Рішення № 66598860, 15.05.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2017 р.Справа № 922/1149/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом КП "Харківські теплові мережі", м. Харків до Повного товариства "Гузіенко і К" Фірма "Іглен", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача ОСОБА_1 за дов. №40-4587/149 від 01.11.2016 р.,

відповідача не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача Повного товариства «Гузіенко ІК» Фірма «Іглен» про стягнення заборгованості в сумі 20651,23 грн., 3% річних 837,00 грн. та інфляційних втрат 7126,19 грн.

Свої вимоги позивач мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії №584 від 01.03.2002 р., в частині здійснення своєчасної та повної оплати за одержану теплову енергію.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 15.05.2017 р. за вх. № 15357, надав письмові пояснення по обліку теплової енергії за договором від 01.03.2002 р. Надані пояснення судом досліджено та долучено до матеріалів справи.

В призначеному судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслана відповідачу, але не отримана та була повернута у зв'язку із закінченням терміну зберігання, про що свідчить довідка УДППЗ «Укрпошта».

Зважаючи на приписи ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відповідно до якої, відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Окрім того, в абзаці 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В силу приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

01.03.2002 р. між КП "Харківські теплові мережі" (енергопостачальна організація, позивач) та ПТ "Гузіенко і К"- Фірма "Іглен", (споживач, відповідач) було укладено договір № 584 (надалі Договір) про постачання теплової енергії, згідно умов якого енергопостачальна організація зобовязалася постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних останньому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. договору, а відповідач, в свою чергу, зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 даного договору.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до Додатку №2 до Договору постачання теплової енергії здійснюється в приміщення відповідача, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 7/1.

Підключення/відключення опалення до нежитлового приміщення за адресою: м. Харків, вул. Академіка Філіппова, буд. 9/17 підтверджується актами про підключення/відключення споживача №172/722 від 06.03.2013 р., №172/979 від 14.04.2014 р., №172/2177 від 24.10.2014 р., №172/2860 від 14.04.2015 р., №172/4057 від 18.10.2015 р.,№172/4876 від 05.04.2016 р., №172/6485 від 20.10.2016 р.

На підставі укладеного Договору та Розпорядження про початок опалювального сезону 2014-2017 р.р. позивач здійснював постачання теплової енергії до нежитлових приміщень відповідача (в період з жовтня 2013 р. по лютий 2017 р.) та надавав відповідачу рахунки на оплату спожитої теплової енергії (а.с. 20-42).

Пунктом 3.2.2 Договору сторони погодили обовязок споживача теплової енергії виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Порядок здійснення розрахунків було закріплено в розділ 6 укладеного Договору, обсяги постачання сторони погодили в додатку до Договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (у 3-х примірниках) на відпуск-получення теплової енергії.

Споживач за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду (п. 6.3 Договору).

Облік нарахувань проводиться за показаннями приладу обліку теплової енергії.

Відповідно до п. 6.4 Договору при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця.

Факт отримання відповідачем теплової енергії в нежитловому приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Академіка Філіппова, буд. 9/17 підтверджується актами про підключення/відключення споживача №172/722 від 06.03.2013 р., №172/979 від 14.04.2014 р., №172/2177 від 24.10.2014 р., №172/2860 від 14.04.2015 р., №172/4057 від 18.10.2015 р.,№172/4876 від 05.04.2016 р., №172/6485 від 20.10.2016 р.

Доказів проведення оплати за поставлену в рамках укладеного сторонами Договору теплову енергію відповідачем не було надано.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В результаті неналежного виконання відповідачем зобовязань за Договором, з оплати поставленої теплової енергії в період з жовтня 2013 року по лютий 2017 року, утворилася заборгованість перед позивачем в загальній сумі 20651,23 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.1. Постанови ПВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З урахуванням зазначеного, позивачем було нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 837,00 грн. та інфляційні втрати 7126,19 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає їх частково обґрунтованими. В наданих позивачем розрахунках двічі нараховано відсотки на 890,22 грн. боргу, що виник за березень та квітень 2014 року. З огляду на зазначене, безпідставним є подвійне нарахування 75,00 грн. відсотків за період з 29.05.2014 р. по 20.03.2017 р.

Нараховані 3% річних по іншим періодам не перевищують такі, здійснені з дотриманням вимог чинного законодавства, тому суд задовольняє вимоги позивача по стягненню 3% річних у сумі 762,00 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд вважає їх обґрунтованими, а вимоги по їх стягненню такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач неналежно виконував взяті на себе зобовязання за договором про постачання теплової енергії, а отже позовні вимоги щодо стягнення такої заборгованості разом з нарахованими інфляційними втратами та перерахованими судом 3% річними є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 49 ГПК України та те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, суд дійшов до висновку, що сума сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 1600,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 75,00 грн. відмовити.

Стягнути з Повного товариства "Гузіенко і К" - Фірма "Іглен" (61044, м. Харків, вул. Танкопія, 7/1, код 22633059) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, Харківська обл., місто Харків, вул. Мефодіївська, будинок 11, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за договором №584 від 01.03.2002 р. у розмірі 20651,23 грн., інфляційні втрати 7126,19 грн., 3% річних 762,00 грн. та судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.05.2017 р.

Суддя ОСОБА_2