Рішення № 66598354, 15.05.2017, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
15.05.2017
Номер справи
910/4160/17
Номер документу
66598354
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2017Справа №910/4160/17За позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар»

до Приватного підприємства «Три Стар Медіа»

про стягнення заборгованості за Угодою про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку від 11.12.2014 в розмірі 30 291,06 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Петров О.Е., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Київстар» до Приватного підприємства «Три Стар Медіа» про стягнення заборгованості за Угодою про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку від 11.12.2014 в розмірі 30 291,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Угоди про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку б/н від 11.12.2014, внаслідок чого за останнім утворилася заборгованість в розмірі 22 942,21 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 3 791,05 грн., 3 % річних в розмірі 976,78 грн. та пеню в розмірі 2 581,02 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2017 порушено провадження у справі № 910/4160/17, розгляд справи призначено на 10.04.2017.

У судове засідання 10.04.2017 представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 10.04.2017 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали господарського суду про порушення провадження у справі не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання не з'явився та у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 17.03.2017 про порушення провадження у справі № 910/4160/17, розгляд справи було відкладено на 15.05.2017.

У судове засідання 15.05.2017 представник позивача з'явився, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 15.05.2017 не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 15.05.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

11.12.2014 між Приватним акціонерним товариством "Київстар" (оператор, позивач) та Приватним підприємством «Три Стар Медіа» (абонент, відповідач) була укладена Угода б/н про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку (надалі - Угода) відповідно до умов якої, оператор надає абоненту послуги рухомого (мобільного) зв'язку (надалі послуги зв'язку), а абонент користується вищенаведеними послугами зв'язку та своєчасно оплачує їх вартість оператору на умовах, викладених в Угоді.

Відповідно до п. 3.2.1 Угоди абонент зобов'язується своєчасно оплачувати послуги зв'язку оператора згідно з чинними тарифами, підтримувати авансовий платіж не нижче мінімального рівня, встановленого діючими тарифами, та сплачувати щомісячну абонентну плату. Абонентна плата сплачується абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг зв'язку призупинено, за неоплату наданих оператором послуг зв'язку. У випадку виникнення заборгованості абонента щодо наданих оператором послуг зв'язку, абонент зобов'язаний погасити таку заборгованість протягом 5 днів з моменту , який настав раніше: (а) отримання від оператора відповідного повідомлення або (б) припинення надання послуг зв'язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.

Згідно п. 3.4.1 Угоди після укладання замовлення оператор надає абоненту SIM-карту, вказаний у замовленні телефонний номер в мережі оператора і послуги зв'язку.

Пунктами 4.1-4.3 Угоди сторони погодили, що абонент здійснює оплату замовлених послуг зв'язку згідно з обраним ним тарифним планом. Оплата абонентом послуг зв'язку здійснюється згідно з чинними тарифами. Абонент має один особовий рахунок, за яким здійснюються розрахунки за надання послуг зв'язку щодо всіх наявних у абонента телефонних номерів у мережі оператора.

Відповідно до п. 3.4.2 Угоди оператор щомісяця, способом інформування, погодженим сторонами, що фіксується в замовленні або в письмовій заяві абонента, може надавати абоненту інформацію щодо стану його особового рахунку та документи щодо наданих послуг зв'язку, здійснених платежів, а також за запитом абонента, інформує його про використання авансового платежу до суми мінімального рівня, встановленої у чинних тарифах.

11.12.2014, 15.12.2014, 15.12.2014, 16.12.2014, 17.12.2014, 17.12.2014, 17.12.2014 сторонами угоди підписано і скріплено їх печатками замовлення, відповідно до яких було визначено телефонні номери за якими надаються послуги мобільного стільникового зв'язку та особові рахунки за яким здійснюються розрахунки.

Для оплати наданих послуг позивачем було виставлено відповідачу відповідні рахунки-фактури № 10-21306948 від 30.09.2015, № 10-21306950 від 30.09.2015, № 10-21306949 від 30.09.2015, № 10-21306951 від 30.09.2015, № 10-21306952 від 30.09.2015, № 19-999999999 від 30.06.2016, № 21-999999999 від 31.08.2016

Однак відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманих послуг своєчасно не здійснив, в зв'язку з чим за ним, утворилася заборгованість в розмірі 22 942,21 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Як встановлено судом, згідно з рахунками-фактурами № 10-21306948 від 30.09.2015, № 10-21306950 від 30.09.2015, № 10-21306949 від 30.09.2015, № 10-21306951 від 30.09.2015, № 10-21306952 від 30.09.2015, № 19-999999999 від 30.06.2016, № 21-999999999 від 31.08.2016 які виставлялись відповідачу утворилась заборгованість в загальній сумі 22 942,21 грн., яка станом на час вирішення спору не погашена, доказів зворотного суду не надано.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки визначених товарів.

Проте, відповідачем не було оплачено отримані послуги.

Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до суду, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманих послуг не здійснив, у зв'язку з чим, за відповідачем, обліковується заборгованість по Договору у розмірі 22 942,21 грн.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 22 942,21 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 3 791,05 грн., 3 % річних в розмірі 976,78 грн. та пеню в розмірі 2 581,02 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до умов Договору у разі затримки оплати наданих оператором послуг зв'язку, крім сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми у відповідності до ст. 625 ЦК України за весь час прострочення, сплачує оператору неустойку, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг зв'язку у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується неустойка. Строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки встановлюється у 3 роки на підставі ст. 259 ЦК України. Нарахування неустойки здійснюється протягом всього часу існування заборгованості абонента перед оператором.

Здійснивши власний розрахунок пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення 2 581,02 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 3 791,05 грн. та 3 % річних в розмірі 976,78 грн.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з Приватного підприємства «Три Стар Медіа» (04209, м. Київ, вулиця Богатирська, будинок 10, офіс 5; ідентифікаційний код: 39395823) на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» (03113, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53; ідентифікаційний код: 21673832) заборгованість в розмірі 22 942 (двадцять дві тисячі дев'ятсот сорок дві) грн. 21 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 791 (три тисячі сімсот дев'яносто одна) грн. 05 коп., 3 % річних в розмірі 976 (дев'ятсот сімдесят шість) грн. 78 коп., пеню в розмірі 2 581 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят одна) грн. 02 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.05.2017.

Суддя О.А. Грєхова

Часті запитання

Який тип судового документу № 66598354 ?

Документ № 66598354 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 66598354 ?

Дата ухвалення - 15.05.2017

Яка форма судочинства по судовому документу № 66598354 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 66598354 ?

В Господарський суд м. Києва
Попередній документ : 66598352
Наступний документ : 66598355