Ухвала суду № 66597320, 15.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15 травня 2017 року К/800/16265/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Голубєва Г.К., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Гамма" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 р. у справі № 802/2345/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Гамма" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Гамма" звернулось до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 р., в позові відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Гамма" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, слід погодитись із наступними висновками судів.

Згідно ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Згідно пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПК України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

За визначенням пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом 1V цього Кодексу.

Пунктом 18.1 ст.18 Податкового кодексу України зазначається, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків).

Пунктом 18.2 ст.18 Податкового кодексу України податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно з п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною чи нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді: заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

У відповідності до п. 18.1, п. 18.2 ст.18, п. 54.2 ст. 54, п. 171.1 ст. 171 ПК України утриманий податок на доходи фізичних осіб сплачується податковим агентом у строки, встановлені розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" для акціонерних товариств - п. "д" ч. 5 ст. 41 зазначеного Закону рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами учасників підприємства та засвідчується протоколом зборів.

Відповідно до пп. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Підпунктом 168.1.1 ст. 168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп. 168.1.2 ст. 168 ПК України).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п.168.1 ст. 168 ПК України).

Встановлено, що 22.11.2016 року позивачем перераховано суму недоплати ПДФО за 2015 рік, що підтверджується платіжними дорученнями № 886 від 22.11.2016 року на суму 10,84 грн., № 885 від 22.11.2016 року на суму 5422,61 грн., № 884 від 22.11.2016 року на суму 50972,45 грн., № 883 від 22.11.2016 року на суму 520046,15 грн.

ТОВ "Гамма" за 2015 рік невірно застосована ставка податку на доходи фізичних осіб для пасивних доходів, а саме - застосовано ставку податку 15%, замість вірних 20%, у зв'язку з чим підприємством занижено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік, з нарахованих пасивних доходів (відсотки (дисконт), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону), на загальну суму 108452,03 грн.

Факт порушення норм ПК України документально підтверджується висновками, викладеними в акті від 24.11.2016 року №1234/1305/13318821 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0054211305 від 07.12.2016 року.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

При цьому, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 3 грудня 2003 року у справі "Рябих проти Росії" зазначено, що повноваження вищих судів щодо перегляду судових рішень мають використовуватись задля виправлення судових помилок.

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи з урахуванням специфіки спірних правовідносин та повноти встановлення судами фактичних обставин справи. Заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Гамма" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 р.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.К. Голубєва