Ухвала суду № 66596777, 16.05.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 683/2954/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бондарчук Л.А.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

16 травня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міронекс" (далі - позивач) до Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_2 (далі - третя особа) про визнання протиправним та скасування дозвілу на розміщення малої архітектурної форми, зобов'язання демонтувати малу архітектурну форму,

В С Т А Н О В И В :

Позивач в листопаді 2015 року звернувся до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправним та скасувати дозвіл Старокостянтинівської міської ради №24 від 26.08.2003 на розміщення малої архітектурної форми кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1" що належить ОСОБА_2 який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати Старокостянтинівську міську раду демонтувати малу архітектурну форму кіоск "ІНФОРМАЦІЯ_1" що належить ОСОБА_2 який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18.03.2015 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано дозвіл Старокостянтинівської міської ради №24 від 26.08.2003 на розміщення малої архітектурної форми - кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований за адресою АДРЕСА_1.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору купівлі - продажу №268 від 28.02.2015 ТОВ "Міронекс" є власником готелю "Случ", розташованого за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 10.

22.05.2015 позивачем укладено договір оренди з Старокостянтинівською міською радою для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою м. Старокостянтинів вул. Острозького, 10, на строк до 01.03.2020.

На відстані 1,45 м по ліву сторону від будівлі готелю "Случ", що розташований по вул. Острозького, 10 у м. Старокостянтинів, за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться мала архітектурна форма - кіоск "ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить ОСОБА_2 та використовується нею для торгівлі хлібобулочними виробами.

Вказаний кіоск розміщений на підставі дозволу Старокостянтинівської міської ради №24 від 26.08.2003 на земельній ділянці площею 4,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, яка належить Старокостянтинівській міській раді Хмельницької області та до 01.12.2015 перебувала в оренді у ОСОБА_2, що підтверджується додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки №85 від 26.01.2005.

30.04.2015 ТОВ "Міронекс" звернулось до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області з вимогою демонтажу ряду кіосків, в тому числі і кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1", який належить ОСОБА_2

02.06.2015 листом №47/18-41-1113/2015 Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області відмовила у задоволенні скарги ТОВ "Міронекс", посилаючись на законність встановлення кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області видала дозвіл на розміщення малої архітектурної форми №24 від 26.08.2003 з порушенням існуючих на той час державних будівельних норм (п.3.13 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень"), тому цей дозвіл слід визнати протиправним та скасувати.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.10.2000 №227 затверджено Типові правила розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності (далі Правила), які визначають порядок розміщення малих архітектурних форм незалежно від форми власності для здійснення підприємницької діяльності на території України і не розповсюджуються на визначення процедур розміщення інших малих архітектурних форм.

Місцеві ради, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим використовують Правила для розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності.

Вказані правила також діяли на час видачі ОСОБА_2 дозволу №24 від 26.08.2003 на розміщення малої архітектурної форми - кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Пунктом 2 Правил вказано, що у Правилах наведені нижче терміни вживаються у такому значенні: мала архітектурна форма для здійснення підприємницької діяльності (далі - мала архітектурна форма) - невелика споруда, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів; дозвіл на розміщення малої архітектурної форми (далі - дозвіл), складений за формою згідно з додатком 2, - документ, що дає право суб'єкту підприємницької діяльності на розміщення малої архітектурної форми, який видається органом містобудування та архітектури за умови виникнення права на земельну ділянку; стаціонарна мала архітектурна форма - одноповерхова споруда площею до 30 кв. м, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей, - кіоск, одноповерховий павільйон тощо; місце розміщення малої архітектурної форми (далі - місце розміщення) - земельна ділянка несільськогосподарського призначення, право на яку набувається суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до земельного законодавства.

Згідно вимог п. 14 Правил, орган містобудування та архітектури перевіряє відповідність паспорта прив'язки малої архітектурної форми державним будівельним нормам і видає суб'єкту підприємницької діяльності дозвіл на розміщення малої архітектурної форми в тижневий термін після подання до органу містобудування та архітектури документів, визначених у пункті 3.

У відповідності до вимог п. 18 Правил, малі архітектурні форми повинні розміщуватися з дотриманням вимог актів законодавства, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови. Під час їх розміщення на територіях, прилеглих до об'єктів зовнішнього транспорту, у межах червоних ліній вулиць і доріг у разі невідповідності їх параметрів та розташування наявної забудови вимогам державних стандартів, норм і правил визначаються умови щодо блокування малих архітектурних форм із павільйонами зупинок громадського транспорту, існуючими спорудами, прив'язки до лінії існуючої забудови в курдонерах між будинками та інші умови.

Пунктом 19 вищевказаних Правил зазначено, що органи містобудування та архітектури визначають відповідні умови під час розміщення малих архітектурних форм у випадках, згаданих у пункті 18, на підставі схеми розміщення малих архітектурних форм, розробленої з урахуванням безпеки транспортного і пішохідного руху, розташування існуючої забудови.

У відповідності до п. 3.13 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44 відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції і освітленості відповідно до норм (розділ 10), протипожежних вимог (додаток 3.1).

Згідно таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" чинного на час видачі ОСОБА_2 дозволу №24 від 26.08.2003, протипожежна відстань між громадськими будівлями ІІ та ІVа ступеня вогнестійкості повинна становити не менше 10 м., а між громадськими будівлями ІІ ступеня вогнестійкості - не менше 6 м.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04.05.2016 по даній справі призначено будівельно-технічну експертизу.

У висновку судової будівельно-технічної експертизи №381/016 від 12.08.2016 вказано, що відстань від малої архітектурної форми - кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2, до будівлі готелю "Случ", що розташований по вул. К.Острозького,10 в м. Старокостянтинів Хмельницької області, складає 1,45 м. (відстань визначена між конструкціями стін на рівні вікон першого поверху будівлі готелю "Случ").

Разом з тим, у дослідній частині висновку судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що відповідно до таблиці Д.1 додатку Д ДБН В.1.1.7-2002 кіоск "ІНФОРМАЦІЯ_1" відноситься до ступеня вогнестійкості ІVа, будівля готелю "Случ" - до ступеня вогнестійкості ІІ; будівля, до якої прибудований кіоск "ІНФОРМАЦІЯ_1" - до ступеня вогнестійкості ІІ; ширина пішохідної частини вулиці навпроти кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1" складає 12 м; до будівлі готелю "Случ" наявний під'їзд зі сторони вулиці, а також із тильної сторони; відстань між будівлею готелю "Случ" та сусідньою будівлею, до якої зблокований кіоск "ІНФОРМАЦІЯ_1", складає 3,91 м; відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи, зовнішній контур будівлі готелю "Случ" станом на 2003 рік відповідає існуючому контуру.

Згідно висновку експертизи, на момент встановлення (26.08.2003), розміщення малої архітектурної форми - кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований по АДРЕСА_1 не відповідає вимогам державних будівельних норм та інших нормативних документів у галузі будівництва, а саме: відстань від кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1" до готелю "Случ" складає менше 10 м, що не відповідає п.1.14 Правил пожежної безпеки в Україні, п.5.4 ДБН В.2.2-23-2009 "Підприємства торгівлі" та п.3.13 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Щодо посилання апелянта на те, що експерт не мав права проводити вказану експертизу спростовується тим, що термін дії кваліфікаційного свідоцтва НОМЕР_1 виданого ОСОБА_4 до 20.03.2018, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, висновок апелянта про те, що експерт при проведенні експертизи вийшов за межі дії свого свідоцтва слід зазначити, що згідно ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04.05.2016 одним з питань які ставились експерту було надання висновку стосовно відповідності будівельно-технічним нормам розміщення малої архітектурної форми - кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований по АДРЕСА_1 та щодо наявності порушень правил пожежної безпеки під час встановлення вказаного кіоску.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області видала дозвіл на розміщення малої архітектурної форми №24 від 26.08.2003 з порушенням існуючих на той час державних будівельних норм (п.3.13 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень").

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сторчак В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.