Ухвала суду № 66597041, 10.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 травня 2017 року К/800/36617/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Голубєва Г.К., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 р. у справі № 820/3246/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" до Управління державної казначейської служби у м. Сєвєродонецьку Луганської області , Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення з державного бюджету надлишково сплаченого податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" звернулось до суду з позовом до Управління державної казначейської служби у м. Сєвєродонецьку Луганської області , Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення з державного бюджету надлишково сплаченого податку на додану вартість.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 р. позов задоволено, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 р., відмовлено у задоволенні заяви Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про поворот виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, Управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення з державного бюджету надлишково сплаченого податку на додану вартість.

Державна податкова інспекція в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким вказану заяву задовольнити.

Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, слід погодитись із наступними висновками судів.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 р. у справі №820/3246/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, Управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення з державного бюджету надлишково сплаченого податку на додану вартість задоволено, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області щодо невиконання обов'язку стосовно формування та направлення протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 р. у розмірі 1617539,00 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 р. постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 р. у справі № 820/3246/15 скасовано в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" бюджетної заборгованості з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 1617539,00 грн. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" задоволено частково. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, на підставі поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" податкової декларації з податку на додану вартість, розрахунку суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення бюджетного відшкодування за жовтень 2014 року. В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 р. залишено без змін.

Встановлено, що Луганським окружним адміністративним судом у справі № 820/3246/15 видано виконавчі листи від 28.01.2016 р.

Згідно виписки Управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області з казначейського рахунку 28.04.2016 р. перераховано на рахунок ТОВ "Кларіант Україна" з Державного бюджету України 1617539,00 грн. на виконання виконавчого листа від 28.01.2016 р. у справі № 820/3246/15 щодо стягнення ПДВ.

Згідно з приписами частин 1, 2 статті 265 КАС України питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі.

У випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання.

Виходячи з аналізу вказаної норми, питання про поворот виконання судових рішень виникає у зв'язку із скасуванням чи зміною вищестоящим судом виконаних постанов. Поворот виконання - це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованою (зміненою) постановою.

Поворот виконання спрямований на відновлення правового становища боржника, що існувало до виконання судового рішення, яке було скасовано або змінено, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням, що за своєю суттю є забезпеченням інтересів добросовісного боржника, який виконав судове рішення, яке, як згодом виявилося, було помилковим.

Окрім того, поворот виконання можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 265 КАС України, якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішено судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 02 листопада 2011 року №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.

Отже, поворот виконання судового рішення застосовується у тому випадку, коли через помилку чи невірне застосування судом норм матеріального права позивачу незаконно присуджено певні кошти чи інші майнові блага.

У даному випадку постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 р. постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 р. у справі № 820/3246/15 скасовано в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" бюджетної заборгованості з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 1617539,00 грн.

При цьому, в мотивувальній частині постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 р., з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постановах з аналогічних спорів, зазначено, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а, відтак, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

У зв'язку із зазначеним, судом апеляційної інстанції обрано правильний спосіб захисту прав платника податків та зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, на підставі поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" податкової декларації з податку на додану вартість, розрахунку суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення бюджетного відшкодування за жовтень 2014 року.

Тобто, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, прийшов до висновку про наявність у ТОВ "Кларіант Україна" права на отримання бюджетної заборгованості з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 1617539,00 грн. та своєю постановою від 04.10.2016 р. фактично змінив спосіб та порядок отримання позивачем зазначеної заборгованості.

На час прийняття постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 р. постанова Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 р. у справі № 820/3246/15 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" бюджетної заборгованості з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 1617539,00 грн. виконана повністю.

Таким чином, оскільки постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 р. не скасовано право ТОВ "Кларіант Україна" на отримання заборгованості з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 1617539,00 грн., а також не зменшено вищевказану суму, заява Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про поворот виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 р. є необґрунтованою.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

При цьому, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 3 грудня 2003 року у справі "Рябих проти Росії" зазначено, що повноваження вищих судів щодо перегляду судових рішень мають використовуватись задля виправлення судових помилок.

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи з урахуванням специфіки спірних правовідносин та повноти встановлення судами фактичних обставин справи. Заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 р.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.К. Голубєва