Постанова № 66607726, 22.05.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 403/11440/12

Провадження № 1/200/6/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді - Леонова А.А.,

за участі секретаря: Коляда В.В.

прокурора: Зінченко О.С.

захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро матеріали кримінальної справи за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, єврея, громадянина України, має вищу освіту, розлученого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України,

ВС ТАНОВИВ:

08.04.2010 року в невстановлений час, ОСОБА_2, знаходячись по вул. Янгеля в м. Дніпропетровську, з метою визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2010 року, прийнятого на підставі акту «Про результати документальної невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_2, ідентифікаційний №2195713310, з питання повноти сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб, одержаних за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 року» від 30.03.2010 року, предявив в Дніпропетровський окружний адміністративний суд позов до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, до якого подав в копіях завідомо підроблені документи, а саме:

договір позики від 25.06.2007 року, укладений між директором ТОВ «Домінанта» ОСОБА_3 та ОСОБА_2,

договір позики від 22.06.2007 року, укладений між директором ПП «Ліра» ОСОБА_4 та ОСОБА_2,

тим самим використав ці підроблені документи.

Згідно висновку почеркознавчої експертизи №303 від 27.07.2011 року, «зображення підпису від імені ОСОБА_2 в графі «позичальник», копії договору позики від 25.06.2007 року, укладеного між директором ТОВ «Домінанта» ОСОБА_3 та ОСОБА_2, нанесене з підпису, який виконаний ОСОБА_2. Зображення підпису від імені ОСОБА_2 в графі «позичальник» копії договору позики від 22.06.2007 року, укладений між директором ПП «Ліра» ОСОБА_4 та ОСОБА_2, нанесене з підпису, який виконаний ОСОБА_2С.».

Таким чином, ОСОБА_2, достовірно знаючи про те, що вищевказані документи є підробленими, оскільки вказані договори особисто ним не укладалися та не підписувалися, використав вказані завідомо підроблені офіційні документи.

Підсудний ОСОБА_2 в судове засідання не зявився.

Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної служби України (вих. №0.64-21934/0/15-16 від 13.10.2016 року), наданої на запит суду, підсудний ОСОБА_2 покинув територію України 27.04.2016 року через аеропорт Жуляни (м. Київ) рейсом Київ-Кельн та на теперішній час іншої інформації про перетин підсудним державного кордону України немає.

Своїм листом підсудний ОСОБА_2 просив розглядати дану кримінальну справу за його відсутності за участі захисника ОСОБА_1.

Постановою суду від 30.11.2016 року було прийняте рішення про розгляд справи за відсутності підсудного ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.2 ст.262 КПК України (в редакції 1960 року).

Після зміни прокурором 15.05.2017 року обвинувачення ОСОБА_2, судом було надано час захиснику та обвинуваченому для підготовки до захисту від нового обвинувачення.

Захисник обвинуваченого заявив в судовому засіданні, що він узгодив позицію зі своїм підзахисним ОСОБА_2 і той заявляє, що визнає себе винним в предявленому новому обвинуваченні в повному обсязі.

Також захисник в судовому засіданні заявив клопотання про закриття даної кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст. 358 КК України в звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Згідно твердження захисника, це клопотання узгоджено із ОСОБА_2 .

Прокурор не заперечувала проти клопотання захисника, оскільки воно є обґрунтованим і таким, що відповідає закону.

Вислухавши клопотання захисника про закриття кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст. 358 КК України та позицію прокурора, суд вважає клопотання захисника таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що підсудний ОСОБА_2 вчинив умисні дії, що виразилися у використанні завідомо підроблених офіційних документів і кваліфікує його дії за ч.3 ст. 358 КК України.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_2, який був відсутній під час розгляду даної справи, оскільки знаходиться за межами України (але за твердженням захисника ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнає свою провину за предявленим зміненим обвинуваченням), вина ОСОБА_2 також підтверджується письмовими доказами, дослідженими судом під час судового розгляду справи, а саме:

висновком експерта НДЕКЦ ГУВС Київської області №303 від 27.07.2011 року, згідно висновків якого зображення підпису від імені ОСОБА_2 в графі «позичальник» копії договору позики від 25.06.2007 року, укладеного між директором ТОВ «Домінанта» ОСОБА_3 та ОСОБА_2, нанесене з підпису, який виконаний ОСОБА_2;

зображення підпису від імені ОСОБА_2 в графі «позичальник» копії договору позики від 22.06.2007 року, укладеного між директором ПП «Ліра» ОСОБА_4 та ОСОБА_2, нанесене з підпису, який виконаний ОСОБА_2 (т.10 а.с. 55-61).

Вивченням особи підсудного, судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання та останнім місцем роботи характеризується позитивно.

Вирішуючи клопотання захисника про закриття кримінальної справи, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 282 КПК України (в редакції 1960 року), якщо під час судового розгляду справи будуть встановлені підстави для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, суд вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя постановою, закриває справу.

Відповідно до ч.2 ст. 11-1 КПК України (в редакції 1960 року), суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 КК України, закриває кримінальну справу у звязку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Згідно п.2 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Відповідно до ч.3 ст. 358 КК України в редакції, що діяла на момент вчинення описаного вище злочину, максимальне покарання за вчинення вказаного злочину було передбачено у вигляді обмеження волі строком до двох років.

Відповідно до ч.2 ст. 12 КК України, злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, злочин, вчинений ОСОБА_2 08.04.2010 року, станом на день його вчинення був злочином невеликої тяжкості і відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України, строки давності притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності сплили 09.04.2013 року.

З врахуванням даної обставини, на думку суду, клопотання захисника ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України - підлягає закриттю.

Вирішуючи питання заявленого 15.10.2012 року прокурором Бабушкінського району м. Дніпропетровська цивільного позову, суд виходить з наступного.

Згідно п.7 ч.1 ст. 324 КПК України (в редакції 1960 року), постановляючи вирок, суд повинен вирішити питання чи підлягає задоволенню предявлений цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі.

Разом із тим, положеннями статті 282 КПК України (в редакції 1960 року) не передбачено право суду вирішувати цивільний позов в кримінальній справі під час вирішення питання про закриття кримінальної справи.

Відповідно, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська в інтересах Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 15.10.2012 року без розгляду, розяснивши прокурору його право звернутися з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 49, ч.3 ст. 358 КК України, ч.1 ст. 282 КПК України (в редакції 1960 року), суд

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України закрити в звязку із закінченням строків давності.

Міру запобіжного заходу, обрану відносно ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд, скасувати.

Речові докази:

документи адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо визнання протиправним та скасування податкового рішення повідомлення; документи щодо відкриття та використання рахунку №26001000600226, що належить ТОВ «ЦЕМД Тридента», відкритому в ТОВ «Банк «Демарк»; документи, що зберігаються в справі про банкрутство ПП «Ліра» №24/593-07; компакт-диски із записами телефонних розмов, бланк погашеного простого векселя з індосаментом серії АА №1238430 зберігати в матеріалах кримінальної справи.

мобільні телефони «Nokia 2700», «Nokia 1616-2», ноутбук з серійним №0451WCETV, грошові кошти в сумі 1100 гривень повернути ОСОБА_2.

Позовну заяву прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська в інтересах Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 15.10.2012 року - залишити без розгляду.

Розяснити прокурору право звернутися до суду з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя: А.А.Леонов