Постанова № 66618024, 18.05.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/497/17

18 травня 2017 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

при секретарі судового засідання Заблоцька І.І.

за участю:

Позивача ОСОБА_1

Представника позивача ОСОБА_2

Представника відповідача Маслюх О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, скасування постанов про накладення штрафу та припису,

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (надалі Позивач, СПД ОСОБА_1.) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Тернопільській області (надалі Відповідач, Управління Держпраці), в якому просить:

- Визнати дії Відповідача щодо накладення штрафу на Позивача неправомірними;

- Визнати незаконним та скасувати Постанови Управління Держпраці у Тернопільській області № ТЕ 25/19-01-40/021 від 22.02.2017 року про накладення штрафу, передбаченого абз. 3 ч.2 ст.265 КЗпП України за порушення ст.108 КЗпП України, ст.115 КЗпП України, ст.24 ЗУ «Про оплату праці» та постанови про накладення штрафу № ТЕ 25/119-01-40/021 від 22.02.2017 року передбаченого абз. 8 ч.2 ст.265 КЗпП України за порушення ч.2 ст.30 «Про оплату праці», ч.1 ст. 47 КЗпП України, ч.1 ст.116 та ст..83 КЗпП України; припис № 19-01-40/021-021 від 20.01.2017 року.

У судовому засіданні Позивач, представник Позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити у повному обсязі та пояснили наступне. Посадовими особами Управління Держпраці у Тернопільській області не вимагалися документи щодо ведення обліку роботи найманих працівників, хоча табелі обліку робочого часу наявні в архіві. До того ж, відповідно до трудових договорів, укладених зі сторожами встановлено час виконання робіт 40 годин у тиждень (тобто 5 робочих днів по 8 годин) а відтак на цій підставі можна зробити висновок, що доплата у нічний час не підлягає до виплати. Строки виплати заробітної плати найманим працівникам визначені нормативним актом - наказом роботодавця і погодженим відповідно до норми ст.115 КЗпП України з представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом. Додатково пояснив, що компенсація за невикористану відпустку звільненому працівнику не виплачувалась у зв'язку із тим, що відпустка була ним використана. Зазначили, що під час розгляду справи про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, сам Позивач був відсутній, а відтак позбавлений права на доказування своєї невинуватості та правомірності здійснення своєї діяльності у відповідності до чинного законодавства України. До того ж, вказав, що фактично позапланова перевірка здійснювалась не за місцем здійснення підприємницької діяльності, а на місці, де ОСОБА_1 як фізична особа є керівником юридичної особи ТОВ МЖК " Ірлага" і він не зобов'язаний за цим місцем роботи зберігати документи, які відносяться до здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, чим порушено порядок проведення позапланової перевірки та неправомірно накладено на Позивача адміністративний штраф, а відтак позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Пояснила, що за результатами проведеної перевірки було складено акт від 20.01.2017 року № 19-01-40/021 та припис від 20.01.2017 року № 19-01-40/021-021. У даному акті, згідно наданих кадрових та бухгалтерських документів для перевірки, зафіксовані порушення законодавства про працю, відповідальність за які передбачена ст..265 КЗпП України. Відтак, з метою реалізації державної політики з питань нагляду за додержанням законодавства про працю, захисту конституційних прав найманих працівників на належні умови праці, визначені Конституцією України та законами України, вважають, оспорювані постанови та припис винесені правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства , є обґрунтованими, а у позові слід відмовити.

Суд, заслухавши пояснення Позивача, представника Позивача, представника Відповідача, пояснення свідка, проаналізувавши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, встановив наступні факти.

Спірні правовідносини регулюються у відповідності до Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП України), Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року за № 509 (із врахуванням змін та доповнень у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року за № 55 (надалі Порядок №509), Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року № 390.

Згідно ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96) основними завданнями Держпраці, зокрема є здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до Положення про Управління Держпраці у Тернопільській області, затвердженого Наказом Державної служби України з питань праці від 04.02.2016 року №8, Управління Держпраці у Тернопільській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їх підпорядковується та є державним органом виконавчої влади , що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, з метою захисту конституційних прав найманих працівників на належні умови праці, визначені Конституцією України та законами України.

Абз. 3 ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Згідно зі частинами першою та другою ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Так, згідно пункту 2 Порядку № 390 право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Пункт 3 Порядку № 390 передбачає, що інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

П. 7 Порядку № 390 передбачено, що за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

У відповідності до Наказу № 30 від 17.01.2017 року «Про проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1.», головними державними інспекторами Шевчуком Ю.Н., Галько З.Р., Позняк Н.О., з 18.01.2017 року по 20.01.2017 року проводилась позапланова перевірка з питань визначених у заяві ОСОБА_4 від 23.12.2016 року в діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_5. У відповідності до цього Наказу 17.01.2017 року було видано направлення на проведення перевірки суб'єкта господарювання за № 4.1./040/013.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2017 року посадовими особами Управління Держпраці у Тернопільській області проведено позапланову перевірку додержання Позивачем законодавства про працю. Підставою для проведення позапланової перевірки була заява працівника ОСОБА_4 до Управління Держпраці у Тернопільській області, у якій було зазначено по порушення роботодавцем ФОП ОСОБА_1 таких соціальних гарантій найманих працівників як оплата праці, порядок проведення розрахунку при звільненні, порушення норм робочого часу і часу відпочинку. акті перевірки, складеного 20.01.2017 року виявлені наступні порушення:

- ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» - підприємець ОСОБА_1 не надав жодних документів про ведення ним обліку роботи найманих працівників (табель обліку робочого часу, наряд на виконані роботи)

- ст.108 КЗпП України - у відомостях про нарахування зарплати за період з квітня по листопад 2016 року відсутня доплата за роботу у нічний час сторожам ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7

- ч.1 та 2 ст. 115 КЗпП України, ч.1.ст.24 Закону України «Про оплату праці» - строки виплати заробітної плати нормативним актом роботодавця (наказом) не встановлені. Як наслідок, упродовж квітня листопада 2016 року заробітна плата найманим працівникам виплачувалась один раз на місяць, без виплату авансу та пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Під час проведення перевірки не надано відомості щодо нарахування і виплати заробітної плати найманим працівникам за грудень 2016 року

- ч.1 ст.47, ч.1 ст.116 КЗпП України - згідно поданої 26.10.2016 року заяви, наказом від 26.10.2016 року №4-к ОСОБА_4 був звільнений з роботи за згодою сторін 31.10.2016 року, однак виплата належних йому від підприємця сум, а саме компенсація за всі невикористані ним дні відпустки не була нарахована і не виплачена у день звільнення (заява, наказ та відомість нарахування зарплати за жовтень 2016 року.

- ст..83 КЗпП України ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах із підприємцем ОСОБА_1 з 20.04.2016 року по 31.10.2016 року При звільненні йому належала компенсація за 12 календарних днів невикористаної щорічної відпустки, виплата якої не була проведена.

Вказаний акт отримано 20.01.2017 року та підписаний Позивачем. Як вбачається з самого акту перевірки, адресою провадження діяльності Позивача зазначено: АДРЕСА_1. Судом встановлено, що юридичною адресою і адресою здійснення підприємницької діяльності Позивача є АДРЕСА_2 що підтверджується Випискою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Свідоцтвом про Державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_1 від 09.10.2008 р..

20.01.2017 року головним державний інспектором Управління Держпраці у Тернопільській області Шевчуком Ю.Н. за результатами проведення позапланової перевірки винесено припис № 19-01-40/021-021, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_1 забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи, відповідно до вимог ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці», встановити доплату сторожам за роботу у нічний час, відповідно до вимог ст108 КЗпП України, виплату заробітної плати найманим працівникам привести у відповідність до вимог ст..115 КЗпП України, а також при звільненні працівника виплачувати йому компенсацію за всі невикористані ним дні відпустки, відповідно до вимог ст. 83 КЗпП України та у строки встановлені ч.1 ст.116 КЗпП України. У строк до 20.02.2017 року Позивачу необхідно було письмово проінформувати Управління Держпраці у Тернопільській області про виконання вимог припису. Відповідно до ч.8 ст. 7 Закону № 877-V припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Судом встановлено, що Відповідач згідно покладених на нього завдань видає в установленому порядку обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства. Відповідачем вина позивача щодо вказаних в акті позапланової перевірки порушень належними та допустимими доказами не підтверджена, з огляду на те, що не заперечувалось ні Позивачем, ні свідком у справі - головним інспектором Управління Держпраці у Тернопільській області Шевчуком Ю. Н., що позапланова перевірка здійснювалась не за місцем здійснення фактичної діяльності підприємця, а за місцем, де Позивач працевлаштований як керівник юридичної особи, яка не має жодного відношення до ОСОБА_1 як підприємця, тобто за місцем здійснення діяльності іншого суб'єкта господарювання. У розумінні чинного законодавства України, позапланова фактична перевірка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.

Судом досліджено, що перевірка здійснювалась не за місцем здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1, а за місцем його роботи ТОВ МЖК "Ірлага"". Відтак, це ставить під сумнів витребування працівниками Управління Держпраці у Тернопільській області документів та наявність їх на місці знаходження іншого суб'єкта господарювання.

Таким чином, суд встановив, що Відповідач порушив порядок проведення зазначеної перевірки, оскільки за вказаним місце проведенням не могла фактично бути перевірена діяльність Позивача, а тому зазначена позапланова перевірка проведена протиправно.

При проведенні позапланової перевірки інспектор Управління Держпраці повинен повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом. Це зазначено у ч.2 ст.8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Абз.9 ч.1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" зазначено, що: "Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стало підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу заходу державного нагляду (контролю)". У зверненні ОСОБА_4 на адресу Відповідача заявник звертається стосовно невиплати йому заробітної плати за жовтень 2016 року. Однак інспектором Управління Держпраці при проведенні позапланової перевірки з'ясовувалися питання, не зазначені у зверненні фізичної особи. Таким чином, дії інспектора при проведенні позапланової перевірки суперечили нормам чинного законодавства України. Послідовно, документи, складені за результатами вказаної перевірки суперечать визначеному чинним законодавством України порядку. Тобто, у цьому випадку, державний інспектор перевищив ті повноваження, що надані йому законом.

На думку суду, Відповідач безпідставно дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 використовувалась наймана праця гр.гр. ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у нічний час і не проводилась доплата, оскільки, Відповідачем не надано жодних доказів того, що дійсно праця найманих працівників здійснювалась у нічний час (акти, накази, табелі обліку робочого часу із режимами змінності).

22.02.2017 року Управлінням Держпраці у Тернопільській області винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № 25/1/19-01-40/021, у якій встановлено порушення ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці», ч.1 ст.47, ч.1 ст 116 та ст. 83 КЗпП України та накладено (у відповідності до абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України) на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3200 грн 00 коп. У постанові зазначено, що вона прийнята без участі ФОП ОСОБА_1 або його законного представника, оскільки згідно повідомлення про розгляд справи (направлено рекомендованим листом) в призначений час і місце розгляду справи ФОП ОСОБА_1 не прибув.

22.02.2017 року Управлінням Держпраці у Тернопільській області винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № 25/19-01-40/021, у якій встановлено порушення ст.108 КЗпП України, ч.1,2 ст.115 КЗпП України, ст..24 Закону України «Про оплату праці» та накладено (у відповідності до абз.3 ч.2 ст.265 КЗпП України) на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 9600 грн 00 коп. У постанові зазначено, що вона прийнята без участі ФОП ОСОБА_1 або його законного представника, оскільки згідно повідомлення про розгляд справи (направлено рекомендованим листом) в призначений час і місце розгляду справи ФОП ОСОБА_1 не прибув.

При цьому механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст. 265 КЗпП України та ч.2-7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення".

У відповідності до п.2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу

П.3 Порядку № 509 передбачено, що Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (п.4 Порядку №509).

У відповідності до п.5 Порядку № 509, У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Пунктом 6 зазначеного Порядку № 509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно п.7 Порядку № 509, Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до п.6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в п.3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомленням від 31.012017 року повідомлялося Позивача про те, що 07.02.2017 року о 10 год 30 хв в приміщенні Управління Держпраці у Тернопільській області відбудеться розгляд справи про накладення фінансових санкцій на ФОП ОСОБА_1

06.02.2017 року Позивачем було подане обґрунтоване клопотання про перенесення розгляду справи про накладення фінансових санкцій. Відтак, повідомленням від 06.02.2017 року за № 337/01-05-12.1/17 Позивача повідомлено про перенесення розгляду справи на 14.02.2017 року. Зазначене повідомлення позивач отримав одразу ж, 06.02.017 року, особисто.

14.02.2017 року було подано клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із хворобою. Мотивуючи неможливістю відкладати розгляд справи на більший термін, Управління Держпраці у Тернопільській області звернулося за погодженням до Державної служби з питань праці про продовження таких строків розгляду справи про накладення фінансових санкцій. Листом-відповіддю Державної служби з питань праці від 14.02.2017 року за № 1690/1/4.1-ДП-17 надано згоду на продовження строків розгляду справи на 10 днів. Відтак, у відповідності до повідомлення від 14.02.2017 року за № 499/01-05-12.1/17 розгляд справи про накладення фінансових санкцій на ФОП ОСОБА_1 перенесено на 22.02.2017 року. Судом встановлено, що зазначене повідомлення Позивач отримав 17.03.2017 року, що підтверджується реєстром поштових відправлень і підтверджене стороною Відповідачем. Виходячи з цього, Позивач не знав і не міг дізнатися про розгляд справи про накладення на нього фінансових санкцій, а відтак, не міг надати пояснення чи спростування, щодо його невинуватості у вчиненні вказаних правопорушень, передбачених трудовим законодавством. А відтак накладення санкцій фінансового характеру на Позивача є необґрунтованим, має неправомірний характер з точки зору процедури притягнення до відповідальності, порушує норми Порядку № 509.

Як свідчить позиція Суду ЄС у справі "Yvonne van Duyn V. Home Office" (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати можливість покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.. Держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо юридичних осіб, без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у юридичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Аналогічну правову позицію містять й інші тексти рішень Європейського суду з прав людини, зокрема справа "Кечко проти України", "Бурдов проти Росії", № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ (mutatis mutandis), справа "Yvonne van Duyn v. Home Office" (Case 41/74 van Duyn v. Home Office (справа про принцип юридичної визначеності).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом не беруться до уваги листи Державної служби з питань праці № 77/4.1/4.2/-ДП-17 від 04.01.2017 року, №70/4.1/4.3-ДП-17 від 04.01.2017 року, Наказ Державної служби України № 69 від 01.06.2016 року, оскільки вказані листи та наказ мають розпорядчий характер по відношенню до територіальних органів державної інспекції з праці та делегують повноваження їх територіальним органам для виконання функції для забезпечення дотримання оптимальних умов праці найманих працівників.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до переконання, що позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 підлягають до задоволення у повному обсязі.

Згідно зі частиною першою ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати дії Управління Держпраці у Тернопільській області (вул.Шпитальна, 7, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ №39777822) щодо накладення штрафу на суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 неправомірними.

3.Визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Держпраці у Тернопільській області (вул.Шпитальна, 7, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ №39777822) № ТЕ 25/19-01-40/021 від 22.02.2017 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 у розмірі 9600 (дев'ять тисяч шістсот) грн 00 коп.

4.Визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Держпраці у Тернопільській області (вул.Шпитальна, 7, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ №39777822) № ТЕ 25/1/19-01-40/021 від 22.02.2017 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 у розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн 00 коп.

5. Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Тернопільській області (вул.Шпитальна, 7, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ №39777822) № 19-01-40/021-021 від 20.01.2017 року.

6. Стягнути з Управління Держпраці у Тернопільській області (вул.Шпитальна, 7, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ №39777822) за рахунок бюджетних асигнувань на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.) сплачений судовий збір у розмірі 2880 (дві тисячі вісімсот вісімдесят) грн 00 коп. на підставі платіжного доручення № 43 від 03.04.2017 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 травня 2017 року.

Головуючий суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.