Вирок № 66611348, 22.05.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/2270/17-к

н.п. 1-кп/415/415/17

ВИРОК

Іменем України

22.05.17 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Старікової М.М.

за участю секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Полякова Д.В.

захисника Стародубцевої Л.О.

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240000703 від 07 квітня 2017 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Лисичанська, Луганської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, не заміжньої, не працюючої, інвалідом не являється, раніше не судимої, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На початку серпня 2016 року, більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2, знаходячись біля річки Сіверський Донець в районі вулиці Донсодовській міста Лисичанська Луганської області, маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, для власного вживання, зібрала листя дикорослинної коноплі, які принесла за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де шляхом їх сушіння та подрібнення незаконного виготовила особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, загальна маса якого, у перерахунку на суху речовину складає 14,55 грама (відповідно до висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № 19/113/8-2/385е від 13.04.2017 року), який незаконно зберігала при собі до моменту вилучення працівниками поліції.

07.04.2017 року, в період часу з 18 години 40 хвилин до 19 години 05 хвилин, працівниками поліції в районі палацу культури ім. Леніна, який розташований по вулиці Червоній міста Лисичанська, під час огляду місця події у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено газетний згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом -канабісом, маса якого, у перерахунку на суху речовину складає 14,55 грама, який вона незаконно придбала, виготовила та зберігала при собі без мети збуту.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

20 квітня 2017 року під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017130240000703 від 07 квітня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Поляковим Д.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваною ОСОБА_2 за участю захисника Стародубцевої Л.О. на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрювана повністю визнала себе винною в інкримінованому їй органом досудового розслідування злочину та зобов'язалася: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст.309 КК України у виді обмеження волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, який визначить суд.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винною себе у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України визнала повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння нею кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялася. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, вона цілком розуміє надані їй законом права, а також роз'яснені їй судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого вона визнає себе винною, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердженя зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України. При цьому зазначила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того обвинувачена вказала, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена нею з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Поляков Д.В. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання.

Захисник Стародубцева Л.О. також вважала можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між її підзахисною та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрювана вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а її дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України - як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

В силу положення ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 ч. 1 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним. тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченій роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 20 квітня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Поляковим Д.В. та підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченою скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої - щире каяття, та відсутністю обставин, що його обтяжують. Очевидної неможливості виконання обвинуваченої взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 19/113/8-2/385е від 13.04.2017 року, що згідно довідки Луганського НДЕКЦ складає 550 грн. 25 коп. підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, р/р 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

- особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, в перерахунку на суху речовину масою 14,55 грамів, який було вилучено у ОСОБА_2 і в ході проведення експертизи витрачено 0,2 грами, відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.28) та квитанції № 253 від 19.04.2017 року складає 14,35 грами (а.с. 29), знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області - підлягає знищенню.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 квітня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Поляковим Д.В. та підозрюваною ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017130240000703 від 07 квітня 2017 року відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;

-повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 19/113/8-2/385е від 13.04.2017 року, що згідно довідки Луганського НДЕКЦ складає 550 (п'ятсот п'ятдесят) грн. 25 коп. в дохід держави (отримувач УДКСУ у м. Лисичанськ, 24060300, код 37800278, Банк ГУДКСУ у Луганській області МФО 804013, р/р 31117115700051).

Речові докази:

- особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, в перерахунку на суху речовину масою 14,55 грамів, який було вилучено у ОСОБА_2, відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області та квитанції № 253 від 19.04.2017 року (після проведення експертизи) складає 14,35 грами, знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області - знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова