Постанова № 66600490, 02.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2011 р.Справа № 2-а-6173/09/1470

Категорія:8.2.9Головуючий в 1 інстанції: Трещова О.Р.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

ОСОБА_1

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 червня 2010 року по справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №00010539/0 від 28.10.2009 року, №00010439/0 від 28.10.2009 року, №00010639/0 від 28.10.2009 року, №00010239/0 від 28.10.2009 року, №00010339/0 від 28.10.2009 року, №00010739/0 від 28.10.2009 року,

В С Т А Н О В И Л А :

ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль»звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з роботі з великими платниками податків з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень: від 28.10.2009 року № 00010739/0, в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 359 гривень 15 копійок; від 28.10.2009 року № 00010539/0, в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170 гривень; від 28.10.2009 року № 00010239/0, в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 36416 гривень 90 копійок; від 28.10.2009 року № 00010439/0, в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 70 гривень 70 копійок; від 28.10.2009 року № 00010339/0, в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3250 гривень; від 28.10.2009 року № 00010639/0, в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6831 гривень 13 копійок.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2002 року порушено справу про банкрутство позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ВАТ «Миколаївська ТЕЦ», а тому, у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог не нараховується неустойка (штраф, пеня) інші фінансові (економічні) санкції за виконання чи неналежне виконання грошових і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових) платежів.

В судовому засіданні по представник позивача позовні вимоги підтримав

Представник відповідача позов не визнав посилаючись на те, що дія цього Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не поширюється на вимоги, яки виниклі після порушення судової справи про банкрутство підприємства.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 червня 2010 року позов задоволено. Скасоване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з роботі з великими платниками податків від 28.10.2009 року № 00010739/0, в частини зобовязання відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»сплатити штрафні (фінансові ) санкції в сумі 359 гривень 15 копійок. Скасоване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з роботі з великими платниками податків від 28.10.2009 року № 00010539/0, в частини зобовязання відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»сплатити штрафні (фінансові ) санкції в сумі 170 гривень. Скасоване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з роботі з великими платниками податків від 28.10.2009 року № 00010239/0, в частини зобовязання відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»сплатити штрафні (фінансові) санкції в сумі 36416 гривень 90 копійок. Скасоване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з роботі з великими платниками податків від 28.10.2009 року № 00010439/0, в частини зобовязання відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»сплатити штрафні (фінансові) санкції в сумі 70 гривень 70 копійок. Скасоване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з роботі з великими платниками податків від 28.10.2009 року № 00010339/0, в частини зобовязання відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»сплатити штрафні (фінансові) санкції в сумі 3250 гривень. Скасоване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з роботі з великими платниками податків від 28.10.2009 року № 00010639/0, в частини зобовязання відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»сплатити штрафні (фінансові ) санкції в сумі 6831 гривню 13 копійок.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві з таким рішенням не погодилась, звернулась з апеляційною скаргою. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову від 21 червня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль»в повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобовязань поточних кредиторів, то за цими зобовязаннями, згідно із загальними правилами, нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів). Апелянт вважає, що оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобовязань є правопорушенням. За таких обставин, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобовязань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), а також штрафних санкцій апелянт вважає законними та обґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Миколаївська ТЕЦ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року. За наслідками перевірки був складений акт від 16.10.2009 року № 1063/39/30083966, яким були встановлені порушення законодавства. Позивач з висновками, що були викладені в акті, погодився, з запереченнями до відповідача не звертався.

На підставі акту перевірки відповідачем буди прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 28.10.2009 року № 00010739/0, відповідно до якого за порушення статей 2, 5, 23 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-XII «Про плату за землю»зі змінами та доповненнями, ВАТ «Миколаївська ТЕЦ»визначено податкове зобовязання за платежем: земельний податок на загальну суму 1077гривень 45 копійок, з якого 718 гривень 30 копійок. за основним платежем, 359 гривень 15 копійок штрафні (фінансові ) санкції.

- від 28.10.2009 року № 00010539/0, відповідно до якого за порушення статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 року № 56-93 «Про місцеві податки та збори »зі змінами та доповненнями, п.2, 3 «Положення про комунальний податок», затверджений рішенням Миколаївської міської Ради народних депутатів від 14.07.2006 року № 3/5, ВАТ «Миколаївська ТЕЦ»визначено податкове зобовязання за платежем: комунальний податок на загальну суму 312 гривень 80 копійок, з якого 142 гривні 80 копійок за основним платежем, 170 гривень штрафні (фінансові) санкції.

- від 28.10.2009 року № 00010239/0, відповідно до якого за порушення п.5, 9 статті 5, п.п.12.1.2 «а»п.12.1 статті 12 Закону України від 28.12.994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами і доповненнями, ВАТ «Миколаївська ТЕЦ»визначено податкове зобовязання за платежем: податок на прибуток та штрафні санкції з податку на прибуток на загальну суму 136852 гривень 90 копійок, з якого 100436 гривень за основним платежем, 36416 гривень 90 копійок штрафні (фінансові ) санкції.

- від 28.10.2009 року № 00010439/0, відповідно до якого за порушення п.3.4 статті 3 абзацу «г»пп. 4,2,9 п.4.2 пп8.1.1 п.8.1. статті 8 Закону України «Про податок на з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889-IV, зі змінами та доповненнями, ВАТ «Миколаївська ТЕЦ»визначено податкове зобовязання за платежем:податок з доходів фізичних осіб та штрафні санкції по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 103 гривні 05 копійок, з якого 35 гривень 35 копійок за основним платежем, 70 гривень 70 копійок штрафні (фінансові) санкції.

- від 28.10.2009 року № 00010339/0, відповідно до якого ВАТ «Миколаївська ТЕЦ», на підставі підпункту «б»п.п.4,2,2, п.4.2 статті 4, п.п.17.1.3 п..17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-III ( Далі - Закон № 2181-III) та згідно з п.п.7,2,1, п.п 7.2.3 п.7.2 статті 7, п.9.2 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, визначено податкове зобовязання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів ( робіт, послуг)на загальну суму 9450 гривень, з якого 6500 гривень за основним платежем, 3250 гривень штрафні (фінансові ) санкції.

- від 28.10.2009 року № 00010639/0, відповідно до якого ВАТ «Миколаївська ТЕЦ»за порушення п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303 «Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»зі змінами та доповненнями, п.п.2,1, п.2, п.п.5, 3, 5.5 п.5, п.п.6.4 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженої Наказом Мінекономіки України, ДПА України від 19.07.1999 року № 544/3837 із змінами та доповненнями, визначено податкове зобовязання за платежем: збір за забруднення навколишнього природного середовища, на загальну суму 20493 гривні 38 копійок, з якого 13662 гривні 25 копійок за основним платежем, 6831 гривня 13 копійок штрафні (фінансові ) санкції.

Наведені повідомлення-рішення є предметом оскарження за даним позовом.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що штрафні санкції за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями всупереч приписам статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»були нараховані позивачеві у період дії мораторію, що виключає правомірність такого нарахування. Проте, з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог позивача погодитися не можна.

Як було встановлено, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.04.2002 року порушено справу про банкрутство ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції помилково було поширено дію мораторію на застосування спірних штрафних санкцій. Дійсно, в силу вимог пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобовязання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», без застосування норм цього Закону.

При цьому, у наведеній нормі йдеться про заяву кредитора стосовно вимог, що виникли до порушення справи про банкрутство, як це випливає зі змісту статті 7, пункту 15 статті 11, статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, приписи Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не регулюють питання погашення зобовязань або стягнення податкового органу, як виникли до порушення провадження про банкрутство боржника та визнані господарським судом конкурсними вимогами.

В даному випадку, як вбачається зі встановлених судом обставин справи, спірні податкові зобовязання є поточними вимогами ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль»у розумінні абзацу 6 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», так як виникли після введення мораторію.

Судова колегія погоджується з доводами апелянта про безпідставне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин приписів статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За змістом абз. 24 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів, який в силу вимог п. 4 ст. 12 зазначеного Закону вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, являє собою зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію. Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), які виникли після введення мораторію, а тому не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не тягне за собою завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у звязку із чим у нього виникають права та обовязки, виконання яких забезпечується на загальних підставах. Таким чином, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Поточні ж вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржником банкрутом. За поточними зобовязаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Отже, нарахування штрафних санкцій, застосування заходів забезпечення в разі невиконання зазначених зобовязань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на їх виконання і штрафних санкцій ґрунтуються на законі.

Суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що відповідач не мав передбачених чинним законодавством підстав для нарахування штрафних (фінансових) санкцій позивачу та необхідності задоволення позову ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль».

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції не правильними і такими, що не відповідають вимогам КАС України та приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Таким чином, оскільки порушення податкової дисципліни, які слугували підставою для донарахування позивачеві оспорюваних податкових зобовязань, мали місце після введення мораторію, застосування штрафних санкцій в силу наявності таких правопорушень є також правомірним, то в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві задовольнити, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 червня 2010 скасувати, постановити по справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №00010539/0 від 28.10.2009 року, №00010439/0 від 28.10.2009 року, №00010639/0 від 28.10.2009 року, №00010239/0 від 28.10.2009 року, №00010339/0 від 28.10.2009 року, №00010739/0 від 28.10.2009 року.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст постанови виготовлений 07.11.2011 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький