
Справа № 521/21837/16-ц
Номер провадження 2/521/2127/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2017 року Малиновський районний суд м.Одеси в складі:
головуючого - судді Лічмана Л.Г.,
при секретарі Тимофієнко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи Приватного нотаріусу одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И В:
26.12.2016 р. ОСОБА_1 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з вказаною позовною заявою, у якій просила встановити факт прийняття ОСОБА_4 спадщини у вигляді права спільної часткової власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5, померлого 10.12.1999 р. та визнати за нею право спільної часткової власності на ? частину вказаної квартири у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, що прийняла спадок у вигляді приватної спільної часткової власності на ? частину зазначеної квартири після смерті її чоловіка ОСОБА_5, померлого 10.12.1999 р.
В судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала зазначені позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала.
Третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3М, в судове засідання не зявилася, про дату та місце судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила, надав суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Суд, вислухавши пояснення позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, вважає, що наявні підстави для часткового задоволення позовної заяви.
В судовому засіданні встановлені наступні фактичні обставини.
Відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого Вознесенським М р. бюро РАГС Миколаївської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 12.02.1964 р. уклали шлюб, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище «Міщєрікова», про що в книзі записів актів громадянського стану про шлюб зроблено відповідний запис за № 41. (а.с. 88)
Згідно дублікату Свідоцтва про право власності на житло від 27.03.1996 р., зареєстровано і записано в реєстрову книгу за № 6-5228, виданим Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів згідно розпорядження органу приватизації від 27.03.1996 р. № 74281, квартира АДРЕСА_2 належить на прав спільної часткової власності ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 в рівних частках. Квартира складається з трьох житлових кімнат загальною площею 70,0 кв.м., житловою площею 50,8 кв. м. (а.с. 14)
Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості № 32614319 від 21.12.2011 р., квартира у АДРЕСА_3 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 по ? частині кожному. (а.с. 13)
З довідки від 07.04.2008 р. № 74-ю, виданої КП «Міське агентство з приватизації житла», ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 дійсно приватизували в рівних частках ізольовану квартиру у АДРЕСА_3. Розпорядженням управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу за № 227 від 07.04.2008 р. було видано дублікати приватизаційних документів. (а.с. 20)
Згідно ст. 112 ЦК Української РСР (ред.1963 р.) майно може належати на праві спільної власності двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).
Аналогічні положення встановлюються ЦК України від 16.01.2003 № 435-IV.
Відповідно до ст. 355-356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно . Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Таким чином, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 належало по ? частці у спірній квартирі.
ОСОБА_5 помер 10.12.1999 р. у віці 65 років, на підставі чого Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневої райадміністрації виконкому Одеської міськради видано свідоцтво про смерть серії І-ЖД № 204067 (актовий запис № 10300). (а.с. 10, 89)
Відповідно до пунктів 1, 4 і 5 Прикінцевих і Перехідних положень до ЦК України 2003 року цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року і застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно ст. 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
З довідки від 19.12.2016 р. № 3067, виданої дільницею № 1 КП ЖКС «Хмельницький» вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1985 р. по день смерті 10.12.1999 р., спільно з ним була зареєстрована і проживала дружина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1985 р. по день смерті 05.09.2015 р. (а.с. 12)
Відповідно до довідки № 32 від 11.02.2016 р., виданої Дільницею № 1 КП ЖКС «Хмельницький» за підписом начальника та паспортистки, ОСОБА_6 проживала та була зареєстрована за спірною адресою з 29.03.1985 р. по день смерті 05.09.2015 р. (а.с. 72)
22.10.2002 р. Пятою одеською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_5 була заведена спадкова справа № 376, номер у спадковому реєстрі 2369499 та ОСОБА_6 видано свідоцтво про право на спадщину серії ВАВ № 271667. (а.с. 90)
На запит Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу від 03.06.2016 р. № 92/02-14 щодо надання копії спадкової справи до майна померлого 10.12.1999 р. ОСОБА_5 Пятою одеською державною нотаріальною конторою повідомлено, що спадкова справа № 376/2000 р. до майна померлого закрита та списана до архіву 11.10.2002 р., на все спадкове майно, яке складається з ? частини квартири під № 3 в буд 92 по вул. Лазарева в м. Одесі та грошові внески, що зберігаються на рахунках, ОСОБА_6 одержані свідоцтва про право на спадщину. (а.с. 92, 94- 95)
ОСОБА_6 в установленому ЦК УРСР порядку прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_5, однак не оформила спадкових прав на підставі виданого їй свідоцтва про право на спадщину.
Зважаючи на такі обставини, що після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_6, а тому ОСОБА_1 не являлась спадкоємцем ОСОБА_5, суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні позовної вимоги про встановлення факту прийняття спадщини у вигляді ? частки спірної квартири після смерті її діда ОСОБА_5
З заповіту від 24.05.2000 р., посвідченого державним нотаріусом Пятої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_8, зареєстрованим в реєстрі № 3-1732, видно, що ОСОБА_6 зробила розпорядження, яким все своє майно, де б воно не було і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 (а.с. 77)
У віці 73 років 05.09.2015 р. померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 425635, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міського управління юстиції. (а.с. 11, 71)
З заявою про прийняття спадщини за заповітом № 6 від 12.02.2016 р. після смерті ОСОБА_6 звернулася ОСОБА_1, внаслідок чого Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстровано спадкову справу № 3-2016. (а.с. 70, 81)
Відповідно до довідки (з місця проживання про склад сімї та реєстрацію) № 32 від 11.02.2016 р. ОСОБА_6 та ОСОБА_1 проживали та були зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. (а.с. 73)
Зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.09.2016 р., зареєстровано в реєстрі № 988, та згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 45192986, номер у спадковому реєстрі 58572460, номер у нотаріуса 3-2016, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_6 є ОСОБА_1, спадщина на яку видано свідоцтво складається з ? частини квартири під № 3 у м. Одесі по вул. Адмірала Лазарева, 92. (а.с. 16)
Постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.09.2016 р. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ? частину спірної квартири з причин ненадання заявником оригіналів документів, що посвідчують право власності спадкодавця на зазначену частину, яку ОСОБА_6 успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_5, померлого 10.12.1999 р., і які необхідні нотаріусу для видачі цього свідоцтва у звязку з їх відсутністю. (а.с. 19)
Відповідно до ст. ст. 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 і 3 ст. 1268 ЦК спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Ч. 1 ст. 1270 ЦК України наголошує, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1233, 1234, 1235, 1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
ОСОБА_1 в установленому ЦК України (ч. 3 ст. 1268 та ст. 1269) порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6, яка відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Інші спадкоємці, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 відсутні.
Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, на день смерті ОСОБА_6 їй належала ? частина вказаної квартири, з якої ? частину вона набула на підставі приватизації, а іншу ? частину вона набула на підставі спадкоємства за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_5
На підставі зазначеного, суд визнає за позивачем право приватної власності на ? частину квартири АДРЕСА_4 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6В, померлої 05 вересня 2015 року, а саме на ? частину яку належала спадкодавцю в порядку спадкоємства за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_5
Керуючись вимогами ст.ст. 60, 209, 212-215 ЦПК України, -
СУД
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування, задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на ? частину квартири АДРЕСА_4 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, померлої 05 вересня 2015 року.
Квартира складається із трьох житлових кімнат загальною площею 70,0 кв.м., житловою площею 50,8 кв. м.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Малиновський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
С У Д Д Я:
Судове рішення № 66604712, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 19.05.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 521/21837/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: