Постанова № 6661346, 04.11.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4688/09/2370

04 листопада 2009 р. м. Черкаси

12 год. 55 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

суддів - Гаращенка В.В., Кульчицького С.О.,

при секретарі - Поповій Ю.Є.,

за участю представників:

від позивача - Смовж П.В., за довіреністю,

від відповідача - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області до закритого акціонерного товариства «Уманська швейна фабрика» про стягнення 209070 грн. 19 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом до закритого акціонерного товариства «Уманська швейна фабрика» про стягнення заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені, а всього 209070 грн. 19 коп.

Позивач зазначив, що відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV страхувальник зобовязаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, тобто до 20 числа місяця наступного за звітним та відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 209070 грн. 19 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд його задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги, а саме відмовився від позовних вимог в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, заперечень проти позову не надав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Вислухавши доводи представника позивача, розглянувши подані матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, с удом встановлено, що с трахові внески до Пенсійного фонду є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, № 1058 (стаття 18 ч. 3 Закону України № 1058).

Згідно ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон України № 1058) платниками страхових внесків є - страхувальники - роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що закрите акціонерне товариство «Уманська швейна фабрика» є страхувальником відповідно до ст. 14 Закону України № 1058 та згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 цього Закону повинно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.

У відповідності з п. 4 ст. 20 Закону України № 1058 сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Пунктом 6 ст. 20 Закону України № 1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 12 ст. 20 Закону України № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ст. 106 Закону України № 1058-ІV протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Вимоги про сплату недоїмки відповідач не виконав.

Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що відповідач мав борг по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області у сумі 194245 грн. 29 коп. , за звітний період з травня по серпень 2009 року, крім цього на підставі п.2 ч. 9 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, до відповідача нараховано пеню та штрафні санкції, про що винесено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, а саме рішення № 135 від 03.06.2009 року про застосування штрафу в розмірі 85 грн. та пені 16 грн. 66 коп., яке вручено відповідачу 04.06.2009 року; рішення № 148 від 16.06.2009 року про застосування штрафу в розмірі 10955 грн. 37 коп., яке вручено відповідачу 17.06.2009 року; рішення №169 від 13.08.2009 року про застосування штрафу в розмірі 1502 грн. та пені 2265 грн. 87 коп., яке вручено відповідачу 14.08.2009 року, разом сума штрафних санкцій становить 12542 грн. 37 коп. та пені 2282 грн. 53 коп.

Суд враховує, що позовні вимоги позивача в частині стягнення штрафу та пені є обґрунтованими, оскільки за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України № 1058-ІV до відповідача може бути застосовано фінансові санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків.

У термін, встановлений п. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року, сума фінансових санкцій та пені відповідачем не сплачена та не оскаржена, а тому вважається узгодженою.

Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому Законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Суд враховує, що ненадходження від відповідача вказаної заборгованості на рахунок Пенсійного фонду негативно впливає на своєчасність виплати пенсій та може призвести до зниження ефективності функціонування та розвитку в країні загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яке спрямовується на виплату пенсій і допомоги на поховання.

Згідно ч. 3 ст. 106 цього ж Закону органи Пенсійного фонду мають право звернутись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», спори, що виникають із правовідносин даного Закону вирішуються у судовому порядку.

Частиною 1 статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

Підпунктом 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 21/2001, Пенсійний фонд має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону України № 1058-1V, передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (надалі за текстом «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Крім цього, пунктом 2 та 3 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до статей 18 та 20 Закону України № 1058-ІV та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 211 від 19.12.2003 р. та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України № 1058-ІV.

Невиконання даного обовязку платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування призводить до неповного формування бюджету Пенсійного фонду України та до порушення статті 46 Конституції України, яка гарантує права громадян на забезпечення у разі втрати працездатності, втрати годувальника, в старості та в інших випадках передбачених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищесказаного та керуючись ст.ст.11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Уманська швейна фабрика» що знаходиться за адресою: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Радянська, 14 ідентифікаційний код 00310077 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області, що знаходиться за адресою: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Тельмана, 4, ідентифікаційний код 21366586 - 194245 грн. 29 коп. страхових внесків на загальнообовязкове держане пенсійне страхування; 12542 грн. 37 коп. фінансових санкцій та 2282 грн. 53 коп. пені, а всього 209070 (двісті девять тисяч сімдесят) грн. 19 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя В.І. Коваленко

Судді С.О. Кульчицький

В.В. Гаращенко