Вирок № 66611785, 22.05.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/152/17

Номер провадження 1-кп/623/71/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю: секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Молодовського І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ізюмі Харківської області кримінальне провадження №12016220320001774 від 16.10.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюму Харківської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, засудженого:

1)вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.05.2015 за ст.198 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік;

2)вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.01.2016 за ст.185 ч.2, 185 ч.3, 298 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1, засіб зв'язку - мобільний телефон відсутній,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст. 186 КК України , -

встановив:

ОСОБА_1 близько18 години 03 жовтня 2016 року, знаходячись на території гімназії № 3 по вул. Капітана Орлова в м.Ізюмі Харківської області, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, вихватив з рук неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, мобільний телефон «Lenovo А 536», що належить ОСОБА_3, тим самим відкрито викрав чуже майно, чим завдав останній згідно з висновком судово-товарознавчої експертизим № 5866 від 05.12.2016 матеріальної шкоди на суму 1856 грн.

На підставі викладеного ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, грабіж, тобто у відкритому викраденні чужого майна.

Крім того, ОСОБА_1, повторно, 06 грудня 2016 року , близько 17 години, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на крадіжку чужого майна, через двері проник у будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 звідки таємно викрав мікрохвильову піч «LG», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 6509 від 22.12.2016 року, 1283 грн., яка належить ОСОБА_4, чим завдав останній матеріальної шкоди на зазначену вище суму.

Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно.

У сукупності ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.186, ч.3 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні злочинів визнав, підтвердив факти та обставини вчинення злочинів, викладені вище, їх не оспорював, у скоєному розкаявся.

Враховуючи, що обвинувачений визнав себе виним у вчиненні злочинів, йому роз'яснені наслідки вимог ч.3 ст. 349 КПК України, інші учасники судового провадження не оспорюють обставини даного кримінального провадження, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежується допитом обвинуваченого і вивченням матеріалів, що характеризують його особистість. При цьому суд роз'яснив сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у грабежі, тобто у відкритому викраденні чужого майна та у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно та його дії за встановлених судом обставин кваліфікує за ч.1 ст.186, ч.3 ст.185 КК України відповідно.

Вивченням особистості ОСОБА_1 встановлено, що він являється громадянином України, не одружений, не працює, має постійне місце реєстрації та проживання, характеризується формально задовільно, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, раніше судимий, злочин скоїв до набрання попереднім вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 січня 2016 року законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або без обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

На підставі ст.66 КК України у якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Крім того, судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в межах санкції кримінального закону, яким передбачена відповідальність за вчинене, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, а також дані, що характеризують його особу, наявність обставини, що пом'якшують покарання, те, що він раніше судимий, скоїв корисливі злочини, один з яких, у відповідності до ст.12 КК України, є тяжким злочином, інший - злочином середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується формально задовільно,тому суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк у межах санкції КК України із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 був засуджений 29.01.2016 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.2, 185 ч.3, 298 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки, скоїв злочин до набрання вироком від 29.01.2016 року законної сили, тому суд остаточно призначає покарання у відповідності до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового приєднання за попереднім вироком невідбутої частини покарання із застосуванням ст.75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки вважає, що перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені судові витрати на залучення експертів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 373 - 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

-за ч.3 ст.185 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

-за ч.1 ст.186 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного за вказаним вироком покаранням, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.01.2016 року у виді 1 року позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 до відбування покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації , повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по кримінальному провадженню за проведення судових товарознавчих експертиз №5866 від 05.12.2016, яка складає 263 грн. 88 коп. та № 6509 від 22.12.2016, яка складає 175 грн. 92 коп., а всього 439 грн.80 коп. (чотириста тридцять дев'ять грн. 80 коп.) - одержувач платежу: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази:

-мобільний телефон «Lenovo А 536» - вважати повернутим потерпілій ОСОБА_6 під розписку;

-мікрохвильову піч «LG» - вважати повернутою потерпілій ОСОБА_4 під розписку.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано не доцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя Т.Д. Бєссонова