Ухвала суду № 66602948, 11.05.2017, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/364/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Стадника С.І.

секретаря судового засідання Белінської С.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Липовець обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017020150000006, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.01.2017 року, про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Жорнище, Іллінецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 185 КК України

за участю прокурора Міхаілідіса М.В.

представника потерпілого - СО "Іллінецькі електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго" - ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

До Липовецького районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України.

22.03.2017 року ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області вказане кримінальне провадження було призначене до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження зазначили, що обвинувальний акт підсудний Липовецькому районному суду Вінницької області, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України немає, а тому просили суд призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд дійшов до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до статті 314 ч.3 п.3 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Як вбачається зі статті 110 ч.4 КПК України обвинувальний акт повинний відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України.

Згідно статті 291 ч.2 п.5 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

У частині 1 статті 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті цієї статті має відображатися в обвинувальному акті, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

З пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві" слідує, що суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред'явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом, зокрема воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Судом встановлено, що дії обвинуваченого кваліфіковані за частиною 1 статті 185 КК України як продовжуваний злочин за двома епізодами, перший з яких вчинений 30.01.2017 року щодо майна ПАТ "Жорнище", а саме силового трансформатора масляного 40/10 ТП № 142 (1984 року випуску, заводський номер 2925577, потужністю 40 кВт., напругою 10/0,4), який розташований біля перевалки відділу № 4 в с. Жорнище Іллінецького району Вінницької області, після чого обвинувачений викраденим розпорядився на власний розсуд. За другим епізодом (згідно обвинувального акту значиться як продовження злочинного умислу) - 02.01.2017 року щодо майна СО "Іллінецькі електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго", а саме силового трансформатора масляного 40/10 (2016 року випуску, інвентарний номер №000721), який розташований в кварталі №13 с. Шевченкове, Іллінецького району Вінницької області, викраденим обвинувачений розпорядився на власний розсуд.

З зазначеного слідує, що обвинувальний акт містить суперечності щодо фактичних обставин, оскільки викрадення майна 02.01.2017 року не може бути продовженням злочинного умислу дій вчинених 30.01.2017 року, тобто пред'явлене обвинувачення є неконкретним.

Відповідно до частини 2 статті 32 КК України продовжуваний злочин визначається як діяння, що складається з двох або більшої кількості тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром.

Згідно пункту 6 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року № 7 "Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки" , продовжуване вилучення майна повинно складатися із низки тотожних дій, які мають загальну мету та із самого початку охоплюються єдиним злочинним наміром на заволодіння конкретним майном.

Крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо).

З урахуванням зазначеного, суд, приймаючи до уваги обставини викладені в обвинувальному акті, зокрема, що вилучення майна здійснено в різний час і з різних джерел, при цьому обвинувачений мав реальну можливість розпорядитися викраденим майном, дійшов висновку, що в діях особи буде повторність, а не одиничний продовжуваний злочин.

Враховуючи те, що при складанні обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 вимоги статті 291 КПК України не були дотримані, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення обвинувального акту прокурору.

Оскільки судом прийнято рішення про повернення обвинувального акту прокурору, питання прийняття до розгляду в кримінальному провадженні цивільного позову ПАТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Іллінецькі електричні мережі" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків судом не вирішується.

Керуючись ст.314-316 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017020150000006 про обвинувачення ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України, повернути прокурору.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом семи днів з дня її проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області.

Суддя С.І. Стадник