Постанова № 6661315, 29.10.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2009 року №2а-4361/09/2370

12 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смілянця Е.С.,

при секретарі Веліхановій О.С.,

за участю:

прокурора Максимової В.В., Кондри Г.О.,

представника позивача Пугач Л.М.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовною заявою звернувся перший заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України, в якій просить стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3 фінансову санкцію в сумі 1700 грн.

Представники прокуратури та представник позивача Пугач Л.М. в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та пояснили наступне.

За результатами здійснення державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції в Черкаській області перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було виявлено, що відповідач надавав послуги з перевезення вантажу без ліцензійної картки, чим порушив вимоги ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». За дане порушення 13.07.2009 територальним управлінням Головавтотрансінспекції в Черкаській області щодо відповідача винесено постанову №084439 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

Копія постанови від 13.07.2009 надіслана субєкту господарювання згідно з пунктом 29 Порядку здійснення конролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 08.11.2006 №1567. Всупереч вимозі пункту 28 цього Порядку застосована фінансова санкція відповідачем на зазначений у постанові рахунок протягом пятнадцяти днів після отримання копії постанови про застосування фінансових санкцій до Державного бюджету України не перерахована.

Винесена постанова про застосування фінансових санкцій до відповідача у встановленому законодавством порядку не оскаржувалася.

Оскільки добровільно відповідач фінансову санкцію не сплатив, позивач просить суд стягнути кошти в розмірі 1700 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на нижченаведене.

1 січня 2009 року між відповідачем та ТОВ «Тетра-07», яке є офіційним дистрибютором ВАТ «Черкасихліб», укладено договір на реалізацію хліба на території, визначеній додатком до договору.

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію та свідоцтвом про сплату єдиного податку серії Д №771674 основним видом діяльності відповідача є оптова торгівля продовольчими товарами, в тому числі і хлібом. Закупівлю та реалізацію хліба, зі слів представника відповідача, ФОСПД ОСОБА_3 здійснює на підставі договорів з ТОВ «Тетра-07» та договорів реалізації з приватними підприємцями. Власний автомобіль НОМЕР_1 відповідач використовує для здійснення вантажних перевезень для власних потреб, тому у відповідності до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» для здійснення таких перевезень, на думку представника відповідача, ліцензійна картка не передбачена.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши і оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 121 Конституції України та статті 361 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави у суді. У відповідності до статті 60 КАС України прокурор здійснює представництво інтересів держави на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Головним нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту, є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 5 квітня 2001 року (Закон №2344).

Стаття 6 цього Закону визначає, що проведення державної політики на автомобільному транспорті забезпечує центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 №789, Мінтрансзв'язку України є центральним органом виконавчої влади, головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі автомобільного транспорту.

8 вересня 2004 року Постановою КМУ №1190 про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті затверджено Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, де визначено, що урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція).

Пунктом 20 цього Положення передбачено, що Головавтотрансінспекція є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Міністерство транспорту та зв'язку України Наказом від 14.12.2005 №888 затвердило Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 за №1573/11853. В пункті 1 цього Положення вказано, що територіальний орган Головавтотрансінспекції в Черкаській області є територіальним структурним підрозділом Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, тому з вимогою стягнення штрафних санкцій до суду звернулася Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, а не Головавтотрансінспекції в Черкаській області.

У відповідності до статті 6 Закону №2344 урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Такий контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Статтею 47 Закону №2344 до внутрішніх перевезень вантажів віднесено перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

Автомобільні перевізники, водії у відповідності до саттті 48 Закону №2344 повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Необхідними документами для водія, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка , товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт статтею 60 Закону №2344 передбачено застосування до автомобільних перевізників санкції у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладати такі санкції від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту уповноважені посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Цією ж статтею передбачено, що порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

При проведені прокуратурою Черкаської області перевірки додержання законодавства про автомобільний транспорт встановлено, що посадовими особами територіального управління Головавтотрансінспекції в Черкаській області проведено перевірку відповідача в м. Миронівка щодо дотримання останнім вимог законодавства про автомобільний транспорт виявлено порушення: надання послуг перевезення вантажу хліба (накладна, в якій вантажовідправником зазначено ПП ОСОБА_1, м. Залотоноша, а вантажоодержувачем ПП ОСОБА_5, м. Миронівка) без ліцензійної картки, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Результати даної перевірки відображені в акті №001296 від 29 травня 2009 року. Водій транспортного засобу ОСОБА_4 в поясненні про причини порушення зазначив, що вантажні перевезення не надає, товар куплений за власні кошти, дорожній лист виданий ОСОБА_3

На підставі акту перевірки №001296 від 29 травня 2009 року начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Черкаській області Прядко М.І. прийнято постанову від 13.07.2009 №084439, згідно з якою до відповідача застосовано фінансову санкцію в сумі 1700 грн., передбачену абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Відповідача належним чином викликано на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та попереджений про розгляд матеріалів без його участі у разі неприбуття, про що свідчить копія листа територіального управління Головавтотрансінспекції у Черкаській області №24/1-02-1199, а також ПП ОСОБА_3 направлено прийняту постанову про застосування до неї фінансових санкцій, що підтверджується наявним в матеріалах справи супровідним листом №084439 від 13.07.2009. Проте в добровільному порядку суму штрафу до бюджету відповідачем не сплачено, постанову про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн. в установленому порядку не оскаржено, тому суд вважає, що вимоги позивача слід задовольнити.

Суд критично ставиться до доводів відповідача щодо здійснення перевезень вантажу для власних потреб, оскільки з акту перевірки вбачається, що в товаротранспортній накладній (наданій водієм для перевірки) вантажовідправником товару (хліба) вказано ПП ОСОБА_1, а вантажоотримувачем ПП ОСОБА_5. Це суперечить поясненням представника відповідача щодо здійснення ПП ОСОБА_3 вантажних перевезень у власних цілях згідно з договором реалізації, укладеним з ТОВ «Тетра-07». В накладній мова йдеться зовсім про інших осіб, зокрема вантажоотримувача не ПП ОСОБА_3, а ПП ОСОБА_5.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача законними та обгрунтованими, на підставі чого фінансова санкція в розмірі 1700 грн. підлягає стягненню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності виплат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про автомобільний транспорт», Законом України «Про прокуратуру», Положенням про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1190, Положенням про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 №789, Постановою КМУ про затвердження Порядку здійснення конролю на автомобільному транспорті від 08.11.2006 №1567, ст.ст. 60, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, в дохід Державного бюджету України (р/р 31114106700002, 21081100, призначення платежу адміністративні штрафи та інші санкції, банк ГУ ДКУ в Черкаській області, МФО 854018, одержувач: УДК в м. Черкаси, код одержувача 22809222) фінансову санкцію в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Звільнити відповідача від сплати судових витрат на підставі ч. 4 ст. 94 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий Е.С. Смілянець

Повний текст постанови виготовлений 3 листопада 2009 року.