 2010 року № 974/1597/499, платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку подається заява в довільній формі, обов'язковим реквізитом якої є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково або надміру сплачені, зокрема, і погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів.
Згідно з п. 7 вказаного Порядку за платежами, належними державному бюджету, орган державної податкової служби в строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує та передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному територіальному органу Державного казначейства України.
Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом завірення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу державної податкової служби.
Орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, територіальному органу Державного казначейства України.
Пунктом 10 Порядку № 974 визначено, що на підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України здійснюють повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року №226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за №1000/7288.
Колегія суддів враховує, що правомірність вимоги позивача про зарахування надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток на поточний рахунок товариства та порушення відповідачем вимог ст. 43 Податкового кодексу України, п. 6,7 Порядок №974 при вирішенні цього питання та бездіяльність у вчиненні дій щодо повернення підприємству вказаних коштів встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, у справі №821/764/16.
Колегія суддів вважає, що в силу приписів ст. 72 КАС України встановлена судовим рішенням правомірність заявлення позивачем вимоги про зарахування коштів в рахунок погашення зобов'язання та протиправна бездіяльність органу у реалізації цього права платника, беззаперечно свідчить про безпідставність неврахування органом наявної у платника переплати з податку, а отже і про необґрунтованість податкових відомостей щодо зобов'язань платника, наявності відповідних даних про порушення платником правил оподаткування, в тому числі даних щодо порушення термінів сплати зобов'язання, його наявності, а відтак - і про необґрунтованість оскаржуваних податкового повідомлення-рішення, вимоги та рішення про опис майна позивача у податкову заставу.
За правилами ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист, зокрема, прав та інтересів, зокрема, юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
З урахуванням наведених норм процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що виникнення податкового боргу відбулось через протиправну бездіяльність контролюючого органу, протиправного позбавлення позивача права на погашення зобов'язання шляхом зарахування переплати з податку, що в силу ст. 2 КАС України є підставою для вжиття судом заходів захисту порушених прав та інтересів шляхом задоволення позову.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» - задовольнити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року - скасувати.
Ухвалити у справі нову постанову, якою адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Херсонської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 07.12.2016 №0010191201 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у сумі 37 499,99 грн.
Визнати протиправними дії Херсонської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, які полягають у нарахуванні ПАТ «Херсонська ТЕЦ» пені у сумі 255752,93 грн.
Зобов'язати Херсонську ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області вчинити дії по скасуванню неправомірно нарахованої пені в сумі 255752,93 грн. шляхом приведення у відповідність інтегрованої картки ПАТ «Херсонська ТЕЦ» стосовно відомостей з ПДВ.
Визнати протиправними дії Херсонської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, які полягають у зарахуванні коштів, що надійшли до бюджету з рахунку в СЕА ПДВ згідно платіжного доручення Держказначейства від 30.11.2016 № 8783401, не в рахунок погашення податкового зобов'язання з ПДВ, а на погашення нарахованої 30.11.2016 пені у сумі 255752,93 грн.
Зобов'язати Херсонську ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області вчинити дії по зарахуванню коштів, що надійшли до бюджету з рахунку в СЕА ПДВ згідно платіжного доручення Держказначейства від 30.11.2016 №8783401, в рахунок погашення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 255752,93 грн. шляхом приведення у відповідність інтегрованої картки ПАТ «Херсонська ТЕЦ» стосовно відомостей з ПДВ.
Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 05.12.2016 №4502-17, прийняту Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.
Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №620 від 06.12.2016, прийняте Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Повний текст постанови складено та підписано 22.05.2017 року.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
А.Г. Федусик
Судове рішення № 66619768, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.05.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 821/135/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: