Вирок № 66612595, 22.05.2017, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/763/17

Провадження № 1-кп/723/1106/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2017 року Сторожинецький районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Дедик Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Полішенко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сторожинець кримінальне провадження №12016260150000793 від 24.11.2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Красноїльськ, мешканця АДРЕСА_1., українця, громадянина України, з повною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, на утриманні троє малолітніх дітей, раніше не судимого, щодо якого застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту з 21.03.2017 року на 2 місяці,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Гостюк К.М.,

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілого адвоката Гринчука В.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

29 лютого 2016 року близько 20-00 год. обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись біля житлового будинку АДРЕСА_2, під час словесної суперечки умисно наніс ОСОБА_2 декілька ударів правою ногою в область живота, спричинивши останньому тілесні ушкодження у виді розриву головки підшлункової залози, малого чепця, крововилив в підшлункову залозу, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №40-Е-мд від 22.02.2017 року за ознакою «небезпека для життя» відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, і його дії за цією статтею кваліфіковані правильно.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в пред»явленому йому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що потерпілий є рідним братом його дружини , вони проживають в одному будинку. 29.02.2016 року подзвонила донька і повідомила, що ОСОБА_2, будучи п»яним, вчинив бійку з мамою. Коли він приїхав додому, то ОСОБА_2 спав на ліжку. Він стягнув його, витягнув на вулицю, щоб поговорити. Там наніс удар рукою в обличчя, потерпілий впав, і тоді він наніс ще 4-5 ударів ногою в область живота. Вчинив так, бо був п»яний.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками судового розгляду не оспорюються.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 29.02.2016 року він був п»яний, у нього відбулася суперечка з мамою, після закінчення якої він ліг на ліжко і дивився телевізор. Приїхав ОСОБА_1 з дружиною, яка доводиться рідною сестрою, стягнув його з ліжка, витягнув на вулицю, там наніс удар в обличчя, від якого він впав, тоді обвинувачений наніс йому 4-5 ударів ногою в область живота. Йому стало погано і його відвезли в Сторожинецьку ЦРЛ, де повідомили, що в нього розбита підшлункова залоза, побиті жовчний міхур і селезінка. Наступного дня йому зробили операцію. З того часу він лікується, знаходився 7 разів на стаціонарному лікуванні, переніс три операції в даний час змушений також приймати ліки. Покарання обвинуваченому призначити на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з»ясовано, чи правильно розуміють учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз»яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_1 погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів, крім його особистого допиту, допиту потерпілого та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, пояснивши, що рішення його добровільне і наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України йому зрозумілі.

Потерпілий ОСОБА_2 не заперечував проти скороченого порядку судового розгляду, вказавши, що наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України йому зрозумілі.

Представник потерпілого не заперечував проти скороченого порядку судового розгляду.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєний обвинуваченим злочин відповідно до ст.12 КК України належить до категорії тяжких злочинів.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він є особою раніше не судимою, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується посередньо, одружений, на утриманні має трьох малолітніх дітей, одна з них є інвалідом дитинства з діагнозом «Синдром Дауна».

Обставиною, що пом»якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування визнано щире каяття. Однак в ході судового розгляду дана обставина не знайшла свого підтвердження, оскільки обвинувачений не заявив про своє каяття у вчиненому. Разом з тим в його діях вбачається наявність інших пом»якшуючих обставин: визнання вини і сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст..67 КК України судом не встановлено. Обвинувачений в ході судового розгляду пояснив, що злочин вчинив в стані алкогольного сп»яніння, однак дана обставина органом досудового розслідування не була встановлена, а тому не може бути визнана судом обставиною, що обтяжує покарання.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

За наведених обставин, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, встановлені судом обставини, часткове відшкодування обвинуваченим витрат на лікування потерпілого та його готовність в подальшому здійснювати таке відшкодування, суд вважає за можливе застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 положення ст.75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Таке покарання на думку суду буде сприяти його виправленню та запобіганню вчиненню нових злочинів, крім того прокурор, потерпілий та його представник не наполягали на призначенні обвинуваченому покарання у виді реального позбавлення волі.

Прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі Сторожинецької районної державної адміністрації про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в Сторожинецькій ЦРЛ в період з 01.03.2016 року по 26.03.2016 року внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 3892,75 грн.. Даний позов обвинуваченим визнано повністю. Суд вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню.

Потерпілий ОСОБА_2 заявив позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в сумі 100 тис.грн. та матеріальної шкоди в сумі 40060,97 грн., які завдані йому кримінальним правопорушенням.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 та його представник - адвокат Гринчук В.С. зменшили позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди на суму, яка була відшкодована обвинуваченим, і підтримали вимоги в цій частині в сумі 35660,97 грн. В обґрунтування позовних вимог послалися на обставини, викладені в позові.

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов потерпілого визнав частково. Не заперечував проти відшкодування матеріальної шкоди в сумі 35660,97 грн., що складають витрати на лікування. Також не заперечував, що скоєним злочином потерпілому спричинено моральну шкоду, однак не погодився із сумою моральної шкоди, визначеною потерпілим, оскільки не має коштів її сплачувати, погодився сплатити моральну шкоду в сумі 50 тис.грн.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід задовольнити частково. Вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 35660,97 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі. Що стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди, то при визначенні суми, яку слід стягнути з обвинуваченого суд також враховує матеріальний стан обвинуваченого, відсутність у нього постійної роботи, наявність на утриманні трьох малолітніх дітей, одна з яких є інвалідом дитинства, що потребує стороннього догляду, і вважає, що вимоги в цій частині слід задовольнити частково - в сумі 65 тис.грн.

Керуючись ст.ст. 368-370, 373,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов»язки, а саме:

-періодично з»являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Сторожинецької РДА задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Сторожинецької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04062162) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в сумі 3892,75 грн. (три тисячі вісімсот дев»яносто дві гривні 75 копійок), перерахувавши на р/р 35419001446921 в ГУ ДКСУ в Чернівецькій області, код 02005869, МФО 856135.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 35660, 97 грн. (тридцять п»ять тисяч шістсот шістдесят грн. 97 коп.) матеріальної шкоди та 65000 грн. (шістдесят п»ять тисяч грн..) моральної шкоди.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Сторожинецький районний суд Чернівецької області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Дедик Н.П.