Постанова № 66618275, 19.05.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19 травня 2017 року 14:58 № 826/16816/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", (далі - позивач, ПАТ "Укргазвидобування"), до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, (далі - відповідач), третя особа - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, (далі - третя особа, ДАБІ у Полтавській області), про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження від 04 жовтня 2016 року ВП №52574274, (далі - оскаржувана постанова).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем з порушенням вимог, передбачених нормами Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавчий документ, з приводу примусового виконання якого прийнято оскаржувану постанову, не набрав законної сили.

Представники відповідача та третьої особи у відповідні судові засідання не прибули, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за їх відсутності та/або письмові заперечення проти позову (пояснення) до суду не надійшли.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Головним державним виконавцем відповідача Мороз Л.Є. 04 жовтня 2016 року прийнято оскаржувану постанову щодо примусового виконання постанови №П-19-16-10/1016-6,2, виданої 06.05.2016 року ДАБІУ Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві (далі - Постанова №П-19-16-10/1016-6,2), про стягнення штрафу у сумі 130500,00 грн.; стягувач - ДАБІ у Полтавській області, боржник - ПАТ "Укргазвидобування".

У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, станом на час прийняття оскаржуваної постанови, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон).

Так, відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 6, абз. 2 ч. 2 ст. 11, ч. 1, п.п. 6, 8 ч. 2 ст. 17, ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону, в редакції станом на час прийняття оскаржуваної постанови, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Тобто, у випадку пред'явлення до відповідного органу державної виконавчої служби до виконання виконавчого документу, строк пред'явлення якого до виконання не закінчився та він відповідає вимогам, передбаченим Законом, державний виконавець зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього такого виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Позивач стверджував, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки Постанова №П-19-16-10/1016-6,2 від 06.05.2016 р., з виконання якої відкрито виконавче провадження, не набрала законної сили.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Водночас, згідно зі ст. 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Виходячи із вищезазначеного, у випадку не оскарження позивачем до 21 травня 2016 року (включно) Постанови №П-19-16-10/1016-6, вона б набрала законної сили 22 травня 2016 року.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 20 травня 2016 року позивачем оскаржено (шляхом надсилання позову) в Окружному адміністративному суді міста Києва Постанову №П-19-16-10/1016-6.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2016 р. в адміністративній справі 826/8001/16 за позовом ПАТ "Укргазвидобування" до Головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Темченко Людмили Степанівни, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови відкрито провадження у справі.

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи, судове рішення в адміністративній справі 826/8001/16 не прийнято, а тому Постанова №П-19-16-10/1016-6 законної сили не набрала.

Таким чином, враховуючи те, що Постанова №П-19-16-10/1016-6, по примусовому виконанню якої оскаржуваною постановою відкрито виконавче провадження, не набрала законної сили, а тому суд приходить до висновку про протиправність вказаної оскаржуваної постанови та необхідність її скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, про визнання протиправною та скасування постанови є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 181 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Л.Є. про відкриття виконавчого провадження від 04 жовтня 2016 року ВП №52574274.

3. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (код ЄДРПОУ 30019775) сплачений ним судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34967593).

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.Т. Шрамко