Ухвала суду № 66611073, 04.05.2017, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 1121/3614/12;

Провадження № 4-с/401/4/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2017 р. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Гармаш Т.І., при секретарі Липко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську Кіровоградської області скаргу ПАТ «Родовід банк» на дії державного виконавця відділу Дніпровського ВДВС м. Києва ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И В:

07.12.2016 року представник ПАТ «Родовід банк» звернулась до суду із зазначеною скаргою та просить суд визнати незаконними дії державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Києва ОСОБА_1 при винесенні постанови № 49694489 від 23.09.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачу та скасувати вказану постанову.

Мотивує свої вимоги тим, що рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.11.2012 року позов АТ «Родовідбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Судом видано виконавчий лист на виконання рішення. 21.11.2016 року АТ «Родовідбанк» отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.09.2016 року ВП № 49694489, яка винесена державним виконавцем Дніпровського ВДВС м. Києва ОСОБА_1 Підставою для повернення документу є те, що реєстраційними органами державного виконавця повідомлено про відсутність майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Заявник вважає дії державного виконавця безпідставними та неправомірними. Зокрема, державний виконавець не вжив усі можливі заходи для примусового виконання рішення. Не вчинено виконавчі дії щодо перевірки майнового стану боржника, порушено порядок надання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах; відсутня інформація про перевірку майнового стану боржника за місцем проживання (перебування). Також, згідно Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Отже, державний виконавець передчасно зробив висновок про відсутність майна у боржника та не вжив заходів для виконання покладених на нього обовязків відповідно до ст.18 Закону "Про виконавче провадження".

Представник заявника в судове засідання не зявився, до суду надійшла заява про розгляд справи за наявними матеріалами за відсутності скаржника.

ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, заперечень не надав.

Державник виконавець Дніпровського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась, до суду надала письмові заперечення. Зазначивши, що 11.12.2015 року на примусове виконання до відділу надійшов виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» боргу в сумі 2002452 грн. 23 коп. за місцем реєстрації боржника. 15.12.2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49694489 та постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження. 25.05.2016 року внесено обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, реєстраційний номер 15834579. Відповідно до відповіді ДФС України про джерела отриманих доходів боржників фізичних осіб, інформація стосовно боржника відсутня. Згідно відповіді наданої ПФУ України інформації про останнє місце роботи боржника не знайдено.

Згідно відповіді ДФС платник податків з податковим номером чи серією та номером паспорта боржника на обліку в органах ДПС не перебуває.

Відповідно до повідомлення Держгеокадастру Головного управління у м. Києві щодо реєстрації в Державному земельному кадастрі боржника відомості відсутні.

Згідно повідомлення з Регіонального сервісного центру м. Києва за боржником зареєстрований транспортний засіб. 14.12.2015 року на автомобіль накладено обтяження, 02.10.2015 року поставлено на автоматизований облік до АІС «Арешт».

02.02.2016 року постановою державного виконавця вищевказаний транспортний засіб боржника оголошено в розшук.

11.04.2016 року до відділу з Регонального сервісного центру надійшло повідомлення, що станом на 09.03.2016 року транспортний засіб за боржником не зареєстровано.

За даних обставин 21.11.2016 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.

Зясувавши всі обставини справи, дослідивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 55, ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обовязковим до виконання. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи (ч.2 ст.387 ЦПК України).

Судом встановлено, що на виконанні у Дніпровському РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві перебувало виконавче провадження № 49694489 з примусового виконання судового рішення №1121/3614/12, виданого Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області 17.01.2013 року, про стягнення на користь стягувача ПАТ «Родовід банк» з ОСОБА_3 заборгованості по кредитному договору.

23.09.2016 року державний виконавець Дніпровського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 49694489 винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» ( а.с.7-8).

Як вбачається з оскаржуваної постанови, підставою її винесення є встановлена державним виконавцем при примусовому виконанні вказаного виконавчого документу відсутність у боржника майна, на яке може бути звернене стягнення, та безрезультатність здійснених державним виконавцем заходів щодо розшуку такого майна.

Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року набрав чинності 05 жовтня 2016 року. До 04 жовтня 2016 року діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 № 606-XIV із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 7 Розділу ХІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно з п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час винесення постанови державного виконавця від 28.12.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, «виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними».

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 цієї статті передбачено значний обсяг прав, які може використовувати державний виконавець у процесі виконавчого провадження.

З наданої копії постанови головного державного виконавця Коломієць І.М. вбачається, що виконавче провадження за вищевказаним виконавчим документом було відкрито у 15.12.2015 року. Виконавчий документ повернуто стягувачеві постановою від 23.09.2016 року, тому державний виконавець не дотримався вимоги п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час винесення вказаної постанови. Зокрема, редакція статті передбачала здійснення виконавцем заходів щодо розшуку майна боржника «протягом року».

Відповідно до ч.8 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Таку ж періодичність проведення перевірки майнового стану боржника було передбачено частиною 8 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 № 606-XIV.

З копій матеріалів виконавчого провадження, наданих державним виконавцем, вбачається, що виконавцем було отримано інформацію про відсутність у власності боржника транспортних засобів, земельної ділянки.

Однак, інформація стосовно джерел отримання доходів боржника фізичної особи щодо сум доходу, нарахованого податковим агентом на користь платників податку та сум утриманого ним податку, щодо відкриття рахунків боржником як фізичною особою - підприємцем, щодо осіб-боржників, що працюють за трудовим договором та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, щодо осіб боржників, що отримують пенсію надана ще станом на грудень січень 2016 року. При цьому, вбачається, що до моменту винесення оскаржуваної постанови, зокрема протягом семи місяців, державний виконавець не вживав будь-яких заходів для перевірки вищевказаної інформації про майновий стан боржника.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не вчинено достатньо заходів для примусового виконання рішення, отриманої виконавцем інформації не достатньо для однозначного висновку про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. Таким чином у суду є підстави вважати, що оскаржувана постанова була винесена передчасно.

Керуючись ст. ст. 383, 386, 387 ЦПК України, ст. ст. 18, 48, 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ПАТ «Родовід банк» - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 23.09.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірними.

Постанову державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 від 23.09.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні ВП № 49694489 - скасувати.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області Т.І.Гармаш