Рішення № 66605557, 16.05.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1695/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Цихиселі Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» про стягнення грошових коштів, треті особи Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палубний»,

встановила:

19 лютого 2016 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача та просив стягнути з нього на свою користь суму переплачених грошових коштів за комунальні послуги та по квартплаті за 2012, 2013, 2014 роки та 9 місяців 2015 року в розмірі 8796,81 грн.

Позивач посилався на те, що він проживає в багатоквартирному будинку № 12 по вул. Палубній в м. Одесі та є членом Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Палубний» (далі ОСББ «Палубний»).

28 лютого 2008 року між власниками квартир багатоквартирного житлового будинку № 12 по вул. Палубній, в особі голови ОСББ «Палубний», та товариством з обмеженою відповідальністю «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» (далі ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС») було укладено Договір про передачу з балансу на баланс, утримання та ремонт житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Палубна, 12. Згідно пункту 1.5 даного Договору ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» було передано право надання житлово-комунальних послуг, проведення розрахунків з квартиронаймачами та власниками жилих та нежилих приміщень.

З серпня 2007 року позивач є учасником бойових дій та згідно пунктів 4, 5 та 6 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має відповідні пільги. З 12 листопада 2014 року йому встановлено 2 групу інвалідності та згідно пунктів 4, 5 та 6 частини першої статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому, як інваліду війни, надано відповідні пільги.

З 2012 року позивач неодноразово звертався до керівництва відповідача враховувати надані йому законом пільги при нарахуванні квартплати та плати за комунальні послуги. Однак, всі його звернення залишались без задоволення.

03.12.2014 року позивач рекомендованим листом направив на адресу відповідача чергове звернення від 28 листопада 2014 року щодо надання йому пільг при нарахуванні квартплати та плати за комунальні послуги, однак як і раніше відповіді не отримав.

Після чергового звернення до ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» йому було надано довідку за № 82 від 02.11.2015 року про розмір суми пільг по опаленню та квартплаті, на які він має право за 2012, 2013, 2014 роки та 9 місяців 2015 року, яка складає 8796,81 грн. При цьому в довідці зазначено, що управлінням соціального захисту населення Малиновського району м. Одеси не приймаються звіти на відшкодування затрат на надання пільг по опаленню та квартплаті пільговикам ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» (а.с.13).

18 листопада 2015 року позивач звернувся до управління соціального захисту населення в Малиновському районі з проханням повідомити про причину не прийняття звітів на відшкодування затрат на надання пільг по опаленню та квартплаті пільговикам Товариства, на що листом № К-87 від 14.12.15р. був повідомлений, що керівництво ОСББ «Палубний» не зверталось вуправління соціального захисту населення в Малиновському районі для відшкодування затрат на надання пільг.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом, який він просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, також надав суду письмові заперечення на позов.

Представник третьої особи - ОСББ «Палубний» в судове засідання не зявився, надав суду заяву про те, що з позовом не згоден та просив розглянути справу за його відсутністю, а також надав письмові пояснення на позов.

Справа була розглянута у відсутність представника третьої особи - Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_4 ставить питання про скасування зазначеного судового рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» повинен лише складати документи на пільговиків та надавати їх у відповідні органи для пільгового відшкодування, що відповідачем неодноразово робилося, проте обовязок надавати пільги на відповідачеві не лежить.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, з огляду на наступне.

Ті обставини, що позивач ОСОБА_3 проживає в багатоквартирному будинку № 12 по вул.Палубній в м. Одесі та є членом ОСББ «Палубний», а також те, що з серпня 2007 року ОСОБА_3 є учасником бойових дій та з 12 листопада 2014 року йому встановлено 2 групу інвалідності підтверджуються матеріалами справи та визнані сторонами, а тому у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України вважаються встановленими і не підлягають доказуванню.

З цих же підстав вважаються встановленими ті обставини, що ОСОБА_3 перебуває на персоніфікованому обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків в управлінні соціального захисту населення в Малиновському районі як «учасник бойових дій» з 01.09.2007 р., та з 12.11.2014 р. - як «інвалід війни 2 групи». Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право користуватися 100% пільгою при оплаті за житлово-комунальні послуги у межах норм споживання.

Сторонами також визнано, що сума пільг позивача на опалення та квартирну плату становить: за 2012 рік 2048,45 грн., за 2013 рік 2345,01 грн., за 2014 рік 2451,19 грн., за 9 місяців 2015 рік 1952,16 грн, а всього 8796,81 грн.

Спірним в даному випадку є питання стосовно того, хто винний у тому, що за вказаний період позивачу не були надані вказані пільги, та чи є підстави для стягнення зайво сплачених ним грошових коштів з відповідача на користь позивача.

З цих підстав колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 лютого 2008 року між власниками квартир багатоквартирного житлового будинку № 12 по вул. Палубній, в особі голови ОСББ «Палубний», та ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» було укладено Договір про передачу з балансу на баланс, утримання та ремонт житлового комплексу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Палубна, 12 (а.с. 5 10).

У звязку з цим, з приводу забезпечення пільг пооплаті за житлово-комунальні послуги, що передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач неодноразово звертався з листами доТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС».

Як вбачається з листа № 43 від 26.03.2012 р. на імя директора департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» повідомив департамент, що їх організація є виконавцем житлово-комунальних послуг для мешканців за адресами, в т.ч. вул. Палубна, 12. Серед мешканців вищезазначених будинків є громадяни, яким діючим законодавством надані пільги по оплаті житлово-комунальних послуг. З 2011 р. районні управління соціального захисту населення відмовляються приймати від ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» звіти на відшкодування коштів по оплаті житлово-комунальних послуг пільговикам, наданих їх організацією.

Згідно довідки ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» № 82 від 02.11.2015 р., наданої на імя ОСОБА_3, управлінням соціального захисту Малиновського району не приймаються звіти на відшкодування коштів на опалення та квартирну плату пільговикам їхнього підприємства.

У звязку з цим, ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» на оплачувало позивачу пільги, що в свою чергу призвело до відмови позивачу в задоволенні позовних вимог.

При цьому, суд послався на Постанову Кабінету Міністрів України № 860 «Про надання пільг та субсидій для відшкодування витрат на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям житлових будинків, у яких створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (житлово-будівельні кооперативи)», прийняту 13 листопада 2013 року.

Однак, судом не було враховано, що дана постанова прийнята вкінці 2013 року, в той час як пільги позивачу перестали надаватись з початку 2012 року, тобто на виниклі правовідносини дана постанова не розповсюджувалась.

В свою чергу, згідно ч. 2 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», саме виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Тобто, в даному випадку, саме відповідач ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» мав здійснити розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подати їх на затвердження до виконавчого комітету Одеської міської ради.

В подальшому, після затвердження цих тарифів, відповідач мав скласти звіти на відшкодування коштів на опалення та квартирну плату пільговикам ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» на адресу управління соціального захисту населення в Малиновському районі, яке в свою чергу мало компенсувати позивачу вказані пільги.

Так, відповідно до положень п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» за №256 від 04.03.2002 року, управління праці та соціального захисту населення, ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою та здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Згідно абзацу 1 пункту 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою «2-пільга».

Однак, ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» не виконало вимог законодавства в цій частині та свого обовязку щодо здійснення необхідних дій по встановленню і затвердженню тарифів на виробництво і надання житлово-комунальних послуг, та направлення ним звітів на адресу управління соціального захисту населення в Малиновському районі, що в свою чергу призвело до відсутності компенсації позивачу зайво сплачених грошових коштів за житлово-комунальні послуги, за період з 2012 року по 2014 рік та 9 місяців 2015 року, у загальній сумі 8796,81 грн.

Крім того, як вбачається з письмових пояснень представника Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, відшкодування витрат з надання послуг на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, та послуг з теплопостачання пільговикам ОСББ «Палубний» на рахунок ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» Департаментом не проводилось саме за відсутності у нього затверджених виконавчим комітетом Одеської міської ради тарифів.

При цьому в поясненнях зазначено, що лише в 2015 році керівництво ОСББ «Палубний» звернулося до управління соціального захисту населення в Малиновському районі за пільговим відшкодуванням (а.с.25-26).

Зазначені обставини також повністю підтверджуються листом управління соціального захисту населення в Малиновському районі від 14.12.2015 року (а.с.15-16).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що саме відповідач - ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» винний у ненаданні пільг позивачу ОСОБА_3 за оплату житлово-комунальних послуг за період з 2012 року по 2014 рік та 9 місяців 2015 року, у загальній сумі 8796,81 грн., оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до того, що позивачем ОСОБА_5 були зайво сплачені грошові кошти у вказаній сумі. У звязку з цим, вказані грошові кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 19.02.2016 року.

При цьому позивач суду апеляційної інстанції пояснив, що про порушення свого права він дізнався з початку 2012 року, коли йому вперше відмовили у наданні пільг, однак до суду за захистом своїх прав не звертався, оскільки сподівався на вирішення спору в позасудовому порядку.

В свою чергу, відповідач - ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС», звертаючись до суду з письмовими поясненнями на позов, заявило клопотання про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності (а.с. 35-37).

Так, у відповідності до ст.ст. 256-258 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п.п.3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої зроблено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Однак, колегія суддів не вбачає підстав для визнання поважними причини пропущення строку позовної давності за вимоги щодо 2012 року, крім того позивач такого питання перед судом не ставив.

Таким чином, матеріали справи містять всі необхідні правові підстави для застосування до спірних правовідносин трирічного строку позовної давності, та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за 2012 рік через пропуск строку позовної давності.

При цьому колегія суддів виходить із того, що як було зазначено вище, у відповідності до абзацу 1 пункту 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117, за січень 2013 року відомості щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою «2-пільга», мають подаватись уповноваженому органу на паперових та електронних носіях до 25 лютого 2013 року.

Таким чином, враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 19.02.2016 року, то з відповідача на його користь мають бути стягнуті грошові кошти за весь 2013 рік, 2014 рік та 9 місяців 2015 року, тобто за період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2015 року, у загальній сумі 6 748,36 грн.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його частково спростовують, оскільки рішення ухвалено не у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у звязку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС»на користь ОСОБА_3 суму переплачених грошових коштів за надані комунальні послуги та по квартирній платі, на які йому надані пільги, у сумі 6 748 грн. 36 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити через пропуск строку позовної давності.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач звільнений від сплати судового збору за звернення до суду першої та апеляційної інстанції, оскільки є інвалідом 2 групи.

У звязку з цим, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» на користь державного бюджету України судовий збір у загальній сумі 1 157,52 грн., із яких 551,20 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції і 606,32 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 261, 267 ЦК України, ст.ст. 88, 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня 2016 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС»на користь ОСОБА_3 суму переплачених грошових коштів за надані комунальні послуги та по квартирній платі, на які йому надані пільги, у сумі 6 748 грн. 36 коп. (шість тисяч сімсот сорок вісім гривень 36 копійок).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» на користь державного бюджету України судовий збір у загальній сумі 1 157,52 грн. (одна тисяча сто пятдесят сім гривень 52 копійки), із яких 551,20 грн. (пятсот пятдесят одна гривня 20 копійок) за розгляд справи в суді першої інстанції і 606,32 грн. (шістсот шість гривень 32 копійки) за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Судовий збір у вищевказаній сумі 606,32 грн. (шістсот шість гривень 32 копійки) стягнути за наступними реквізитами:

Отримувач: УК у м.Одесі/Малиновськ.р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, р/р 31214206780007, МФО 828011, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, призначення платежу: Судовий збір, Код 02892913, пункт 1.8 КБК 22030001.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції України.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_6

ОСОБА_2