Постанова № 66618584, 18.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/794/17 Головуючий у 1-й інстанції: Жук М. І.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на додаткову постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ; зобов'язання скласти висновок та прийняти рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Крім того, позивач заявляв клопотання про встановлення відповідачу строку для подачі до суду звіту про виконання судового рішення.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_3 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

В решті позовних вимог відмовлено.

Додатковою постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 березня 2017 року зобов'язано Головне управління Національної поліції у Чернігівській області у порядку визначеному пунктом 15 Розділу ХI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» призначити та виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у розмірі, що встановлений ст.23 Закону України «Про міліцію»; зобов'язано Головне управління Національної поліції у Чернігівській області у двохмісячний строк з моменту набрання додатковою постановою законної сили подати до Деснянського районного суду міста Чернігова звіт про виконання основного та додаткового судових рішень по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправної, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 р. апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення, постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2017 року у залишено без змін.

Вказана ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 р. набрала законної сили 27.04.2017 р.

Не погоджуючись з додатковою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, додаткову постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану додаткову постанову суду - скасувати з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо, в тому числі, щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, у прохальній частині позову позивач просив зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до ч. 1 п. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Колегія суддів зауважує, що оскільки позивач звернувся до відповідача 21.12.2016 р., право позивача на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку № 4 та Закону № 580 є безумовним, про що і було заявлено позивачем у своєму позові.

В той же час, у заяві про уточнення заяви про ухвалення додаткового судового рішення, зареєстрованій судом першої інстанції за вх. № 9835 від 06.03.2017 р., позивач просив ухвалити додаткову постанову щодо вимоги про зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу у порядку, визначеному пунктом 15 Розділу ХI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у розмірі, що встановлений ст.23 Закону України «Про міліцію».

Таким чином, у вказаній заяві позивач, фактично, змінив предмет позову, що на стадії ухвалення додаткового судового рішення є неприпустимим.

Суд першої інстанції розглядаючи по суті нові позовні вимоги цієї обставини не врахував, що призвело до неправильного вирішення питання.

Крім того, в мотивувальній частині постанови від 16 лютого 2017 року судом першої інстанції надано оцінку клопотанню позивача про зобов'язання подати звіт та визнано таке клопотання безпідставним у зв'язку з відсутністю у суду підстав вважати, що рішення виконане не буде (а. с. 34).

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції безпідставно визначено питання про зобов'язання подати звіт як таке, щодо якого не вирішено питання.

У відповідності до п. 10 постанови Пленуму ВАС України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 р. № 7 резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити: висновок суду про задоволення позову (клопотання, подання), апеляційної чи касаційної скарги повністю або частково чи відмову в його (її) задоволенні повністю або частково, чи залишення його (її) без задоволення; висновок суду по суті вимог; розподіл судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження; встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Зважаючи на те, що питання про здійснення судового контролю вирішується виключно за ініціативою суду і виключно під час ухвалення рішення по суті позовних вимог, а також те, що резолютивна частина судового рішення повинна відображати вирішення питання щодо подання звіту тільки у випадку висновку суду про необхідність його подання, колегія суддів вважає доводи апелянта в цій частині також обґрунтованими, а оскаржуване рішення таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції та приймаються колегією суддів в якості належних.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на те, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення не стосується предмету спору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 206, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на додаткову постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Додаткову постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 березня 2017 року скасувати.

В задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

(Повний текст постанови виготовлено 22.05.2017 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.