Постанова № 6661294, 12.11.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2009 року Справа № 2а-5156/09/2370

08 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кульчицького С.О.,

при секретарі Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача Янбих М.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Авто» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафної санкції та пені,

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «Торговий дім «Авто» 45116 грн. 49 коп. заборгованості, у тому числі борг по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за серпень 2009 року у сумі 33982 грн. 70 коп., 5325 грн. 73 коп. штрафної санкції та 5808 грн. 06 коп. пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. за № 64/8663 зобовязаний вчасно подавати розрахунок сум страхових внесків та в повному обсязі здійснювати сплату цих внесків. Відповідач свій обовязок не виконував належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість по сплаті страхових внесків, штрафної санкції та пені у сумі 45116 грн. 49 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач до зали судового засідання не зявився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч.5 ст. 107 КАС України копія ухвали про призначення справи до розгляду та копія позовної заяви з додатками направлялися відповідачу за зазначеною в матеріалах справи адресою.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, не повідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Авто» є юридичною особою та відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 107947 від 24.04.2008 року зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 10.07.2001 року (ідентифікаційний код 31546222) та зареєстроване платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а тому відповідно до підпункту 6 пункту 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно узгодженого розрахунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідачем за серпень 2009 року нараховано страхові внески в сумі 33982 грн. 70 коп., строки сплати яких настали відповідно 20 числа наступного за вказаним в розрахунку місяця. Загальна сума 33982 грн. 70 коп.

На підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» 06.10.2009 року управлінням Пенсійного фонду України було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 1824 та № 1825, які були одержано відповідачем 06.10.2009 року, що підтверджується копіями вказаних рішень.

Рішенням № 1824 від 06.10.2009 року відповідачу нараховано штраф в розмірі 1924 грн. 50 коп. та пеню в розмірі 2223 грн. 01 коп. за період з 21.04.2009 року по 18.08.2009 року.

Рішенням № 1825 від 06.10.2009 року відповідачу нараховано штраф в розмірі 3401 грн. 23 коп. та пеню в розмірі 3585 грн. 05 коп. за період з 20.05.2009 року по 02.10.2009 року.

Таким чином, сума боргу ТОВ «Торговий дім «Авто» зі сплати фінансової санкції та пені перед Пенсійним фондом становить 11133 грн. 79 коп. (1924 грн. 50 коп. + 2223 грн. 01 коп. + 3401 грн. 23 коп. + 3585 грн. 05 коп.).

У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни позивачем, на підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV, направлялась вимога про сплату боргу № Ю-39 від 01.10.2009 року, що, відповідно до копії корінця вказаної вимоги, була отримана відповідачем 05.10.2009 року.

Зазначена вимога відповідачем не оплачена, у передбаченому законодавством порядку оскаржена не була.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом «Закон № 1058-IV»).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону № 1058-ІV якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Беручи до уваги те, що узгоджену суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 45116 грн. 49 коп., в т.ч. борг по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за серпень 2009 року в сумі 33982 грн. 70 коп., по штрафній санкції 5325 грн. 73 коп. та пені 5808 грн. 06 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надавав, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ч.2 ст. 128, ст.ст. 158-159, 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Авто» (18030, м. Черкаси, вул. Зелінського, 7, ідентифікаційний код 31546222) на користь управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси (18016, м. Черкаси, вул. Г.Сталінграда, 10, код 21366934) заборгованість по сплаті страхових внесків за серпень 2009 року у сумі 33982 грн. 70 коп., 5325 грн. 73 коп. штрафної санкції та 5808 грн. 06 коп. пені, усього 45116 (сорок пять тисяч сто шістнадцять) грн. 49 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий С.О. Кульчицький