Постанова № 66600548, 21.09.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2011 р.Справа № 6/87/09/5016

Категорія:11.1Головуючий в 1 інстанції: Калімбет Л.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

Головуючого-судді - Кравець О.О.,

суддів: Осіпова Ю.В.,Ступакової І.Г.,

за участю секретаря Соколовій М.І.,

розглянувши в м. Одесі у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м Миколаєва на постанову Господарського суду Миколаївської області від 07 квітня 2009 року, по справі за адміністративним позовом ПП фірми «Айлама» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м Миколаєва

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И В :

10 лютого 2009 року ПП фірма «Айлама»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м Миколаєва та просило скасувати рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0026602350, №0026612350 від 26.12.2008р..

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 07 квітня 2009 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якої вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить її скасувати та прийняти нову , якою відмовити у задоволені позову.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, за наступних встановлених обставин:

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу ДПС;

копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(надалі - Закону № 265/95-ВР) передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ч.І ст. 16 Закону № 265/95-ВР контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими Законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.

Згідно ч.4 ст. 16 Закону України Закону № 265/95-ВР планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

В преамбулі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зазначається, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що 12.12.2008 року на підставі направлень на перевірку від 11.12.2008 №4031/23-517, №4032/23-517 посадовими особами ДПА у Миколаївській області ОСОБА_1 державним податковим ревізором-інспектором ДПА у Миколаївській області ,інспектором податкової служби 1-го рангу Єфімовою ОСОБА_1 державним податковим ревізором-інспектором ДПА у Миколаївській області ,інспектором податкової служби 1-го рангу ОСОБА_2 на підставі плану-графіку проведення перевірок на травень 2008 року , було проведено перевірку стоматологічного кабінету, який належить ПП фірмі „Айлама" та розташований за адресою м. Миколаїв, вуд Фалєєвська,25, за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності свідоцтв про державну реєстрацію , торгових патентів і ліцензій.

Господарська одиниця не була зазначена в направленнях для перевірки та в плані перевірки, але перевіряючи були допущені до перевірки.

Направлення на перевірку були вручені адміністратору ,який допустив посадових осіб до перевірки.

Перевіркою (акт від 12.12.08 № 0519/14/00/23/22439191) було встановлено порушення: 1)пункту 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: - незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведеним розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, на 3905,00 грн.; 2)п.п. 2.6 п.2 Положення № 637 - неоприбуткування готівкових

коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО від 17.07.08 № 1403002456р/4 на загальну суму 1557,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято рішення від 26.12.08 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій в сумі 19525,00 грн. за порушення вимог Закону № 265/95-ВР та рішення від 26.12.08 № НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7785,00 грн. за порушення вимог Положення № 637.

Відповідно до пункту 2 ст. 11 Закону № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) покладено на органи державної податкової служби. Здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано ст.15, 16 Законом України Закону № 265/95-ВР із змінами та доповненнями на момент виникнення правовідносин.

Згідно п.11 ст. 11 Закону № 265/95-ВР органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України

Таким , чином із врахуванням принципу пропорційності , встановленого ст.3 КАС України , апеляційний суд вважає що порушення процедури проведення перевірки є незначним та не призвело до прийняття неправомірних рішень про застосування штрафних фінансових санкцій до позивача.

Пунктом 24 ст.2 Закону №265/95-ВР визначено поняття: місце проведення розрахунків місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари готівкові кошти…», виходячи з цього, виявлені під час перевірки на місці проведення розрахунків готівкові кошти не зазначені в денному звіті РРО, можуть свідчити тільки про одне порушення Закону, що регламентує цю діяльність та встановлює єдині критерії застосування реєстраторів розрахункових операцій та місця їх проведення

Згідно п.п.1,2 ст.3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, а також видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Обов'язковість щоденного запису в КОРО встановлена п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. №614. Зазначений Порядок розроблено на виконання Закону № 265/95-ВР

За невикористання КОРО існує спеціальна санкція встановлена у п. 3 ст.17 вказаного Закону України - «двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи не прошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або не зберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну».

Відповідно до «Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року за №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року №107/5298:

- звіт»- денний звіт без обнуління інформації в оперативній пам'яті. Для РРО, у X звіті яких не зазначається інформація про операції «службового внесення»або «службової видачі»сум готівки, X - звіт означає сукупність X - звіту та будь-якого іншого звіту, де зазначені суми за цимиопераціями;

- звіт»- денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО. Для РРО, у Z - звіті яких не зазначається інформація про операції «службового внесення»або «службової видачі»сум готівки, Z - звіт означає сукупність X - звіту : Z - звіту, при цьому першим виконується X - звіт.

Відповідно до ст.2 Закону №265/95-ВР, фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»від 18.02.2002 №199 (надалі Постанова №199), під Z - звітом розуміється денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора.

Відповідно до п. 13 ст.3 Закону №265/95 субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарі (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

13)забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до статті 22 Закону №265/95 у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Суд апеляційної інстанції вважає , що дії посадових осіб Державної податкової адміністрації у Миколаївській області по проведенню планової перевірки , яка була передбачена планом-графіком та проведена відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ,«Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».та складанню акту перевірки в цілому були здійсненні правомірно, незважаючи на деякі формальні порушення , але із дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) та у межах повноважень, що передбачені законодавством України, та вважає правомірним рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято рішення від 26.12.08 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій в сумі 19525,00 грн. ( за порушення п.1 13 ст.3 Закону України №265/95-ВР)

Відповідно до п.3 ст. 17 Закону №265/95 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну;

Пунктом 24 ст.2 Закону України Закону №265/95 визначено поняття: місце проведення розрахунків місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари готівкові кошти…», виходячи з цього, виявлені під час перевірки на місці проведення розрахунків готівкові кошти не зазначені в денному звіті РРО, можуть свідчити тільки про одне порушення Закону, що регламентує цю діяльність та встановлює єдині критерії застосування реєстраторів розрахункових операцій та місця їх проведення

Відповідно до п. 2.6 ст. 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95 ,встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності , а також постійними представництвами нерезидентів , через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність , норм з регулювання обігу готівки у національній валюті , що встановлюється НБУ , до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неприбуткування (неповне або/та несвоєчасне )оприбуткування у касах готівки у пятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Фінансові санкції встановлені цим Указом застосовуються у разі порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» саме ним встановляється відповідальність за порушення вимог цього Закону, в тому числі і за невикористання книги обліку розрахункових операцій. Національний банк не уповноважений встановлювати правові норми у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, за виключенням застосування РРО при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (ст. 7 вказаного Закону). Згідно п.3 Прикінцевих положень вказаного Закону чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Обов'язковість щоденного запису в КОРО встановлена п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. №614. Зазначений Порядок розроблено на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР.

За невикористання КОРО існує спеціальна санкція встановлена у п. 3 ст.17 вказаного Закону №265/95 .

Відповідно до п.3 ст. 17 Закону №265/95 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну;

Згідно абз. 2 п.2.6 Положення про ведення касових операцій «оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів».

Згідно з абз. 3 п.2.6 вказаного Положення, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених коштів у повній сумі їх фактичних надходжень в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РО - даних РК.

Таким чином , апеляційний суд вважає, фактично перевіркою податкового органу було виявлене інше порушення - невикористання КОРО а для притягнення до відповідальності винних осіб слід було застосовувати спеціальну санкцію, встановлену у п. 3 ст.17 Закону України №265/95 , а застосування будь-яких інших санкцій за інші правопорушення в цьому випадку є неправомірним ат неправомірним є рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0026602350 від 26.12.2008р.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає, що порушення судом 1-ої інстанції норм матеріального та процесуального права, призвело до неправильного вирішення частини позовних вимог , а висновки суду не відповідають обставинам справи .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду скасувати.

Виходячи з цього, апеляційний суд доходить до висновку, що є підстави для скасування постанови Господарського суду Миколаївської області від 07 квітня 2009 року та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог .

Керуючись ч.1 ст. 195,196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.п. 3,4 ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205,ст. 207, ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м Миколаєва - задовольнити частково , постанову Господарського суду Миколаївської області від 07 квітня 2009 року - скасувати ,

Прийняти по справі нову постанову:

Адміністративний позов ПП фірми «Айлама» - задовольнити частково.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0026602350 від 26.12.2008р.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів зі дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду, або з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя пис/

Судді: /підпис/