Постанова № 6661325, 05.11.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2009 р. Справа № 2а-4475/09/2370

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Лічевецького І.О.,

при секретарі Солоха О.В.

за участю представників сторін: позивача Жалдак В.І. за довіреністю; відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси Черкаської області до державного підприємства «Черкаське будівельно-монтажне управління» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси Черкаської області звернулось до суду з позовом до ДП «ЧБМУ» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені.

Позивач стверджував, що за травень, червень та липень 2009 р. відповідач мав сплатити страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 53880 грн. 82 коп. Далі позивач стверджував, що у звязку з несвоєчасною сплатою страхових внесків, до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 4918 грн. 50 коп. та нарахована пеня в сумі 1 434 грн. 34 коп.

Оскільки сума страхових внесків та фінансових санкцій в загальному розмірі 682 грн. у строки, встановлені п. 6 ст. 20, ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог. У звязку з помилковим нарахуванням фінансових санкцій без урахування змін, що відбулися у чинному законодавстві, позивач просив стягнути штраф в розмірі 2063 грн. 24 коп. В іншій частині позову представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання представника не направив, письмових заперечень проти позову не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом «Закон № 1058-IV»).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Державне підприємство «Черкаське будівельно-монтажне управління» є суб'єктом підприємницької діяльності та з 14.07.1997 р. обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ідентифікаційний код 07848615).

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що 16 червня 2009 р., 13 липня та 19 серпня відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси Черкаської області розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень, червень та липень 2009 р., відповідно, із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаним розрахункам відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці в розмірі 50 419 грн. 77 коп. та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу в сумі 3461 грн. 05 коп.

За цей період відповідач страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив. Таким чином у відповідача утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 53 880 грн. 82 коп.

Згідно статті 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За змістом статті 23 зазначеного Закону спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду в судовому порядку.

Частиною девятою статті 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до пункту другого цієї статті за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

У звязку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни, за несвоєчасну сплату страхових внесків за липень 2008 р. позивачем прийнято рішення № 1225 від 16.06.2009 р. про стягнення штрафу в розмірі 4 918 грн. 50 коп. та нарахування пені в сумі 1 434 грн. 34 коп.

Зазначене рішення отримано відповідачем 09.07.2009 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

Частиною 13 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив, визначені в ньому суми штрафу та пені не сплатив.

Вирішуючи даний спір суд враховує, що пунктом другим частини девятої статті 106 Закону № 1058-IV (в редакції, що була чинною до 11.06.2009 р.) передбачалось право виконавчих органів Пенсійного фонду накладати штрафи за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків в розмірі, що залежав від кількості днів затримки платежу: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Суд також бере до уваги, що позивач, при застосуванні фінансової санкції за рішенням № 1225 від 16.06.2009 р., не врахував зміни в чинному законодавстві та застосував штраф в розмірі більшому, ніж встановлено Законом № 1058-IV (в редакції, що була чинною на момент прийняття названого рішення) на суму 2855 грн. 26 коп.

Разом з тим, враховуючи, що в подальшому позивачем зменшено розмір позовних вимог на зазначену суму, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Черкаське будівельно-монтажне управління» (м. Черкаси, вул. Одеська, 1, ідентифікаційний код 074848615) на користь управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси Черкаської області (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 21367650) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень 2009 р., червень 2009 р. та липень 2009 року в розмірі 53 880 грн. 82 коп., штрафні санкції в розмірі 2 063 грн. 24 коп. та пеню в сумі 1 434 грн. 34 коп., всього 57 378 (пятдесят сім тисяч триста сімдесят вісім) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя І.О.Лічевецький