Вирок № 66611390, 22.05.2017, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/889/17

Провадження № 1-кп/419/193/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2017 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,

при секретарі - Свистулі О. М.,

за участю: прокурора - Кононова В. М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у залі судових засідань Новоайдарського районного суду Луганської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинувальним актом, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201710500000108 від 20.02.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Щастя, Новоайдарського району, Луганської області, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 01.02.2012 р. Жовтневим районним судом м. Луганська за ч.2 ст.186 КК України, ст.71 КК України до покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі, 16.12.2015 р. звільнений з Краснолуцької ВК за відбуттям строку покарання, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучі раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин. 20.02.2017 року о 02:00 годині, ОСОБА_1 прийшов до свого знайомого ОСОБА_2, який працює на посаді приймальника брухту чорних металів в ТОВ «Максімет», яке розташоване за адресою: м. Щастя, кв. Енергетиків в районі будинка № 18, та попросив у останнього саморобну тачку для того щоб на неї перевезти свій металобрухт та здати до пункту прийому металобрухту. Далі ОСОБА_1 з вказаною тачкою направся в район будинку №12 по вулиці Матросова у м. Щастя. Знаходячись там, він побачив що на землі знаходиться колодязь колектора холодної води, який був закритий металевою кришкою люка, яка є власністю КП «Жилбудсервіс». У цей час у ОСОБА_1. виник злочиннии умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_1 взяв вказану кришку люку та поклав її на тачку та покотив вказану тачку на пункт прийому металобрухту, тим самим з місця вчинення кримінального правопорушення втік. У подальшому ОСОБА_1 вказану кришку люка здав до пункту прийому металобрухту, таким чином розпорядившись викраденим майном, як своїм власним. Відповідно до довідки №07-217 від 20.02.2017 року, вартість однієї кришки люка становить 4 008, 96 гривень.

Внаслідок протиправних дій, ОСОБА_1 КП «Жилбудсервіс» було завдано матеріального збитку на суму 4 008, 96 гривень.

ОСОБА_1 розумів суспільну небезпечність своїх дій, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, дав показання, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Зокрема, показав, що 20.02.2017 року, приблизно о 02.00 год., він, знаходячись в районі будинку №12 по вулиці Матросова у м. Щастя, з колодязя колектора холодної води скоїв крадіжку металевої кришки люка, що знаходиться на балансі КП «Жилбудсервіс» та здав її на прийом металобрухту, тим самим розпорядився викраденим як своїм власним.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, суд находить їх достатніми та істинними.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Також судом учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення - злочин відповідно до приписів ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий (арк. кр. пров. 36, 37-38), за місцем проживання характеризується задовільно (арк. кр. пров.39), на диспансерному обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (арк. кр. пров. 41, 42).

Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, повне визнання провини.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуюче викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення -злочину, сукупність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання, у вигляді позбавлення волі в розмірі, передбаченому санкцією ст.185 ч.2 КК України. Разом з тим, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та прийняв рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням вимог ст. 75 КК України.

Цивільний позов під час кримінального провадження та до початку судового розгляду не пред`являвся. Судові витрати відсутні.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, ч.2 ст. 373 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом строку 2 (два) роки не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.

Речовий доказ: металеву кришку люка, що знаходиться на відповідальному зберіганні у КП «Жилбудсервіс» - залишити за законним володільцем КП «Жилбудсервіс».

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новоайдарський районний суд Луганської області.

Обвинуваченому і прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий суддя: О. М. Іванова