Постанова № 66618683, 18.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3104/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І. О.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Парінова А .Б., Губська О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, старшого інспектора Державної патрульної служби третього взводу роти спеціального призначення полку Державної патрульної служби управління Державної автомобільної інспекції міста Києва Андрушка Ігоря Михайловича, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів державне підприємство «Розвиток», товариство з обмеженою відповідальністю «Оллин Плюс» про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, старшого інспектора Державної патрульної служби третього взводу роти спеціального призначення полку Державної патрульної служби управління Державної автомобільної інспекції м. Києва Андрушка І.М. про визнати протиправною бездіяльності УДАІ ГУМВС України в м. Києві щодо невнесення до інформаційно-аналітичних систем відомостей про зняття арешту та припинення розшуку належного ОСОБА_3 автомобіля AUDI A4 1.8 T 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, згідно постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції Пащенко Д.В. від 18.06.2013 року № 38026318 про закінчення виконавчого провадження; визнання протиправними дій інспектора Державної патрульної служби Андрушка І. М. щодо затримання 06.09.2013 року вказаного автомобіля та доставлення його на спеціальний майданчик; зобов'язання відповідачів солідарно відшкодувати позивачу нанесену незаконними діями матеріальну шкоду в розмірі 1303, 00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність УДАІ ГУ МВС України в м. Києві щодо несвоєчасного внесення до інформаційно-аналітичних систем відомостей про зняття арешту та припинення розшуку належного ОСОБА_3 автомобіля AUDI А4 1.8 Т 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, згідно постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції Пащенко Д. В. від 18.06.2013 року № 38026318 про закінчення виконавчого провадження. Зобов'язано УДАІ ГУМВС України в м. Києві відшкодувати ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду у розмірі 1303, 00 грн. В решті позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.12.2015 року касаційну скаргу управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, особу, що з'явилась, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, однак, оскаржувану постанову суду - змінити в частині мотивування з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, згідно постанови від 12.06.2013 р. ВП № 38026318 старшим державним виконавцем ВДВС Солом'янського районного управління юстиції Пащенко Д. В. було оголошено розшук майна: автотранспортний засіб марки AUDI, модель: А4 1,8 Т., рік випуску: 2006 р., колір: сірий, ДНЗ: НОМЕР_1, свідоцтво: НОМЕР_2 від 20.04.2007 р., що належить боржнику: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.06.2013 р. № 38026318 державним виконавцем припинено чинність арешту майна боржника, накладеного постановою про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП № 38026318 від 12.06.2013 р., ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві та скасовано розшук майна боржника, накладений постановою про розшук майна боржника, ВП № 38026318 від 12.06.2013 р. ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві.

Постанова про закінчення виконавчого провадження від 18.06.2013 р. № 38026318 отримана відповідачем 27.08.2013 р. за вх. № 24025.

Відповідно до акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу 06.09.2013 р. старшим інспектором ДПС 3 взводу роти СП полку ДПС ДАІ старшим лейтенантом міліції Андрушком І. М. у позивача було вилучено належний йому автомобіль НОМЕР_1 (а. с. 17 Т. 1).

Згідно листа УДАІ ГУ МВС України в м. Києві арешт з автомобіля органами МВС знято 23.09.2013 р.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про невизначеність на законодавчому рівні строку для внесення інформації відповідачем до ІІПС.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

За нормами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-ХІV (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

У відповідності до п. 4.3 Положення про Інтегровану інформаційно-пошукову систему органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 12.10.2009 р. № 436, розпорядником ІІПС є Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення МВС.

Повноваження розпорядника ІІПС на регіональному рівні надаються управлінням (відділам) інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС, УМВС.

Завдання розпорядника - управління ІІПС та відповідними складовими системи, контроль за формуванням та підтриманням в актуальному стані інформаційних ресурсів ІІПС, надання користувачам прав доступу до ІІПС, ведення їх обліку, вживання заходів щодо розвитку і вдосконалення ІІПС.

Користувачі ІІПС - працівники ОВС, яким розпорядником ІІПС відповідно до вимог чинного законодавства надано право доступу до інформації в ІІПС (п. 4.4).

Адміністратор ІІПС - керівник структурного підрозділу Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення, відповідальний за експлуатацію ІІПС. Повноваження адміністратора ІІПС на регіональному рівні надаються керівникові структурного підрозділу управління (відділу) інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС, УМВС, відповідальному за експлуатацію регіонального вузла ІІПС (п. 4.5).

Організаційно-кадрове забезпечення, створення, функціонування та розвиток ІІПС здійснюється Департаментом інформаційно-аналітичного забезпечення МВС, управліннями (відділами) інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС, УМВС та відділами (секторами) інформаційно-аналітичного забезпечення районних, міських, лінійних управлінь (відділів) ГУМВС, УМВС (п. 5.5).

У відповідності до п. 37 ч. 4 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 341 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державтоінспекція відповідно до покладених на неї завдань веде автоматизований облік, накопичення, оброблення та використання даних про транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації органами Державтоінспекції, в тому числі відповідних даних про митне оформлення та нотаріальне посвідчення угод щодо них, інформації правоохоронних органів про перебування транспортних засобів у розшуку, під арештом тощо, а також даних, що надходять до органів МВС в рамках міжнародного співробітництва у сфері боротьби із злочинністю.

З огляду на викладене, діючим законодавством на відповідача покладено обов'язок щодо накопичення даних про перебування ТЗ у розшуку на підставі інформації правоохоронних органів, в даному випадку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві.

Внесення цих даних в ІІПС на відповідача діючим законодавством не покладено.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про неналежність відповідача у частині визнання протиправною бездіяльності щодо пітримання ІІПС у актуальному стані.

Дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо несвоєчасності направлення повідомлення про зняття арешту з автомобіля та неналежності органу, до якого була направлена така інформація, колегією суддів в межах даного спору не досліджуються зважаючи на його предмет.

Таким чином, у даній справі бездіяльність управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві щодо невнесення до інформаційно-аналітичних систем відомостей про зняття арешту та припинення розшуку автомобіля відсутня, зважаючи на відсутність таких повноважень у відповідача.

Щодо посилання Андрушка І. М. в акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу 06.09.2013 р. на постанову державного виконавця № 648/31 від 05.07.2013 р., колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи наявний лист ВДВС Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві від 18.06.2013 р. з ідентичним номером.

Зважаючи на те, що згідно ч. 2 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою КМ України від 7 грудня 2008 р. № 1102 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», уповноважена особа Державтоінспекції негайно тимчасово затримує такий транспортний засіб та доставляє на спеціальний майданчик чи стоянку, колегія суддів вважає, що дії інспектора є правомірними.

У відповідності до ч. 1 ст. 40 Закону № 606 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.

В той же час, помилкове зазначення відповідачем у вказаному акті назви документа та його дати не знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з вилученням транспортного засобу, позаяк, не нівелює перебування ТЗ позивача в розшуку станом на 06.09.2013 р.

Щодо мотивів прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення колегія суддів зауважує, що з огляду на принцип верховенства права відсутність для суб'єкта владних повоноважень чітко встановленого строку для внесення відповідних відомостей в інформаційні системи є дискреційними повноваженнями доти, доки така бездіяльність не почне порушувати права людини.

З огляду на це, колегія суддів не допускає висновку про те, що така бездіяльність може бути виправдана органами правосуддя.

Щодо стягнення збитків на користь позивача, колегія суддів зауважує, що у відповідності до ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Таким чином, у задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити у зв'язку з некоректністю заявлених позовних вимог до органів та посадових осіб, що не є суб'єктами завдання збитків позивачу у випадку їх наявності.

Відтак, доводи апеляційної інстанції не спростовують позицію суду першої інстанції, проте, мотиви, які були використані судом першої інстанції при ухваленні законного рішення, суперечать нормам матеріального права, з огляду на що підлягають зміні.

У відповідності до п. 1 статті 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення частково не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, однак, до неправильного вирішення справи це не призвело, а тому наявні підстави для його зміни в мотивувальній частині.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 203, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПО С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, старшого інспектора Державної патрульної служби третього взводу роти спеціального призначення полку Державної патрульної служби управління Державної автомобільної інспекції міста Києва Андрушка Ігоря Михайловича, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів державне підприємство «Розвиток», товариство з обмеженою відповідальністю «Оллин Плюс» про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року змінити в частині мотивування.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя О. А. Губська Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови виготовлено 22.05.2017 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.