Ухвала суду № 66597171, 26.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2017 року м. Київ К/800/24702/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівЄрьоміна А.В. Стрелець Т.Г. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Карпати" про стягнення заборгованості за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (далі - УПФ в м. Івано-Франківську) в Івано-Франківському окружному адміністративному суді пред'явило позов до Державного підприємства (далі - ДП) "Виробниче об'єднання "Карпати" про стягнення заборгованості.

Просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 65 328,85 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ДП "Виробниче об'єднання "Карпати" на користь УПФ в м. Івано-Франківську заборгованість з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 65 328,85 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року прийнято відмову ДП "Виробниче об'єднання "Карпати" від апеляційної скарги в частині оскарження стягнення сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень 2013 року в сумі 29 040,29 грн., за листопад 2013 року в сумі 27 421,22 грн., а всього на суму 56 461,51 грн. та апеляційне провадження в цій частині закрито.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року в частині стягнення 8 867,34 грн. скасовано та в задоволенні позову в цій частині відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, УПФ в м. Івано-Франківську подало касаційну скаргу.

Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДП "Виробниче об'єднання "Карпати" зареєстроване як юридична особа, взяте на облік УПФ в м. Івано-Франківську та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Працівникам, які здобули відповідний стаж роботи в ДП "Виробниче об'єднання "Карпати" із шкідливими і важкими умовами праці і досягли визначеного віку, призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по списку № 1 і списку № 2 відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

УПФ в м. Івано-Франківську направлялися відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення.

Відповідачем не здійснено відшкодування сум понесених позивачем витрат. Заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, згідно із поданими розрахунками становить 6158,88 грн. і складається із заборгованості по виплаченим та доставленим пільговим пенсіям за жовтень 2013 року в сумі 3079,44 грн. та за листопад 2013 року в сумі 3079,44 грн.; за списком № 2, згідно із поданими розрахунками становить 52086,83 грн. і складається із заборгованості по виплаченим та доставленим пільговим пенсіям за жовтень 2013 року в сумі 23859,55 грн. та за листопад 2013 року в сумі 28227,28 грн., а всього разом 58245,71 грн.

Позивачем здійснено виплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення до дати формування розрахунку по списку № 2 за жовтень 2013 року в сумі 2101,30 грн. та за листопад 2013 року в розмірі 4981,84 грн., а всього разом 7083,14 грн.

За відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених УПФ в м. Івано-Франківську витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за жовтень-листопад 2013 року за списком № 1 та списком № 2 в загальному розмірі 65328,85 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі № 809/348/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року, позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії УПФ в м. Івано-Франківську по перепризначенню дат досягнення пенсійного віку в розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад та грудень 2013 року пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та по включенню до розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад та грудень 2013 року щодо пенсіонерів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідно в розмірі 2164,10 грн., 2059,14 грн.,1,04 грн., 9,84 грн. та 2838,59 грн. та зобов'язано УПФ в м. Івано-Франківську виключити зазначені суми з даних розрахунків.

Визнано неправомірними дії УПФ в Тисменицькому районі по включенню до розрахунків за від 18 листопада 2013 року № 6684/04 та від 03 грудня 2013 року № 7047/04 сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад та грудень 2013 року щодо пенсіонерів ОСОБА_12, ОСОБА_13 відповідно в розмірі 2735,38 грн.,1367,69 грн. та 1510,41 грн., 25483,68 грн., ОСОБА_14 в розмірі 37208,83 грн., а до розрахунку за від 08 листопада 2013 року № 6580/04 сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, за листопад та грудень 2013 року по пенсіонеру ОСОБА_15 в розмірі 4980,80 грн. та зобов'язано УПФ в Тисменицькому районі виключити зазначені суми з даних розрахунків.

Визнано неправомірними дії УПФ в Богородчанському районі щодо включення до розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, за листопад та грудень 2013 року по пенсіонеру

ОСОБА_16 в розмірі 4406,65 грн. та зобов'язано УПФ в Богородчанському районі виключити зазначену суму з даного розрахунку.

В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Додатковою постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року у справі № 809/348/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року, заяву ДП "Виробниче об'єднання "Карпати" про прийняття додаткового судового рішення задоволено.

Визнано неправомірними дії УПФ в Тисменицькому районі по перепризначенню дат досягнення пенсійного віку в розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за листопад та грудень 2013р. пенсіонерам ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22

Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що у відповідності до статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. При цьому до 28 квітня 2013 року підприємство було зобов'язано відшкодовувати пенсії до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (для жінок - 55 років), а з 28 квітня 2013 року - до досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при чому вказаний у даній нормі вік для жінок було збільшено з 01 жовтня 2011 року відповідно до Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Судом встановлено, що пенсіонерам ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пільгові пенсії були призначені до набрання чинності змінами до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та до статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

За таких обставин, суд дійшов висновку, що спірні розрахунки за листопад-грудень 2013 року, до яких включені витрати на виплату пенсій, призначених до 01 жовтня 2011 року, зокрема щодо ОСОБА_7 за листопад та грудень 2013 року в розмірі 2164,10 грн. (за листопад 2013 року - 1054,55 грн.), ОСОБА_8 за листопад та грудень 2013 року в розмірі 2059,14 грн. (за листопад 2013 року - 1001,85 грн.), ОСОБА_12 за листопад та грудень 2013 року в розмірі 2735,38 грн. (за листопад 2013 року - 1367,69 грн.) та ОСОБА_13 за листопад та грудень 2013 року в розмірі 1510,41 грн. (за листопад 2013 року - 461,41 грн.) сформовані протиправно.

Також вказаними вище судовими рішеннями встановлено, що включення до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за поточний місяць донарахувань за попередній період, зокрема щодо пенсіонерів ОСОБА_15 в розмірі 4980,80 грн. та ОСОБА_9 в розмірі 1,04 грн. здійснено відповідачами (УПФ в м. Івано-Франківську, УПФ в Тисменицькому районі) з порушенням вимог законодавства та за відсутністю відповідних повноважень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його працівникам, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення 8867,34 грн., та відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки правовідносини щодо відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій, призначених згідно пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виникають з моменту призначення таких пенсій, то у відповідності до положень статті 58 Конституції України та пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце, обов'язок компенсації таких витрат до досягнення пенсіонерами віку, визначеного статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону України від 08 липня 2011 року за № 3668-VI, може поширюватись виключно на пільгові пенсії, призначені після 01 жовтня 2011 року.

Проаналізувавши вищезазначені рішення судів (постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року у справі № 876/4541/14, додаткову постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року у справі № 809/348/14, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року) апеляційний суд зазначив, що ними підтверджуються завищення УПФ в м. Івано-Франківську позовних вимог по стягненню з ДП "Виробниче об'єднання "Карпати" сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за листопад 2014 року згідно розрахунку б/н з листопада 2013 року щодо пенсіонерів ОСОБА_9 - 1,04 грн., згідно розрахунку від 13 листопада 2013 року № 6684/04, ОСОБА_12 в розмірі - 1367,69 грн.;

ОСОБА_13 - 461,41 грн.; згідно розрахунку від 08 листопада 2013 року

№ 6580/04 та ОСОБА_23 в розмірі - 4980,80 грн., що в загальному розмірі становить 8867,34 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із правовою позицією суду апеляційної інстанції із огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Положеннями статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції станом на час призначення пенсій на пільгових умовах ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

У зв'язку із прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи", який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, текст статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено в новій редакції, якою передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі № 809/348/14, залишеній без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року, судами було встановлено, що до 28 квітня 2013 року підприємство було зобов'язано відшкодовувати пенсії до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (для жінок - 55 років), а з 28 квітня 2013 року - до досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при цьому вказаний у даній нормі вік для жінок було збільшено з 01 жовтня 2011 року відповідно до Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

У зв'язку із цим та оскільки правовідносини щодо відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій, призначених згідно пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виникають з моменту призначення таких пенсій, з урахуванням положень статті 58 Конституції України, суд дійшов висновку, що обов'язок компенсації таких витрат до досягнення пенсіонерами віку, визначеного статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону України від 08 липня 2011 року

№ 3668-VI може поширюватись виключно на пільгові пенсії, призначені після 01 жовтня 2011 року.

Згідно з розрахунком УПФ в м. Івано-Франківську без номера та дати з листопада 2013 року щодо ОСОБА_7 визначено щомісячний розмір відшкодування пільгової пенсії в сумі 1154,55 грн., ОСОБА_8 - в сумі 1001,85 грн., згідно розрахунку УПФ в Тисменицькому районі від 13 листопада 2013 року № 6684/04 з листопада 2013 року щодо ОСОБА_12 щомісячний розмір відшкодування пільгової пенсії становить - 1367,69 грн., щодо ОСОБА_13 - 461,41 грн.

Пенсіонерам ОСОБА_7 призначено пільгову пенсію з 28 січня 2009 року, ОСОБА_8 - з 04 січня 2010 року, ОСОБА_12 - з 02 жовтня 2008 року, ОСОБА_13 - з 15 грудня 2008 року.

Таким чином, пільгові пенсії вказаним пенсіонерам були призначені до набрання чинності змінами в статтю 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та до статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а тому спірні розрахунки, до яких включені витрати на виплату пенсій, призначених до 01 жовтня 2011 року, сформовані відповідачами протиправно.

Крім того, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі № 809/348/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року, встановлено, що включення до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за поточний місяць донарахувань за попередній період, зокрема щодо ОСОБА_15 в розмірі 4980,80 грн., ОСОБА_9 в розмірі 1,04 грн. здійснено відповідачами (УПФ в м. Івано-Франківську, УПФ в Тисменицькому районі) з порушенням вимог законодавства та за відсутністю відповідних повноважень, оскільки відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 лютого 2003 року № 21-1, тільки у випадку зміни розміру пенсії або настання обставин, які безпосередньо впливають на суму відшкодування, органи пенсійного фонду мають право для донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередні періоди.

За таких обставин, зазначеними судовими рішеннями підтверджено завищення УПФ в м. Івано-Франківську позовних вимог по стягненню з ДП "Виробниче об'єднання "Карпати" сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за листопад 2014 року згідно розрахунку б/н з листопада 2013 року щодо пенсіонерів ОСОБА_7 в розмірі 1054,55 грн., ОСОБА_8 - 1001,85 грн., ОСОБА_9 - 1,04 грн., згідно розрахунку від 13 листопада 2013 року № 6684/04 щодо пенсіонерів ОСОБА_12 в розмірі - 1367,69 грн.; ОСОБА_13 - 461,41 грн.; згідно розрахунку від 08 листопада 2013 року № 6580/04 щодо пенсіонера ОСОБА_23 в розмірі - 4980,80 грн., що в загальному розмірі становить 8867,34 грн.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 8867,34 грн.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Карпати" про стягнення заборгованості - без зміни.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Єрьомін А.В.

Стрелець Т.Г.