Постанова № 66617943, 18.05.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/424/17

18 травня 2017 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

при секретарі судового засідання Заблоцька І.І.

за участю:

Представника позивача Бутницька Н.М.

Представника відповідача Федорів Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства будівельна компанія "Твій дім" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство будівельна компанія «Твій дім» (надалі Позивач, ПП БК "Твій дім") звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (надалі Відповідач, Тернопільська ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення № 0001091700 від 07.11.2016 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі та пояснила наступне. З 2013 року по 2016 рік Тернопільська ОДПІ проводила перевірку стану збереження майна ПП БК «Твій дім», у зв'язку із заборгованістю по податках, яка виникла через заборгованість державних установ-замовників за виконані підприємством будівельні роботи. Зазначила, що майно вказане в акті опису майна за 2014 рік № 25707/7-19-25 було і є єдиним майном ПП БК «Твій дім», яке знаходилось і знаходиться на балансі підприємства. Проте майно, яке знаходилось як товари на складі, не було списано, оскільки згідно деяких договорів будівельні роботи проводилися до 31.12.2014 року і були ще не завершені. Були описані навіть паливно-мастильні матеріали, які використовувалися для автомобіля. Додатково пояснила, що балансова вартість заставного майна не відповідає реальній вартості майна, оскільки грошова оцінка станом на 25.12.2016 року не проводилась. З огляду на це, вважає, що винесене органами податкової інспекції повідомлення-рішення винесене безпідставно, без дотримання норм чинного законодавства, а відтак є протиправним та підлягає до скасування.

Представник Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні в повному обсязі та пояснила що згідно Акта опису майна 25707/7/19-18-25 від 09.09.2014 року податковим органом проведено опис майна ПП БК «Твій дім» у податкову заставу. 25 жовтня 2016 року податковим керуючим проводилась чергова перевірка стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, зокрема майна згідно з вказаним актом опису та встановлено його відсутність. Звернула увагу суду на той факт, що податковим органом неодноразово здійснювався опис майна. Проте, сума визначена в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні застосована саме за відчуження без згоди податкового органу майна, яке перебуває у заставі з 2014 року. Тому всі пояснення Позивача не мають жодного відношення до предмету спору. Позивач ознайомлений з усіма актами про проведення стану збереження майна платника податків, складеними відносно нього, жодних зауважень від ПП БК «Твій дім» до Тернопільської ОДПІ не надходило, а відтак податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, обґрунтовано та з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем у період з 2010 року по 2014 рік укладалися цивільно-правові договори щодо надання послуг, які полягають у виконанні будівельних та ремонтних робіт, технічного переоснащення приміщень. На підтвердження надання вказаних послуг Позивачем представлені акти приймання виконаних будівельних робіт.

У письмових поясненнях Директора ПП БК «Твій дім» Бутницької Н.М., наданих Начальнику Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області (на лист №38492/7/19-19-17), зазначено, що заборгованість по сплаті податків виникла у зв'язку з незакритими та не підписаними актами виконаних робіт на суму близько одного мільйона гривень за роботи на державних об'єктах, які виконувалися в 2012-2015 роках. У зв'язку із чим матеріали вказані в акті опису майна знаходяться на об'єктах у замовників - боржників, де проводилися капітальні ремонтні роботи. Через те, що акти на дані роботи не підписані і не узаконені через суд (суди продовжуються), матеріали обліковуються в бухгалтерському обліку на складі (будуть списані після узаконення актів). ПП БК «Твій дім» не має складу і складських приміщень і не займається продажем будівельних матеріалів, а використовує їх виключно під час виконання будівельних робіт на конкретних об'єктах, завозило і завозить їх тільки на об'єкти. Попередній і всі інші описи майна підприємства проводилися згідно актів не списаних, але використаних матеріалів на об'єктах. Замовниками не були узаконені дані роботи, а відповідно і списані матеріали по них, але ці матеріали обліковуються до їх списання на рахунку 20 «склад».

Згідно Акту опису майна № 25707/7/19-18-25 від 09.09.2014 року податковим органом проведено опис майна ПП БК «Твій дім» у податкову заставу на загальну суму 282722,10 грн.

У розумінні п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до норм податкового законодавства податковим керуючим Тернопільської ОДПІ проводилась чергова перевірка стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, зокрема майна. Результати проведеної перевірки відображені в Акті № 5/19-18-17 від 25.10.2016 року, у якому зафіксовано відсутність на момент перевірки майна, згідно акту опису № 25707/7/19-18-25 від 09.09.2014 року.

Судом встановлено, що Акт про проведення перевірки стану збереження майна платників податків, яке перебуває у податковій заставі за № 5/19-18-17 від 25.10.2016 року, беззастережно підписаний представником Позивача Бутковською Н.М.

При чому, судом не здобуто, а Позивачем не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували наявність зауважень чи оскаржень вказаних актів опису майна до Тернопільської ОДПІ.

Відтак, 07.11.2016 року Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0001091700, яким встановлено порушення п.92.3 ст.92 Податкового кодексу України, у відповідності до якого Позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 282722 грн 10 коп. Вказане порушення встановлено на підставі Акта перевірки № 5/17-18-17 від 25.10.2016 року «Про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п.87.2 ст.87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п.88.1 ст.88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Статтею 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У відповідності до норм ст.92 ПК України, платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди. Судом не здобуто, а Позивачем не надано жодних доказів того, що ПП БК «Твій дім» надавало запити (звернення) щодо отримання дозволу для відчуження чи списання майна, що перебуває у податковій заставі, чи будь-які письмові пояснення щодо такого відчуження чи списання на адресу податкового органу.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі Yvonne van Duyn v.Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який ї орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

У відповідності до п.2.1. Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України № 572 від 10.10.2013 року, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу. Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.

Згідно порядку № 572, Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу доходів і зборів, а також у разі якщо орган доходів і зборів впродовж десяти днів з дня отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді про надання (ненадання) згоди.

Ст.93 ПК України передбачено, що у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

У рішенні ВАСУ від 21 липня 2016 року у справі № К/800/9365/16 зазначено: «Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні в справі «Щокін проти України» у пп. 50-51 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Щокін проти України» зазначено, що: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Судом не беруться до уваги акти списання, надані Позивачем, з огляду на те, що на момент проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі 09.09.2014 року, майно було наявне на балансі Позивача, а списання зазначених матеріальних цінностей було здійснене після проведення перевірки. Суд додатково зазначає, що використання контрагентом товарно-матеріальних цінностей на сторону підприємства - одержувача, що закладаються у кошториси виконання певних робіт, чи відпускаються на підставі накладних, є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск. Враховуючи те, що ліквідне майно підприємства перебувало у податковій заставі, Позивачеві слід було звернутися до Відповідача з відповідними поясненнями про те, що товарно-матеріальні цінності, зазначені в акті опису майна, були використані для ведення господарської діяльності ПП БК «Твій дім» та отримати передбачений законом дозвіл на відчуження такого майна. Проте, судом не здобуто, а Позивачем не надано доказів того, що ПП БК «Твій дім» отримало дозвіл на відчуження цього майна, надавало запит на отримання такого дозволу чи представниками Позивача надавались будь-які пояснення щодо відсутності цього майна до проведення перевірки стану збереження такого майна, що перебуває у податковій заставі. Відтак, відсутність майна, що зафіксоване в акті опису майна, що перебуває у податковій заставі, є підставою для застосування норм ст.92 ПК України.

При вирішенні спору по суті судом не приймається до уваги Акт опису майна №1659/7/19-43 від 21.01.2013 року та Акт опису майна №141/19-12-17 від 23.11.2016 року (майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому), з огляду на те, що податкове повідомлення-рішення винесене на підставі Акта перевірки № 5/19-18-17 від 25.10.2016 року, оскільки об'єктом цієї перевірки був стан збереження майна згідно акту опису № 25707/7/19-18-25 від 09.09.2014 року.

Рішення ВАСУ від 20 липня 2016 р. у справі № К/800/3837/16: «При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Відтак, наведені вище аргументи Позивача не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що підтверджують наявність описаного майна при перевірці податковим органом збереження описаного майна станом на 25 жовтня 2016 року, а тому не є належними та допустимими доказами в розумінні положень ст. 70 КАС України.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ПП БК «Твій дім» до задоволення не підлягають.

У випадку відмови у задоволенні позову юридичної особи., ст. 94 КАС України не передбачено відшкодування судових витрат, в тому числі сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства будівельна компанія "Твій дім" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 травня 2017 року.

Головуючий суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.