Ухвала суду № 66619699, 16.05.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 513/672/16-а

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Домусчі С.Д., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на постанову Саратського районного суду Одеської області від 08 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання протиправним розпорядження про відмову у проведенні перерахунку пенсії, про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та сплатити різницю між фактично виплаченою пенсією та перерахованою, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою від 08 вересня 2016 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Саратський районний суд Одеської області в повному обсязі задовольнив адміністративний позов позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області:

- визнав протиправним розпорядження управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області від 27 травня 2016 року № 128154 про відмову у проведенні позивачу перерахунку пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року призначення пенсії за віком;

- зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області здійснити перерахунок пенсії за віком позивачу, починаючи з 07 квітня 2016 року, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, які передують року звернення із заявою про призначення пенсії;

- зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області сплатити різницю між фактично отриманою та призначеною позивачу пенсією за віком з 07 квітня 2016 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, які передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, та виплачувати пенсію у перерахованому розмірі;

- допустив негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місць;

- стягнув за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на користь позивача судові витрати у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна гривня) 21 копійка.

Не погоджуючись з постановою суду, управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою від 15 березня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд визнав не поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які були зазначені в клопотанні про поновлення строку, доданому до апеляційної скарги, та залишив без руху апеляційну скаргу і надав строк, протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали для зазначення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надання доказів на підтвердження поважності цих причин.

Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 року отримана апелянтом 04.04..2017 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 6550102748486).

У строк встановлений апеляційним судом правонаступник апелянта управління пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області - Саратське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області, надало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому, у якості інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначило відсутність належного фінансування у 2016 році, звільнення з 01.01.2017 року пенсійних органів від сплати судового збору, та хронологію подій подання попередніх двох апеляційних скарг. Проте ці підстави вже були зазначені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження доданому до апеляційної скарги, та визнані неповажними ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 року, а тому не можуть бути іншими причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Подане на виконання ухвали апеляційного суду, правонаступником апелянта клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить обґрунтувань пропуску строку на апеляційне оскарження в період з 07 по 14 грудня 2016 року, а цитування норм права не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Так само як і не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження посилання на судові рішення ЄСПЛ.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 29.10.2015 р. у справі «Устименко проти України (заява № 32053/13) (п. 46) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Також в п. 47 цього рішення Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

За таких обставин, оскільки наведені правонаступником апелянта, на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 15.03.2017 року, інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, то у суду відсутня можливість відновити пропущений апелянтом процесуальний строк з належним обґрунтуванням, а тому, з урахуванням приписів абз. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України, має бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ч. 4, 7 ст. 189, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на постанову Саратського районного суду Одеської області від 08 вересня 2016 року по справі № 513/672/16-а.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції

Суддя: Домусчі С.Д.